Справа № 932/11638/24
Провадження № 1-кс/932/24/25
14 січня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на затримання відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, перебувають матеріали кримінально провадження № 12015050000000592 від 17 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, українець, громадянин України, офіційно не працюючий, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з метою участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань «ДНР», починаючи з травня 2014 року, вступив до не передбаченого законом збройного формування, яке входить до структури терористичної організації «Донецька народна республіка», погодившись на злочинну пропозицію, будучи достовірно обізнаним, що вказане формування не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України, де до теперішнього часу під керівництвом невстановлених досудовим розслідуванням осіб, приймає активну участь у підготовці та здійсненні даним формуванням низки злочинів.
З цього часу, ОСОБА_6 , ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, виконуючи обов'язки бійця НЗФ «Оплот» дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні, будучи при цьому озброєним автоматичною зброєю АК-74 з набоями до АК-74 та одягнутим в камуфльовану форму одягу.
На підставі викладеного ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у НЗФ « ДНР».
29 січня 2016 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_6 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення місцезнаходження підозрюваного на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади повністю здійснюють свої повноваження, таким чином встановлено, що він переховується від органів досудового слідства. Згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК України було вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, але вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик близьким родичам та членам сім'ї підозрюваного не представилося можливим.
У зв'язку із не встановленням місцезнаходження підозрюваного, 20 липня 2015 року його оголошено у розшук, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що останній ухиляється від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджає проведенню із ним слідчих і процесуальних дій та унеможливлює своєчасне прийняття законного процесуального рішення по даному кримінальному провадженню у розумні строки.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підозрюваний вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 260 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
Одночасно с цим клопотанням органом досудового розслідування до суду подано клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отримання дозволу на затримання з метою приводу викликано необхідністю забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, і вирішення питання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки згідно ст. 193 КПК України його участь є обов'язковою.
Таким чином, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховується від органу досудового розслідування та його оголошено у розшук, з метою доставлення (приводу) останнього до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у сторони обвинувачення з вказаною метою виникла необхідність в отриманні дозволу суду на затримання ОСОБА_6 з метою приводу.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Стаття 5 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлена свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
В силу положень ч. 4 ст. 189 КПК України прокурор повинен довести, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
На даний час гр. ОСОБА_6 ухиляється та переховується від органу досудового розслідування. Місце перебування ОСОБА_6 встановити не виявилось можливим.
20.07.2015 у зв'язку із неможливістю встановити місце знаходження ОСОБА_6 було оголошено його розшук.
Так, постановою слідчого від 25 листопада 2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12015050000000592 від 17 липня 2015 за ч. 2 ст. 260 КК України зупинене у зв'язку з оголошенням в розшук підозрюваного.
За положеннями ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як затримання особи може застосовуватись лише до підозрюваного, тобто особи, яка у встановленому порядку повідомлена про підозру, або ж вжито заходів про вручення повідомлення про підозру у порядку, передбаченому КПК України для вручення повідомлень.
З матеріалів клопотання встановлено, що повідомлення про підозру не було вручено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, у розумінні ст. ст. 42, 177, 276-279 КПК України гр. ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, а відтак відносно нього не може бути наданий дозвіл на затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, незважаючи на те, що в судовому засіданні встановлений факт переховування ОСОБА_6 від слідства, проте остання особа не має процесуального статусу підозрюваного та до нього не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому підстави для задоволення клопотання відсутні, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 188 - 191, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7