Справа № 932/5850/24
Провадження № 1-кс/932/1905/24
23 липня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12024041030002322 від 08.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про арешт майна, -
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12024041030002322 від 08.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на автомобіль ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 , належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 : ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , як використаний засіб вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування
В обґрунтування свого клопотання зазначає, що 08.07.2024 о 07 год. 30 хв. водій ОСОБА_5 , 1961 р.н., керуючи автомобілем ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Дніпросталівській, з боку вул. Журналістів в напрямку вул. Курсантської в районі е/о 123, виїхав за межі проїзної частини вправо та перекинувся.
Внаслідок ДТП водій ОСОБА_5 загинув на місці, пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження: забій м'яких тканин голови, забій грудної клітини.
08.07.2024 під час огляду місця пригоди вилучено автомобіль ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 , належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 : ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , та направлено для зберігання на спеціальний майданчик ГУНП в Дніпропетровській області для тимчасового тримання транспортних засобів, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 427.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2024 за № 12024041030002322 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286 КК України.
08.07.2024 автомобіль ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом та залучено його до матеріалів кримінального провадження № 12024041030002322 від 08.07.2024 і залишено на відповідальне зберігання на території майданчику тимчасового тримання ТЗ ГУНП в Дніпропетровській області за адресою м. Дніпро, вул. Передова, буд. 427.
На автомобіль ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 , збереглись сліди вчинення кримінального правопорушення (має пошкодження даху, переднього бамперу, правої та лівої передньої двері), тому він відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та є речовим доказом, оскільки вказане майно може бути приховано, зіпсовано, знищено, перетворено необхідно зберегти цей речовий доказ саме шляхом накладення на нього арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, а також з метою проведення огляду автомобіля, проведення судово-медичної, судової автотехнічної, судової експертизи технічного стану транспортного засобу, судово транспортно - трасологічної експертизи та забезпечення можливого цивільного позову. На підставі викладеного, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.
У судове засідання слідчий не з'явився. В матеріалах клопотання мається заява, в якій останній просить суд розглянути клопотання за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, 08.07.2024 року СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041030002322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.07.2024 року визнаний по кримінальному провадженню № 12024041030002322 речовим доказом автомобіль ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 та залишено на зберіганні на території спеціального майданчику ГУНП в Дніпропетровській області для тимчасового тримання транспортних засобів, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 427.
З наведених вище підстав, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та без їх арешту та вилучення існує реальна загроза зміни слідової інформації, яка наявна на них на теперішній час, крім того необхідно провести ряд невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальний дій, в тому числі експертних досліджень, для встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на майно, вказане у клопотанні.
Слідчий суддя враховує наявність правових підстав для накладання арешту, можливість використання вказаного речового доказу у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги, що вищевказані речі, можуть бути використаній, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тому з метою збереження цього речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання, тому воно підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Оскільки вилучене майно необхідно зберігати в тому вигляді, в якому вони були вилучені, а також для забезпечення дієвості повного та всебічного розслідування злочину та проведення ряду відповідних експертиз, вважаю, що існують підстави для заборони користування, відчуження та розпорядження майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12024041030002322 від 08.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб, який є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024041030002322 від 08.07.2024 року, а саме автомобіль ВАЗ 2106310, д.н. НОМЕР_1 , належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 : ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , як використаний засіб вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди - встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування.
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7