08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/756/25
381/766/25
Ухвала
про повернення зустрічної позовної заяви
08 квітня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Беленчук Я.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей та сім'ї Фастівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини до спільного розгляду із позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
встановив:
12 лютого 2025 року представниця позивачки ОСОБА_2 - адвокат Мудрик А.І. звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено проводити судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
25 березня 2025 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
В судовому засіданні відповідач просив суд прийняти вказаний зустрічний позов до спільного розгляду із первісним з огляду на те, що для нього шлюб і дитина є одним цілим.
В судове засідання позивачка, представниця позивачки не з'явились, повідомлялися вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали поданої зустрічної заяви, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19), постанові Верховного Суду у справі № 638/6226/21 (провадження № 61-9559св23).
В Постанові ВС від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 висловлено правову позицію, згідно якої, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Ураховуючи викладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов'язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Подання такого зустрічного позову має на меті не лише довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом, а й захистити права відповідача в обраний ним спосіб. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини різні за своїм змістом та обґрунтуванням, регулюються різними законодавчими нормами, а тому такі позовні заяви подаються до суду окремо і розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України. Такі вимоги не є однорідними, не пов'язані між собою, від вирішення однієї з них не залежить вирішення інших.
Крім того, задоволення зустрічного позову і визначення місця проживання дитини не може об'єктивно вплинути на вирішення питання щодо розірвання шлюбу між сторонами спору та, відповідно, виключити повне чи часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом.
Та обставина, що правовідносини сторін щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини врегульовані нормами сімейного права, не свідчить про взаємозв'язок позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з первісним позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, оскільки ці позови мають різний предмет доказування. Обставини, які підлягають встановленню під час розгляду позову про розірвання шлюбу, є відмінними від обставин, які належить встановити при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.
Згідно з частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Крім того, суд враховує, що повернення зустрічного позову не позбавляє ОСОБА_1 права пред'явити позов у загальному порядку.
За таких обставин та відповідно до зазначених норм процесуального закону зустрічну позовну заяву слід повернути ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 193-194, 259- 261, 268, 352-353 ЦПК України, суд,-
Постановив:
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей та сім'ї Фастівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - повернути позивачу.
Роз'яснити ОСОБА_1 за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду проголошений 14.04.2025 об 17:00.
Суддя В.О.Самуха