печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15854/25-к
10 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024,-
07.04.2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Першого слідчого відділу Територікального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Кисєвпі, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024.
Клопотання обґрунтовує тим, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України та за ознакам вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 361, ст. 336 КК України.
23.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 757/49153/24-к до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком два місяці, з альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
28.10.2024 ОСОБА_6 звільнено з під варти, оскільки внесено заставу у розмірі 242 240 грн. та він вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В подальшому ухвалою сліодчого судді від 13.03.2025 у справі № 757/11775/25-к, продовжено строк дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
31.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
Обставини щодо повідомлення ОСОБА_6 про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України виникли після прийняття попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 757/49153/24-к, якою підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а також ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 757/49153/24-к та від 13.03.2025 у справі № 757/11775/25-к, якими продовжено строк дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обставини, за яких ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про останні слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати, у зв'язку із тривалим проведенням експертиз, подальшою зміною підслідності у кримінальному провадженні № 62024100130000414 за ГУНП у м. Києві та подальшим визначенням підслідності за ТУ ДБР у м. Києві у зв'язку із неефективністю досудового розслідування, а також визначенням підслідності у зв'язку із неефективністю досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000047 за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України за ТУ ДБР у м. Києві та об'єднанням матеріалів досудових розслідувань у вказаних провадженнях.
Слідчий вказує, що у ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою зміни запобіжного заходу із визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, що у органу досудового розслідування на даний час є достатні підстави вважити, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, відповідальність за які передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, відповідно до санкції статті ч. 1 ст. 114-1 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та санкція статті ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, набувши після повідомлення йому про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри процесуального статусу - підозрюваний, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Ризик знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжких злочинів у складі організованої групи, останній може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, які мають вагоме значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Ризик незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також на осіб, які вже скористались протиправними послугами, які надавав останній, та які ще не допитані в рамках даного провадження як свідки, з метою спонукання їх спотворювати свідчення, знищувати речові докази тощо з метою створення для підозрюваного сприятливих умов для уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 шляхом отримання консультацій, порад чи допомоги від сторонніх осіб, самостійно або ж опосередковано, може вживати інших заходів, які стануть перешкодою у кримінальному провадженні.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується обґрунтовується тим, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміновані злочини ОСОБА_6 може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, останній може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі на підтвердження своєї версії подій, яка може виправдовувати останнього.
Таким з огляду, на наведене, дії підозрюваного та загроза можливого покарання за них свідчать про те, що вказана особа з метою ухилення від кримінальної відповідальності може реалізувати будь який із вищевказаних дій, що становлять ризики визначені в п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обраний альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а також інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи викладене, та зважаючи на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам ОСОБА_6 необхідно змінити запобіжний захід із альтернативно обраного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів порушення обов'язків підозрюваним, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Окрім цього, зазначили, що підозра є необґрунтованою та ризики, на які посилається слідчий, нічим не підтверджені.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Судовим розглядом встановлено, що 23.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 757/49153/24-к до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком два місяці, з альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
28.10.2024 ОСОБА_6 звільнено з під варти, оскільки внесено заставу у розмірі 242 240 грн. та він вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 757/49153/24-к на ОСОБА_6 , у разі внесення застави, покладено наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;залишити на зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Постановою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону строк досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені продовжено до 3 місяців, тобто до 23.01.2025.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.12.2024 у справі № 757/60339/24-к відносно підозрюваного ОСОБА_6 продовжено обов'язки, а саме:не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;залишити на зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 757/510/25-к строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 23.04.2025.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 757/11775/25-к продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.04.2025, строк дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; залишити на зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
31.03.2025, ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114 -1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 1141, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:матеріалами оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві;заявою ОСОБА_11 від 27.09.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.09.2024;заявою ОСОБА_12 від 27.09.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.09.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.10.2024;протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.10.2024;протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів від 09.10.2024протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів від 24.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 14.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 24.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 24.10.2024;протокол за результатами проведення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 24.10.2024;заявою ОСОБА_12 від 27.09.2024;протоколом огляду від 10.10.2024;протоколами обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 від 23.10.2024;протоколами обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 23.10.2024;протоколом обшуку атомобіля Peugeot Rifter, яким користувався ОСОБА_8 від 23.10.2024;протоколом обшуку орендованої ОСОБА_10 квартири від 23.10.2024;протоколом затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України;протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 23.10.2024;висновками експертів за результатами проведення технічної експертизи документів;іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно зі ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У відповідності до ч. 2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов'язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов'язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Разом з цим, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідним та достатнім для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, суд, аналізуючи доводи сторони обвинувачення, дійшов висновку, що підозра можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних праворушень, які йому інкримінується правопорушення не є вочевидь необґрунтованою, а відтак на думку слідчого судді обставини кримінального провадження свічать про необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного.
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя одночасно враховує, що певні обставини та докази були встановлені судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії запобіжного заходу.
Таким чином, з врахуванням зазначених обставин, слідчий суддя приймаючи таке рішення, приходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризики є доведеними та на момент розгляду клопотання є в певній мірі наявними. Також, слідий суддя враховує тяжкість покарання, обставини вчинення криімнального правопорушення, які лише приводять до висновку про необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу, що підтверджується ухвалою слідчого судді від 13.03.2025 про продовження строку дії обов'язків в межах запобіжного заходу у вигляді застави.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
Окрім цього, частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвиваченого, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, при виназначенні альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку, що визначена сума застави буде достатньою та стимулюючою у виконанні підозрюваним обов'язків, що узгоджуються з законодавством України та практикою ЄСПЛ.
Разом з цим, з доводів сторони обвинувачення вбається, що основним аргументом сторони обвинувачення щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному є обставини, які їм стали відомі після прийняття попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 757/11775/25-к, що зумовили повідомити підозрюваного про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри.
Також, на думку слідчого та прокурора, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, що свідчать про необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативи, відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Однак, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та позицію сторони обвинувачення не погоджується з такими доводами, так як вважає їх необґрунтованими, оскільки діючий запобіжний захід у вигляді застави на момент розгляду вказаного клопотання є дієвим та забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Сторона обвинувачення не зазначила аргуменів та не надала доказів, які б вказували на те, що підозрюваний порушив покладені на нього процесуальні обов'язки, що могли б призвести до зміни запобіжного заходу, що узгоджується з позицією сторони захисту.
На момент розгляду клопотання вбачається, що процесуальна поведінка підозрюваного є належною, що свідчить про те, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечує досягнення цілей кримінального провадження та права підозрюваного.
Вартим уваги є те, що підозрюваний з 28.10.2024 року перебуває під зазначеним запобіжним заходом, що свідчить про виконання ним покладених на нього обов'язків та необґрунтованість доводів сторони слідчого та прокурора, оскільки процесуальна поведінка ОСОБА_6 їх спростовує.
Також, на думку слідчого судді, посилання сторони обвинувачення на вручення нової підозри та зміну раніше повідомленної не вказують на те, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, оскільки при зверненні до суду обставини підозри загалом стороні обвинувачення вже були частково відомі, а після вручення нової підозри 31.03.2025 не надано доказів того, що підозрюваний вчинив дії спрямовані на порушення своїх обов'язків.
Слідчий та прокурор, посилаючись на нові обставини, які їм не були відомі надають слідчому судді експертні висновки станом на лютий 2025, а слідчий суддя розглядав клопотання про продовження дії обов'язків 13.03.2025, що свідчить про необґрунтованість позиції сторони обвинувачення щодо нових обставин, а іншого не було надано суду.
Окрім цього, під час судового розгяду встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2025 було повернуто клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024, на доопрацювання прокурору.
Прокурор в судовому засіданні належним чином необгрунтував, що стало підставою повернення та не вказав чи були усунуті недоліки, на підставі яких було повернуто клопотання та чи наявні обставини з 03.04.2025, які вказують на необхідність зміни запобіжного заходу.
Щодо ризиків, на які посилається слідчий та прокурор, то слідчий суддя ввважає, що вони в певній мірі є наявними з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень та вказують на необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного, що і було встановлено ухвалою слідчого судді ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2025, якою було продовжено строк дії строк дії обов'язків.
Разом з цим, стороною обвинувачення не було надано суду доказів того, що ризики збільшились та свідчать про те, що має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативни.
При цьому, суд звертає увагу, що посилання сторони обвинувачення на те, що відносно підозрюваного згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, є не переконливими, оскільки дана стаття немає імперативного характеру.
Відтак, запобіганням зазначеним ризикам, на які посилається сторона обвинувачення, є діючий альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, станом на день розгляду матеріали клопотання не свідчать про те, що запобіжний захід у вигляді застави є неефективним та свідчить про те, що орган досудового розслідування не може досягнути цілі кримінального провадження, оскільки процесуальна поведінка підозрюваного перешкоджає їх досягненню на даний момент.
Окрім цього, відповідно до частини 8 статті 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового.
Відтак, законодавець регулює питання щодо належного виконання обов'язків, які діють в межах запобіжного заходу у вигляді застави та у разі їх не виконання наслідком є звернення застави в дохід держави та застосування більш сурового запобіжного заходу.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи сторони обвинувачення щодо зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 є необґрунтованими та не відповідають вимогам ст. 200, 201 КПК України, які б вказували на те, що на момент розгляду клопотання наявні реальні підстави для зміни запобіжного заходу підозрюваному.
Таким чином, клопотання не підлягає задоволенню, з зазначених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 200, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1