Cправа № 359/786/25
Провадження № 3/359/971/2025
01 квітня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
прокурора Бориспільської окружної прокуратури Гайфуліної Н.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи у 2021 році посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, будучи державним службовцем категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу ХІІІ Закону № 1700-VII, несвоєчасно 03.02.2024, без поважних причин, подавши щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи з 01.07.2021 по 23.12.2022 року, посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, будучи державним службовцем категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, в порушення вимог абз.1 ч. 2 ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу ХІІІ Закону № 1700-VII, несвоєчасно 03.02.2024, без поважних причин, подавши декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , обіймаючи з 01.07.2021 по 23.12.2022 року, посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, будучи державним службовцем категорії «В», являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу ХІІІ Закону № 1700-VII, несвоєчасно 03.02.2024, без поважних причин, подавши декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні скоєних правопорушень визнала, щиро розкаялася та з обставинами вчинення правопорушень викладених в протоколах погодилася.
Прокурор в суді просив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи прокурора, суд дійшов до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними пояснень, які вона надала в судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 3383 від 16.01.2025 року, № 3384 від 16.01.2025 року та № 3385 від 16.01.2025 року, даними наказу № 60-0 від 29.06.2021 року про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, даними додатку 1 до наказу Київської митниці від 29.06.2021 року № 60-0, даними додатку 2 до наказу Київської митниці від 29.06.2021 року № 60-0, даними посадової інструкції від 01.07.2021 року, даними особової картки державного службовця № 604, копією трудової книжки ОСОБА_1 , даними наказу № 1591-0 від 22.12.2022 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , даними повідомлення про обов'язок державного службовця подати декларацію про доходи за 2021-2022 роки, даними довідки з єдиного державного реєстру декларацій, даними повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, даними відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції про послідовність дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вчинила ОСОБА_1 за запитуваний період, копією листа Національного агентства з питань запобігання корупції управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя № 22/3-79вих-21 від 18.03.2021 року, копією положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 17 від 06.11.2019 року.
Так, згідно з наказом Київської митниці Державної митної служби України від 29.06.2021 №60-о ОСОБА_1 з 01.07.2021 призначено на рівнозначну посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці у порядку переведення шляхом укладення контракту про проходження державної служби.
У відповідності до посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 01.07.2021, зазначена посада відноситься до категорії «В» посад державної служби.
Відповідно до ст. 569 Митного кодексу України посадові особи митних органів є державними службовцями.
Отже, ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці, була державним службовцем категорії «В».
Також, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, була належним чином попереджена про встановлені Законом України «Про запобігання корупції» обмеження.
Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, встановлені Законом.
Крім того, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 була суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також, відповідно до пп. 1 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація.
Крім того, 12.10.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон №3384-IX) та з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю відновлено у повному обсязі.
Разом з тим, вищевказаним Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», а саме п. 2-7 визначено строк подачі декларацій, які у 2022-2023 не подані суб'єктами декларування, до 31.01.2024.
Тобто, Законом №3384-IX визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.
Також, абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, що особи, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а», «в»-«г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов'язкові до виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону.
Так, відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Граничним терміном подання щорічної декларації за 2021 та 2022 роки є 31.01.2024.
Також, наказом Київської митниці Державної митної служби України від 22.12.2022 №1591-о припинено 23.12.2022 державну службу ОСОБА_1 та звільнено із займаної посади за угодою сторін.
Крім того, 22.12.2022 ОСОБА_1 письмово ознайомлена із обов'язком подачі декларацій.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пп. 1, пп. «а», «в», п. 2, п.5, ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати декларацію при звільненні за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, упродовж часу з 00:00 год. 24.12.2022 по 23:59 31.01.2024 (граничний строк).
Отже, ОСОБА_1 , будучи звільненою 23.12.2022 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №8 митного поста «Бориспіль» Київської митниці та припинивши державну службу, мала подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування до 31.01.2024 включно.
Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а», «в»-«г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
У ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2022 рік упродовж часу з 00-00 год. 01.01.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк).
Встановлено, що 01.02.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений ст. 45 та пп. 2-7 розділу «Прикінцеві положення» Закону.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, декларацію при звільненні та після звільнення за 2022 рік ОСОБА_1 подала лише 03.02.2024, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону, у тому числі вимог його ч. 2 ст. 45.
Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 під час судового розгляду не встановлено.
Датою вчинення є дата складання протоколів, так як саме на момент складання протоколів зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про ознаки правопорушення.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є невизначеним, оскільки ОСОБА_1 мала можливість подати декларації через мережу Інтернет в будь-якому місці, але місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу її проживання - АДРЕСА_1 .
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначними.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад указаних правопорушень є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
Вважаю, що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Суд приходить до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, доцільно накласти стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. ст.23, 33, 40-1, ст. 172-6, ст.283-285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. (одержувач: ГУК у Київській області; банк: Казначейство України (ЕАП); ЄДРПОУ: 37955989; МФО: 899998; номер рахунку: UА398999980313010106000010103; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя Д.В. Ткаченко