Справа № 524/855/25
Провадження №2/524/3269/25
14.04.2025 року місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Мельник Н.П., з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23.01.2025 до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36275,00 грн та сплачений за подання позову до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У обгрунтування позовних вимог зазначено, що 20.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений кредитний договір № 7103063, згідно умов якого відповідач отримала 10000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, комісії і процентів відповідачем не внесено. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору, 26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №104-МЛ від 26.03.2024. Відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 7103063 від 20.11.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 7103063 від 20.11.2023 передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024.
Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем становить 36275 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 10000 грн, простроченої заборгованості по відсоткам - 25275 грн, простроченої заборгованості по комісії - 1000 грн. Також, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
31.01.2025 ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін.
14.04.2025 у судове засідання не з'явились сторони, повідомлені належним чином.
Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з'явився, надавши письмове клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (про що свідчить зворотній конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», наявний в матеріалах справи), із клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалась.
Згідно з частиною 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 280 ЦПК України передбачено,що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: (1) відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання; (2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; (3) відповідач не подав відзив; (4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 20.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений кредитний договір № 7103063, згідно з умовами якого відповідач отримала 10000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем цього договору підтверджує анкета-заява про отримання кредиту № 7103063 позичальника від 20.11.2023, заповнена відповідачем.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024. Відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 7103063 від 20.11.2023, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 7103063 від 20.11.2023 передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК ««Кредит-Капітал» відповідно до договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 разом із матеріалами кредитної справи, у тому числі довідку про ідентифікацію на підтвердження, що відповідач, з яким укладений зазначений кредитний договір, ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинений із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно пункту 1 частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами (частина 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 525, 530, 536, 610, 611 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України.
Сума заборгованості складає 36275 грн.00 коп. відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000 грн, прострочена заборгованість по відсоткам - 25275,000 грн, прострочена заборгованість по комісії - 1000 грн.
Нарахування заборгованості здійснювалось відповідно до кредитного договору № 7103063 від 20.11.2023, а саме:
п.1.2. - сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн,
п.1.3. - кредит надається загальним строком на 105 днів з 20.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів,
п.п. 1.3.1. пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 05.12.2023 (рекомендована дата платежу). Пільговий період - це строк, що настає з дати видачі кредиту, згідно п.1.3 та завершується у визначену п.1.3.1 договору дату (рекомендовану дату платежу). Під час дії цього періоду, проценти за користування кредитом можуть, якщо це передбачено умовами договору, нараховуватись за зниженою відсотковою ставкою. З дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов'язання Позичальником вважається таким, що настав і триває протягом поточного періоду,
п. 1.3.2.- поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 04.03.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Поточний період - це строк, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується у визначену п.1.3.2 договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов'язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. З завершенням поточного періоду спливає строк кредитування за Договором. З дня наступного за днем завершення поточного періоду, у випадку існування непогашеної заборгованості, строк виконання зобов'язання зі сплати платежів (заборгованості) вважається порушеним (простроченим) Позичальником, що тягне настання наслідків обумовлених розділом 4 цього Договору та надає Кредитодавцю право розпочати процедуру врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнення її в примусовому порядку
Дата повернення кредиту/ дата остаточного погашення заборгованості визначена п.1.3.2 договору/ календарна дата, з настанням якої завершується поточний період та строк кредитування за договором. Вся наявна за договором заборгованість, не погашена раніше, підлягає остаточній сплаті позичальником протягом дня на який припадає ця календарна дата. Будь-яка заборгованість за договором, що не була погашена протягом цього дня, після його завершення вважається простроченою, а позичальник таким, що порушив умови договору.
Враховуючи, що відповідач у порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених платежів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 35275,00 грн, що складається ізпростроченої заборгованості по кредиту у розмірі 10000 грн, простроченої заборгованості по відсоткам - 25275 грн, а тому суд вважає, що заборгованість відповідно до наданого розрахунку заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.
Щодо позовних вимог в частині стягнення комісїї в розмірі 1000 грн, суд виходить з такого.
Згідно абзацу 3 частини 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ, частинами 1, 2 ст. 11 якого зазначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, частини 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості за комісією не підлягає задоволенню.
Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21.07.2021 по справі № 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи, які є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів на підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність такої обставини.
За умови недоведеності певних обставин, суд має право винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь по справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 13.05.2020 по справі № 219/1704/17, суд в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З урахуванням наведеного, усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Європейський суд з прав людини вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції з прав людини суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).
Щодо стягнення із відповідача судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 97,2 % (35275 х 100 : 36275) з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2354,57 грн (2422,40 х 97,2 %).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 247, 263 - 265, 273, 279, 280 - 283, 352, 354 ЦПК, суд
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанція «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанція«Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7103063 від 20.11.2023 у розмірі 35275 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанція «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2354 грн 57 коп пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська область, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєтстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник