Справа № 541/1070/25
Номер провадження 2-а/541/36/2025
іменем України
14 квітня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності,
14 березня 2025 року адвокат Жага Едуард Григорович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №479 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 листопада 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22.08.2024 засобами поштового зв'язку йому була вручена повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 00 хвилин 02.09.2024 для уточнення даних. До ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений час ОСОБА_1 не прибув, про причину неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимог абзацу 1, 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач стверджує, що ним в добровільному порядку вчасно оновлено дані через програму «Резерв+». Також ОСОБА_1 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 та надавав медичні документи для долучення до особової справи. Позивач звертає увагу на те, що в постанові №479 не вказано який протокол розглядається, хто його складав, чи повідомлена особа відносно якої складено протокол про дату, час та місце розгляду справи тощо. Таким чином, ОСОБА_1 не погоджується із прийнятою постановою, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.
03 квітня 2025 року представник відповідача направив відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 07.06.2011 року, як військовозобов'язаний запасу та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу 14.08.2024 засобами поштового зв'язку було відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштове відправлення №0504032102792 з описом вкладення АТ «Укрпошта» повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 02.09.2024 та поштове відправлення було отримано позивачем особисто 22.08 2024 року, про що свідчить підпис про отримання. У визначений у повістці час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, підтвердження поважних причин не явки до відділу не надав. Тому, 31.10.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №479 про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У подальшому, 06.11.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову №479 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в особливий період за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Дана постанова була відправлена 20.08.2024 рекомендованим листом №060099703 з повідомленням засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , але відправлення повернулось 21.01.2025 з відміткою, що позивач за вказаною адресою не проживає.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Жага Е.Г. в судове засідання не з'явилася, представник позивача направив до суду клопотання в якому просив проводити судове засідання без його особистої участі та без участі позивача. Позовні вимоги просив задовольнити (а.с. 93).
Представник відповідача не з'явився в судове засідання, у поданому відзиві на позовну заяву просив розглянути справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 84-85).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.07.2024 оновив дані за допомогою програми «Резерв+», де зазначив, що він проживає за адресою: с. Васильки, Миргородський район, Полтавська область (а.с. 28).
14.08.2024 засобами поштового зв'язку позивачу було відправлено повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 02.09.2024. Дане поштове відправлення було отримано позивачем особисто 22.08 2024, про що свідчить підпис про отримання (а.с. 88 на звороті).
02.09.2025 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений час, про причину неприбуття не повідомив, тобто в особливий період не виконав вимог абзацу 1, 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Тому, 31.10.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №479 про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 87-88).
06.11.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянув справу про адміністративне правопорушення та виніс постанову №479 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог частини 3 статті 210-1 КУпАП в особливий період за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с. 20).
Дана постанова була відправлена за місцем проживання позивача 26.12.2024, що підтверджується рекомендованим листом №060099703 з повідомленням засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», проте відправлення повернулось 21.01.2025 з відміткою, що позивач за вказаною адресою не проживає (а.с. 26-27).
Абзацом 3 підпункту 2 пункту 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 №560 чітко визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора.
У визначений у повістці час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився , підтвердження поважних причин не явки до відділу не надав.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено, що громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно вимог ч. 5 ст. 39-1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих повістках (повідомленнях), визнаються підтверджені відповідними документами :
1) перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути у зазначені частину, пункт;
2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного брата чи сестри) або близького родича подружжя.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України №389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211, крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом досліджено копію військово-облікового документу з програми «Резерв+» та з'ясовано, що датою уточнення даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_3 є 12.07.2024, тобто до вручення йому повістки про явку для уточнення даних (а.с. 28).
У постанові Верховного Суду від 08.09.2022року у справі №300/1263/22 наголошено, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, форма якої визначена додатком 11 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (раніше постанова №921) та не має обов'язкового наслідку проходження військової служби.
При цьому обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлений не оскаржуваною повісткою, а Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», у ч. 1 ст. 1 якого зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
У подальшому, зважаючи на всі проігноровані виклики, 11.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП, постанова була відправлена для примусового виконання до Лохвицького ВДВС у Миргородському районі (а.с. 21-25, 91).
Таким чином, позивачем проігнороване виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, ОСОБА_1 вчасно не надав жодних документів, які б підтвердили поважність причин неявки та не з'явився в будь-який інший зручний для нього час, чим порушив норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства. Відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтованою.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Доводи позивача, що спрямовані на уникнення відповідальності, не спростовують висновків відповідача.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови №479 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 листопада 2024 року про накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять) тисяч гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. А. Городівський