Справа № 367/3090/24
Провадження №2/367/2647/2025
Іменем України
14 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
представника позивача Гнатенко О.М.
представника відповідача Білої К.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу №367/3090/24 за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики у розмірі 59 368,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 17 000, 00 грн. а також стягнути з відповідача судовий збір. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2104160127065 «Стандартний» на підставі якого відповідач отримав кредит у сумі 5 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 16 днів.01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2104160127065 від 10.02.2021 року, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржник яким є ОСОБА_1 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у т.ч. за Договором про надання фінансових послуг № 2104160127065 від 10.02.2021 року, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір, що підлягає стягненню станом 20.03.2024 року відповідно до розрахунку заборгованості, становить 86 104,19 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 5899,24 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 80 204,95 грн. Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59 368,40 грн, з яких: 5 899,24 заборгованість за тілом кредиту; 53 469,16 грн - заборгованість за відсотками. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.
23 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в яку просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначає, що 10.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2104160127065 «Стандартний» на підставі якого відповідач отримав кредит у сумі 5 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 16 днів. У п.1.2. Договору сторони погодили, що кредит надається на строк, зазначеній в анкеті - заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. У додатку № 1 до кредитного договору, заява - анкета ( для отримання кредиту) зазначено орієнтовний строк повернення кредиту -16 днів з моменту отримання кредиту, проценти у розмірі 1 132,80 грн. таким чином, у договору сторони погодили строк кредитування -16 днів та сплату процентів у розмірі 1 132,80 грн, за вказаний строк кредитування. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК країни. У порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України ТОВ «Служба миттєвого кредитування» листом від 16.11.2021 року № 2020/01/21-49 ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату боргу. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця на нарахування процентів припинилося пред'явлення до позичальника вимоги від 16.11.2021 № 2020/01/21-49, а тому нарахування процентів після 16.11.2021 року є незаконним. Розрахунок процентів за користування кредитом позивачем здійснено по 30.11.2021 року, що є необґрунтованим та незаконним. З огляду на приписи ст. 1048 ЦК України та сформовану судову практику, що підтримана у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17 та ін.., право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. З огляду на зазначене, право кредитодавця на нарахування процентів припинилось 26 лютого 2021 року. Тому нарахування процентів за користування кредитом поза межами кредитування, тобто після 26 лютого 2021 року є незаконним. Доказів того, що строк кредитування та нарахування процентів був подовжений за згодою сторін, або відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження строку кредитування, суду не надано. Водночас, а автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, не може розцінюватися, як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі (16 днів). Таким, чином, розмір процентів, що підлягали стягненню з ОСОБА_1 , становить 1 132,80 грн за період з 10.02.2021 року по 26.02.2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року. До того ж, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року, ОСОБА_1 сплачено 755,96 грн - тіла кредиту; проценти за користування кредитом - 1 347,56 грн. Тому заборгованість за процентами за користування кредитом є погашеною ОСОБА_1 , а заборгованість за тілом кредиту становить 4 929,28 грн. Відповідно до п.1.1. кредитного договору за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети. Відтак , до положень договору застосовується ЗУ « Про захист прав споживачів», а тому всі двозначні та суперечливі умови договору повинні тлумачитися на користь споживача - ОСОБА_1 , як слабшої сторони цього договору. Відповідач вважає, що позивачем всупереч ст. 1048 ЦК України нараховано проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування у розмірі 59 368,40 грн, тоді як в межах погодженого сторонами 16- денного строку кредитування із ОСОБА_1 підлягали сплаті проценти за користування кредитом у розмірі 1 132,80 грн, з яких ОСОБА_1 сплачено 755,96 грн тіла кредиту, проценти за користування кредитом 1 347,56 грн, а тому заборгованість ОСОБА_1 становить 4 929,28 грн.
У відповіді на відзив наданий представником позивача через підсистему «Електронний суд» 30 грудня 2024 року останній вказує, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, видачі коштів та наявності заборгованості, проте частково не погоджується з розміром нарахованих відсотків. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі № 9234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження с своїх, доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та падання власного контррозрахунку. Таким чином, представником відповідача не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору. 10.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - позикодавець/товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник/відповідач) уклали договір про надання фінансових послуг № 2104160127065 «Стандартний» (далі - договір). Відповідно до 1.2. договорів кредит надається на строк, зазначений у Заяві-Анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Пунктом 1.3. договорів встановлено орієнтовний строк повернення кредиту - 16 , днів з моменту отримання кредиту. Пунктом 1.9 договорів зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Зазначене також відображено в Заяві-анкеті, відповідно до умов якої строк кредиту становить 365 днів, орієнтовний строк повернення кредит у - 16 днів з моменту отримання кредиту. Відповідно до пп. 1.4.1., 1.4.2. договорів та Заяви-Анкети нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16-й день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Згідно з п. 1.4 договорів проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі Процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в такому розмірі:
а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту
процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).
д) тип процентної ставки - фіксована.
Сторонами при укладенні договорів було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певної о періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.
Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та
розмірі, що визначені у кредитному договору.
Пунктом 1.9 договору зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Враховуючи, що договір було укладено 10.02.2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного о договору) закінчився 10.02.2022. Таким чином, період з 10.02.2021 по 10.02.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості нарахування відсотків здійснювалось за період з 10.02.2021 по 09.02.2022 року, тобто в межах строку кредитування, зазначеного в Кредитному договорі та в Заяві-анкеті на отримання кредиту. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 16 днів становить 2% на день, з 17 по 31 день -3,64% на донь, з 32 по 47 - 5,02% на день, в подальшому - 7,67% на день. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору. Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №5756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечить принципам цивільного законодавства. Отже розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави вимкнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.
У письмових поясненнях наданих представником позивача на адресу суду 24 березня 2025 року через систему «Електронний суд» остання вказує, що з наданого, позивачем розрахунку заборгованості, а саме порядку нарахування процентів, вбачається, що в період з 10.02.2021 (дата укладання договору) по (орієнтовний строк повернення кредиту) відповідачу нараховувалися відсотки відповідно до п.1.4а договору у розмірі 1,2% за кожен день користування кредитом, що з урахуванням розміру боргу за основною сумою кредиту 5 900,00 грн становить 70,80 грн за кожен день (5900,00 грн * 1,2% / 100%).
Починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 26.02.2021, відсотки нараховувалися відповідно до п.1.4б договору, де обумовлено збільшення процентної ставки на 2,44%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4а, тобто 3,64% (1,2% + 2,44%), що становить 214,76 грн за кожен день (5900,00 грн * 3,64% / 100%).
26.02.2021 року відповідачем було здійснено перерахування коштів з метою погашення кредиту, з яких 755,96 грн було зараховано в оплату тіла кредиту, у зв'язку з чим тіло кредиту змінилось і становило 5144,04 грн.
Відтак, з 27.02.2021 року відсотки на тіло кредиту у розмірі 5144,04 грн за ставкою 3,64% становили 187,24 грн (5144,04 грн * 3,64% / 100%).
Починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 12.03.2021, відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.4в договору, де обумовлено збільшення процентної ставки на 1,38%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.46, тобто 5,02% (3,64% + 1,38%), що становить 258,23 грн за кожен день (5144,04 грн * 5,02% / 100%).
Починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, тобто з 27.03.2021, відсотки нараховувалися відповідно до п. 1.4г договору, де обумовлено збільшення процентної ставки на 2,65%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4в, тобто 7,67% (5,02% + 2,65%), що становить 394,55 грн за кожен день (5144,04 грн * 7,67% / 100%).
Відповідно до розрахунку ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №2104160127065 від 10.02.2021, станом на 30.11.2021 (дата, що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал») становила 109 694,56 грн, з яких 5 144,04 грн - заборгованість за тілом кредиту, 104 550,52 грн - заборгованість за відсотками.
Отже, відсотки нараховувалися відповідно до умов договору №2104160127065, погодженими з відповідачем.
Пунктом 2.1.1.7 договору №2104160127065 від 10.02.2021 передбачено, що товариство має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою без додаткового погодження цього з позичальником.
01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №1-12, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрі боржників.
В акті приймання-передавання реєстру боржників, що є додатком №4 до договору факторингу від 01.12.2021 №1-12, обумовлено передання реєстру боржників.
Відповідно до додатку №3 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, право вимоги за договором №2104160127065 від 10.02.2021, укладеним "ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за даним договором складала 53 978,70 грн, з яких 5144,04 грн - заборгованість за тілом кредиту, 48 834,66 грн - заборгованість за відсотками.
Пунктом 2.3 договору факторингу від 01.12.2021 №1-12 передбачено право фактора з моменту відступлення права вимоги здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.
У свою чергу, між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 10.01.2023 укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1, №3 до договору.
Відповідно до витягу з додатку №3 до договору про відступлення прав вимоги №10- 01/2023 від 10.01.2023, право вимоги за договором №2104160127065 від 10.02,2021, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складала 86 104,19 грн, з яких: 5899,24 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 80 204,95 - заборгованість за нарахованими процентами.
Так, з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.01.2023, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», вбачається, шо окрім заборгованості по основній сзші кредиту у розмірі 5 899,24 грн та заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги у розмірі 48 079,46 грн, а разом: 53 978,70 грн, відповідачу нарахована заборгованість за відсотками згідно з кредитним договором у розмірі 32 125,49 грн, а загальна сума боргу становить 86 104,19 грн.
Отже, є очевидним той факт, що при формуванні розрахунку було здійснено арифметичну помилку, через яку невірно зазначено пропорційне співвідношення заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5 899,24 грн та заборгованості за відсотками на дату відступлення (48 079,46 грн), однак загальна сума заборгованості на дату відступлення було зазначено вірно, а саме: 53 978,70 грн.
Разом з тим, через дану помилку відбулось некоректне нарахування відсотків за період з 01.12.2021 по 09.02.2022, помилково нараховано відсотки у розмірі 32 125,49 грн та зазначено невірну суму заборгованості у реєстрі боржників до Договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, яким відступлено права вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр».
У зв'язку з вищезазначеним, ТОВ «Вердикт Капітал» було підготовлено коректний розрахунок заборгованості станом на 10.01.2023, відповідно до інформації в якому було укладено Додаткову угоду №6 від 19.11.2024 до Договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 та внесено зміни до Реєстру Боржників до Договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (Додаткова угода №6, Зміни в Реєстр Боржників та Витяг з Реєстру додається).
Так, з коректного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.01.2023, складеного ТОВ «Вердикт Капітал» та який додається до цих письмових пояснень, вбачається, що загальна сума заборгованості складає 81 991,59 грн, з яких: 5 144,04 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 48 834,66 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення від первісного кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» та 28 012,89 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «Вердикт Капітал», згідно з кредитним договором.
Отже, на залишок заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5 144,04 грн ТОВ «Вердикт Капітал» було нараховано відсотки за процентною ставкою 7,67% денних за період з 01.12.2021 по 09.02.2022 згідно умов кредитного договору у сумі 28 012,89 грн ((5144,04 грн * 7,67% / 100%) * 70 (днів)).
Коректну суму також зазначено у Змінах в Реєстр боржників до Договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023. Так, відповідно до строки №7673 Змін в Реєстр боржників загальна сума заборгованості ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за Договором №2104160127065 становить 81 991,59 грн, з якмх: 5 144,04 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням та 76 847,55 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами. Отже загальна сума заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2104160127065 від 10.02.2021 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 81 991,59 грн. та враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути заборгованості у розмірі 59 368,40 грн, яка навіть з урахуванням корректроного розрахунку є меншою, ніж фактична.
У додаткових поясненнях наданих представником відповідача через систему «Електронний суд» 01 квітня 2025 року, остання зазначила, що у п. 1.2. Договору сторони погодили, що кредит надається на строк, зазначеній у заяві - анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. У додатку № 1 до Кредитного договору, Заява-анкета (для отримання кредиту) зазначено орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту, проценти у розмірі 1132, 80 грн. ОСОБА_1 було повернуто проценти у розмірі за користування кредитом - 1347,56 грн. та 755,96 тіла кредиту. Відповідно до п. 1.3. Договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Таким чином, у Договорі сторони погодили строк кредитування - 16 днів та сплату процентів у розмірі 1 132,80 грн. за вказаний строк кредитування. Крім того, відповідно до п. 2.3. Договору позичальник має право звернутися до товариства з проханням продовження строку надання кредиту. Із вказаною заявою ОСОБА_1 не звертався, що свідчить про відсутність підстав для продовження строку кредитування. Із заперечень позивача щодо строку кредитування, можна зробити висновок, що у Договорі відсутні чіткі і зрозумілі умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору. Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Право кредитодавця на нарахування процентів припинилося 26 лютого 2021 року. Тому нарахування процентів за користування кредитом поза межами кредитування, тобто після 26 лютого 2021 року є незаконним. Доказів того, що строк кредитування та нарахування процентів був продовжений за згодою сторін, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження строку кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, не може розцінюватися як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі (16 днів). До того ж, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 сплачено 755,96 грн. тіла кредиту, проценти за користування кредитом - 1347,56 грн. Тому заборгованість за процентами за користування кредитом є погашеною ОСОБА_1 . Відтак, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 4929,28 грн. У порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України ТОВ «Служба миттєвого кредитування» листом від 16.11.2021 № 2020/01/21-49 ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату боргу. Тому відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця на нарахування процентів припинилося пред'явленням до позичальника вимоги від 16.11.2021 № 2020/01/21-49, а тому нарахування процентів після 16.11.2021 є незаконним. Розрахунок процентів за користування кредитом позивачем здійснено по 30.11.2021 року, що є необґрунтованим та незаконним.
03 квітня 2025 року представником позивача через систему « Електронний суд» було поданого додаткові пояснення, в яких представник позивача вказує, що 31.03.2025 представником відповідача було подано додаткові пояснення у справі, ознайомившись з якими вважаємо їх необґрунтованими з огляду на таке. Так, 10.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг №2104160127065. За умовами укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 договору про надання фінансових послуг №2104160127065 від 10.02.2021 року, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п.1.3. договору). Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом Фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі (п.1.4. договору): 1,2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту (п.1.4.а договору); починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,44% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а (п. 1.4.6 договору); починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6 (п.1.4.в договору); починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою зазначеною у п, 1.4.в (п. 1.4.г договору). Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 Договору обумовлено, що нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом. Пунктом 4.14. Договору визначено, що додатками до Договору є: заява-анкета. графік платежів, паспорт кредиту. Невід'ємними частинами договору є Правила та повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані. Як зазначено в Заяві-Анкеті (для отримання кредиту), яка є Додатком №1 до Кредитного договору: «Ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua, та погодившись з ними, прошу Товариство надати мені кредит на особисті потреби у розмірі: 5900,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язуюсь повернути кредит у розмірі 5900,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 132,80 грн. Розмір процентів: а) 1,2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,44% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 6);г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в)....»
Із зазначеного вбачається, що строк кредитування за Кредитним договором - 365 днів, а суми, які зазначені: кредит у розмірі 5900,00 грн та проценти у розмірі 1 132,80 грн - це суми, які підлягали би поверненню, якби відповідач виконав зобов'язання за Кредитним договором протягом «орієнтовного строку повернення кредиту - 16 днів». Як вбачається з Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , підготовленого ТОВ «Служба миттєвого кредитування», та Детального розрахунку заборгованості за Договором про надання фінансових послуг №2104160127065 від 10.02.2021 року, підготовленого позивачем, та про це зазначає представник відповідача у своїх додаткових поясненнях, 26.02.2021 року відповідачем було здійснено перерахування коштів з метою погашення кредиту у розмірі 2 103,52 грн, з яких 755,96 грн було зараховано в оплату тіла, кредиту, у зв'язку з чим тіло кредиту змінилось і становило 5144,04 грн, а сумою у розмірі 1 347,56 грн сплачено всі відсотки станом на 26.02.2025. Однак, кредит у розмірі, який залишився, а саме: З 144,04 грн повернуто не було, та відповідно до п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом у цій сумі було нараховано за кожен день користування протягові фактичного строку користування кредитом, але не більше строку кредитування - 365 днів, тобто по 09.02.2022.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що ОСОБА_1 із заявою про продовження строку надання кредиту не звертався, а тому підстав для продовження строку кредитування не було, заперечуємо, з огляду на те, що звернення із такою заявою є не єдиною підставою для продовження строку кредитування, оскільки відповідно до Заяви-Анкети (для отримання кредиту), яка є Додатком №1 до Кредитного договору, встановлено орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту, тоді як загальний строк кредиту - 365 днів, а пунктом 1.4. Договору визначено умови та процентні ставки за користування кредитом понад 16 днів та зазначено, що проценти за користування кредитом строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту. Отже, умовами Кредитного договору прямо передбачено Строк кредитування, визначено умови кредитування протягом відповідних періодів, із зазначенням кількості днів таких періодів та процентних ставок, та прямо передбачено право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом протягом фактичного строку користування кредитом, але не більше 365 днів, тобто по 09.02.2022 року, як і відображено в Детальному розрахунку заборгованості за Договором про надання фінансових послуг №2104160127065 від 10.02.2021. Відтак, вважаємо, що зазначені в Кредитному договорі положення є чіткими, зрозумілими та однозначними. Таким чином, враховуючи зазначені обставини, вважаємо заявлені нами позовні вимоги повністю доведеними, тоді як стороною відповідача суду не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши надані представником позивача та представником відповідача, і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача, що 10 лютого 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг №2104160127065 «Стандартний+», відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов цього договору, його датків та правил (п.1.1 договору).
Кредит надається на строк, зазначений у заяві - анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (п.1.2 договору).
Орієнтовний строк повернення кредиту -16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту оплати всіх нарахованих процентів (п.1.3 договору).
Пунктом 1.4 договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1,2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,44 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у 1.4. (а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(в); д) тип процентної ставки- фіксована.
Згідно з п.1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору) становить: 1 рік. Отже сторони погодили, що період з 10.02.2021 по 10.02.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі.
Згідно з пунктом 4.1 договору невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа.
У пункті 4.3 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Згідно з пунктом 4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Q3 «ОСОБА_1». Аналогічна інформація зазначена в додатку №1 до кредитного договору, заявка-анкета, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Q3 «ОСОБА_1».
Із додатку №1 до кредитного договору заяви-анкети підтверджено, що ОСОБА_1 , ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та погодившись з ними, просив надати йому кредит на особисті потреби у розмірі: 5 900 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язався повернути кредит у розмірі 5 900 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 132,80 грн. Розмір процентів: а) 1,2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,44% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 10 лютого 2021 року. При виникненні заборгованості зобов'язалася сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, з урахуванням умов пункту 3.3 кредитного договору.
На підставі заяви-анкети, наданої ним особисто на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та на підставі замовлення кредитних коштів з його особистого номеру телефону НОМЕР_2 , відповідач просив надавати йому кредит у подальшому на картковий рахунок НОМЕР_3 , а також надав згоду на списання суми заборгованості за кредитом з вказаного карткового рахунку.(а.с. 7 оборот).
Повідомленням директора ТОВ «ВейФорПей» від 12 січня 2024 року підтверджується, що ТОВ«ВейФорПей» повідомило ТОВ «Службу миттєвого кредитування» на виконання укладеного договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ «ВейФорПей» здійснено наступний переказ грошових коштів: Деталі транзакції: номер карти НОМЕР_3 ; власник карти (емітент) банк COMMERCIAL BANK PRIVATBANK; категорія карти: MasterCard; час запиту: 10 лютого 2021 року; номер договору згідно інформації від кредитора 2104160127065; сума - 5 900 грн; валюта: UAH. Інформацію про держателя вищевказаної банківської картки та про рух коштів по ній в повній мірі володіє банк-емітент цієї карти ( а.с.8).
Як вбачається із письмових пояснень представника позивача від 24 березня 2025 року
в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.01.2023, який був ТОВ «Вердикт Капітал», було здійснено з арифметичну помилку, через яку невірно зазначено пропорційне співвідношення заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 5 899,24 грн та заборгованості за відсотками на дату відступлення (48 079,46 грн), однак загальна сума заборгованості на дату відступлення було зазначено вірно, а саме: 53 978,70 грн. Разом з тим, через дану помилку відбулось некоректне нарахування відсотків за період з 01.12.2021 по 09.02.2022, помилково нараховано відсотки у розмірі 32 125,49 грн та зазначено невірну суму заборгованості у реєстрі боржників до Договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, яким відступлено права вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр». Коректну суму також зазначено у Змінах в Реєстр боржників до Договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023. Так, відповідно до строки №7673 Змін в Реєстр боржників загальна сума заборгованості ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за Договором №2104160127065 становить 81 991,59 грн, з яких: 5 144,04 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням та 76 847,55 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами. Отже загальна сума заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2104160127065 від 10.02.2021 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 81 991,59 грн. Однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності , позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 59 368,40 грн.
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» 01 грудня 2021 року уклали договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Служба миттєвого кредитування» ( а.с.13-15).
З реєстру боржників, який є додатком №3 до договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року, вбачається, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року на суму 53 978,70 грн, з яких заборгованість за кредитом 5 144,04 грн, заборгованість за відсотками 48 834,66 грн ( а.с.15 оборот-18).
ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10 березня 2023 року уклали договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право грошової вимоги, що належить ТОВ «Вердикт Капітал», і стало новим кредитором за договорами, право вимоги за якими належало Первісному кредитору ( а.с.19-21).
З реєстру боржників, який є додатком №3 до договору факторингу №№10-03/2023/01 від 10 березня 2021 року, вбачається, що до переліку боржників, право вимоги до яких виникло на підставі кредитних договорів, укладених боржниками з ТОВ «Служба миттєвого кредитування», переходить до нового кредитора - ТОВ «Коллект Центр», входить відповідач - ОСОБА_1 , право вимоги до якої виникло на підставі кредитного договору №2104160127065 від 10 лютого 2021 року на суму 86 104,19 грн, з яких заборгованість за кредитом 5 899,24 грн, заборгованість за відсотками 80 204,95 грн ( а.с.22-24).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 26.02.2021 року оплатив тіло кредиту у розмірі 755,96 грн, отже заборгованість за тілом кредиту у відповідача становить 5 144,04 грн, а не як зазначено в реєстрі боржників, який є додатком №3 до договору факторингу №№10-03/2023/01 від 10 березня 2021 року 5899,24 грн. Та цього ж дня сплатив проценти у сумі 1 347,56 грн (а.с.8 оборот). Після 26 лютого 2021 року відповідачем виплати на погашення кредитної заборгованості не проводились, що не заперечувалося стороною відповідача у судовому засіданні. Також, представником відповідача у відзиві на позовну заяву та у додаткових пояснень вказано, що відповідач має заборгованості перед позивачем за тілом кредиту у розмірі 4 929,28 грн.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року станом на 30 листопада 2021 року становить 53 978,70 грн, з яких заборгованість за кредитом 5 144,04 грн, заборгованість за відсотками 48 834,66 грн.
Розмір процентів за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року за період з 01.12.2021 року по 09.02.2022 року становить 28 012,89 грн (5 144,04х7,67% (1,2%+2,44%+1,38%+2,65%) х71 день).
Сума заборгованості за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 становить 5 144,04 грн - заборгованість за тілом кредиту, 48 834,66 грн - заборгованість за відсотками станом на 30.11.2021 року, 28 012,89 грн - заборгованість за відсотками за період з 01.12.2021 по 09.02.2022 року, а всього 81 991,59 грн.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року ураховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності у розмірі 59 368,04 грн.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов вищевказаних договорів факторингу та договору відступлення права вимоги та відповідно до вимог ст.ст.512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу нового кредитора.
Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, за змістом вищевказаних вимог закону та умов кредитного договору строк повернення всієї суми позики настав 09 лютого 2022 року й саме в межах цього строку позивач мав право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а після закінчення строку кредитування - вимагати сплати сум, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України.
А відтак, доводи представника відповідача, про те що сторони погодили у договорі строк кредитування 16 днів та сплату процентів у розмірі 1 132,80 грн є неправильним тлумаченням укладеного договору та спростовуються вищевикладеним.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Також ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
При цьому слід врахувати, що за змістом ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» акцептом пропозиції укласти договір в електронній формі є відповідь особи, якій адресована пропозиція його укласти, про її прийняття надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийнятім такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з п. 1 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
З договору про надання фінансових послуг, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до вимог частини першої ст. 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між ОСОБА_1 та товариством не був би укладений. Судом встановлено, що факт укладення та підписання договору не заперечувався та не оспорювався сторонами.
Виходячи з викладеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 5 900,00 грн. Кредитор, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови кредитного договору, натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання з повернення коштів за кредитним договором не виконав, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2104160127065 від 10 лютого 2021 року у розмірі 59 368,04 грн.
Крім того, в представник відповідача, адвокат Біла К.П не заперечувала, що її довіритель укладав даний кредитний договір.
Доводи представника відповідача щодо безпідставного стягнення заборгованості за процентами суд оцінює критично, оскільки відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився на умови, які передбачені кредитним договором, в тому числі, які передбачають нарахування відсотків за користування кредитними коштами, вони є чіткими, зрозумілими та нарахованими позивачем за умовами кредитного договору в межах строку дії договору.
Доводи представника відповідача про те, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нарахування відсотків є несправедливою в розумінні даного закону, апеляційний суд відхиляє, оскільки представник відповідача помилково ототожнила проценти за користування кредитом, що регулюються ст.ст. 625, 1050 ЦК України та нараховуються протягом строку договору за невиконання зобов'язання за договором.
Заперечуючи проти розміру заборгованості за відсотками, заявленого позивачем, представник відповідача не надала доказів звернення до позивача чи до первісного кредитору з вимогою про перерахунок заборгованості. Власного розрахунку із суду не представила, до експертної установи не зверталась, клопотань про проведення експертизи для встановлення правильності нарахування заборгованості не подавала.
Отже, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено та підтверджено доказами, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному договору, в результаті чого з його вини утворилась зазначена позивачем заборгованість, а тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 17 000, 00 грн.
Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал ассістанс», копію прайс-листа АО «Лігал ассістанс», копію платіжної інструкції №413000006 від 09.02.2024, заявку на надання юридичної допомоги №789 від 07.02.2024 на суму 17000,00 грн., витягом з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 08 січня 2024року, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі17000,00 грн.(а.с. 35-40).
Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Так, перелік наданих адвокатом послуг, витрачений на них час та вартість визначені у Витягу з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року з детальним описом робіт, становлять загалом 17 000,00 грн ( а.с.40).
Однак суд вважає, що рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги. Зокрема, вказана справа є незначної складності, має місце усталена судова практика розгляду справ цієї категорії. У зв'язку з цим вивчення та аналіз норм законодавства, судової практики, проведення консультації, вивчення наданих клієнтом документів, складання позовної заяви та подача його до суду з витрачанням вказаного в Акті часу та визначеної вартості, беручи до уваги кваліфікацію та досвід адвоката, не можна вважати достатньо обґрунтованими та пропорційними предмету спору.
Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, у зв'язку з розглядом цієї справи, та стягнути з ОСОБА_1 на його користь 3000,00 грн.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 207, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 2104160127065 від 10.02.2021 року в сумі 59 368 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, ЄДРПОУ:44276926;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя М.П. Одарюк