Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 539/918/25
Провадження № 2/528/320/25
Іменем України
11 квітня 2025 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 березня 2025 року з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за підсудністю до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позивач просить суд: стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за Кредитним договором №4923-3053-1 від 10.01.2024 року станом на 19.02.2025 року у розмірі 31 893,75 грн., яка складається з: 3 150,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28 743,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 10.01.2024 року по 09.01.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів. Крім того, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 20 коп., та витрати на правову допомогу у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №4923-3053-1.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отримання кредиту. Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» перебувають в загальному доступі, будучи опубліковані на сайті https://procent.com.ua.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 3 150,00 гривень строком на 365 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Зазначає, що сума кредиту по укладеному кредитному договору перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.
Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку № НОМЕР_2 після укладення кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 912115 направлявся відповідачу 10.01.2024 року о 10:14:01 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер телефону НОМЕР_3 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 10.01.2024 0 10:14:19 год., шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 912115 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
У наслідок невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному кредитному договору, виникла заборгованість по нарахованих та не сплачених процентам, яка станом на 19.02.2025 становить 31 893,45 грн., яка складається з: 3 150,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28 743,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 10.01.2024 року по 09.01.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів
Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором, представник позивача звернувся до суду за захистом прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент».
Згідно відповіді № 1147481 від 26.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.57)
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 19.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням і викликом сторін, призначено судове засідання на 11.04.2025 року о 10-00 год. Копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу та встановлено строк для подання відзиву на позов.
11.04.2025 року в судове засідання представник позивача Руденко К.В. не з'явився, він належним чином сповіщений про день і час розгляду справи, засобами системи «Електронний суд» надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду подала заяву про визнання позову у повному обсязі, просила розгляд справи проводити у її відсутність. В зв'язку з визнанням позову просила суд стягнути з неї 50% судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №4923-3053-1.
Згідно кредитного договору №4923-3053-1, товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 3 150,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування кредитом.
Строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору (п.1.3 Договору).
Згідно п. 1.5 Договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Згідно п. 1.9. Договору, продовження строку надання кредиту вказаного в п. 1.3 Договору не передбачено.
Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб№ НОМЕР_2 , що належить позичальникові. Розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в Додатку № 1 до цього договору. Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1. Вказаний договір укладено в інформаційно телекомунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІТС товариства, позичальник в особистому кабінеті в ІТС реєструє електронний платіжний засіб, на який буде перераховано суму кредиту. Цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованої електронної печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства. Договір створений та збережений в ІТС товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму. Даний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 912115 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки за кредитним договором №4923-3053-1 від 10.01.2024 згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021, загальна вартість кредиту становить 31 893,45 грн. (а.с.12-18)
Згідно копії квитанції №721355258 від 10 січня 2024 року, ТОВ «ФК «Процент» перерахувало кошти в розмірі 3 150,00 грн., за кредитним договором №4923-3053-1 від 10.01.2024, на кредитну картку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (а.с.19)
Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Договором №4923-3053-1 від 10.01.2024, що укладений між ТОВ ФК «Процент» та ОСОБА_1 встановлено, що станом на 09.01.2025 загальна сума заборгованості становить 31 893,75 грн., яка складається з: 3 150,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28 743,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 10.01.2024 року по 09.01.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів. (а.с.20-25)
Відповідно до Витягу з інформаційно телекомунікаційної системи https://procent.com.ua (хронологія дій щодо укладення кредитного договору №4923-3053-1 від 10.01.2024), виданого ТОВ «Фінансова Компанія «Процент», для укладення електронного кредитного договору №4923-3053-1 від 10.01.2024 сторони вчинили дії в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Процент». Із копії витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://procent.com.ua встановлено, що ОСОБА_1 заповнила Анкету-заяву на кредит №49810, створену 08.01.2024, в якій зазначено: сума кредиту 3 150,00 гривень у валюті Української гривні, строк кредиту 365 днів, процентна ставка становить 2,5% за кожен день строку користування кредитом, річна процентна ставка 912,5% (а.с.24).
Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «ФК «Процент» передбачені всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом. (а.с.28-36)
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Витягу із Державного реєстру фінансових установ ТОВ «Фінансова Компанія «Процент» є юридичною особою, зареєстрованою в передбаченому Законом порядку (а.с.37-45).
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі №732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу вимог статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, відповідачем на даний час зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором не виконуються.
Враховуючи, визнання позову відповідачем, та те, що нею не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Кредитним договором №4923-3053-1 від 10.01.2024, обґрунтованими та виходячи із наданого позивачем розрахунку заборгованості, дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме: 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень судового збору та 10 000,00 (десять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
У зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи, у відповідності до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а решта 50 відсотків суми сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (а.с.1).
Зважаючи на визнання відповідачем позову, суд уважає за можливе повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» з державного бюджету України 50 % судового збору.
Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 211,20 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень суд дійшов наступного.
Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Судом встановлено, що 10.01.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 (а.с.46-49), у зв'язку з чим ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» було понесено відповідні витрати для звернення до суду, що підтверджено платіжною інструкцією №1351 від 29.11.2024 на суму 90 000 грн.(а.с.52).
На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг №7 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 та витяг з реєстру №7 до акту приймання-передачі наданих послуг №7 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року від 27.11.2024, відповідно до яких вартість послуг, які надавались складається з наступного: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з за Кредитним договором №4923-3053-01 від 10.01.2024 та клопотання про витребування доказів вартість 9 000 (дев'ять тисяч) гривень; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_1 за Кредитним договором №4923-3053-01 від 10.01.2024 вартість 1 000 (одна тисяча) гривень. (а.с.50,51). Тобто загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 10 000 (десять тисяч) гривень.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
В постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зазначена фізичною особою підприємцем адвокатом Руденко К.В., сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали в підготовці позовної заяви та клопотання про витребування доказів, а також складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч.3 ст.141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5 000,00 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за Кредитним договором №4923-3053-1 від 10.01.2024 року станом на 19.02.2025 року у розмірі 31 893,75 грн., яка складається з: 3 150,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28 743,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 10.01.2024 року по 09.01.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, понесені витрати на професійну правову допомогу у сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 16.04.2025 року.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388 (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 4).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено 15.04.2025
Суддя М. О. Вітківський