провадження № 3/294/461/25
справа № 294/1444/24
14 квітня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Рукас М.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ст. 185 КУпАП,-
Епізод №1
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №263658 від 27.07.2024 водій ОСОБА_1 27.07.2024 о 20 год 20 хв на автодорозі Житомир-Чернівці, керував транспортним засобом «FORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, правопорушення вчинене повторно протягом року, що підтверджується постановою серії БАД №956452.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Епізод №2
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №550313 від 27.07.2024 водій ОСОБА_1 27.07.2024 о 20 год 30 хв на автодорозі Житомир-Чернівці будучи водієм зупиненого транспортного засобу, державний номерний знак НОМЕР_1 , чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: не пред'являв відповідні документи, що посвідчують його особу та зачинився в автомобілі та не виходив.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.
Епізод №3
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №263656 від 27.07.2024 водій ОСОБА_1 27.07.2024 о 20 год 20 хв на 39 км. автодороги Житомир-Чернівці, керував транспортним засобом «FORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, координація рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на боді камеру працівника поліції. Від керування транспортним засобом був відсторонений до повного витверезіння.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Епізод №4
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №263657 від 27.07.2024 водій ОСОБА_1 27.07.2024 о 20 год 20 хв на автодорозі Житомир-Чернівці, керував транспортним засобом «FORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівників про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою жезла, не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 122-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце судового засідання на його номер телефону, що був вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а також відомостями про доставлення судової повістки та шляхом публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Чуднівського районного суду Житомирської області. Про причини неявки у судове засідання ОСОБА_1 не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, у тому числі про відкладення судового розгляду, від нього не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не подав, а справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП не належать до переліку справ, що розглядаються за обов'язкової присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення можливе лише у випадку, коли належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, безпосередньо дослідженими судом, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у його вчиненні.
Щодо Епізоду №1 та №2
Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Приписи ст. 247 КУпАПє імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань.
При цьому суд враховує висновки, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зокрема зазначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Визначений ч.6 ст.38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 27.10.2024 року, справа розподілена судді 19.03.2025 року.
Таким чином, справа розподілена судді після закінчення строку, визначеного ч.2 ст. 38 КУпАП, отже на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, а тому провадження в частині Епізодів №1 та №2 підлягає закриттю.
Щодо Епізоду №3
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п. 27 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за епізодом №1 від 27.07.2024 підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №263656 від 27.07.2024;
- відеоматеріалом, на якому зокрема зафіксовано факт переслідування та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який зачинився в своєму авто та чинив спротив працівникам поліції, через що був затриманий. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте перебуваючи в лікарні відмовся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, про що було складено відповідний висновок. У процесі ознайомлення з протоколом ОСОБА_1 будь-яких заперечень та зауважень не надавав;
- висновком КНП «Чуднівська центральна районна лікарня» від 27.07.2024 р. щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідного до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження освідування на факт вживання алкоголю на апараті «Алкофор 405»;
- розпискою ОСОБА_1 в якій він зобов'язався не керувати транспортним засобом до повного витверезіння;
Щодо Епізоду №4
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ№ 263657, 27.07.2024 року о 20:20 год. на автодорозі Житомир-Чернівці вдій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «FORD», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу завчасно подану за допомогою жезла не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі, чим порушив п.2.4 ПДР України. Дії ОСОБА_1 органами поліції були кваліфіковані за ч. 2 ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.122-2 КУпАП невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 122-2 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.229 КУпАП справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122-2 КУпАП підлягає розгляду органами автомобільного транспорту та електротранспорту.
Згідно зі ст.221 КУпАП до компетенції районних судів відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Наведене свідчить, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 складені з порушенням вимог КУпАП, тобто без проведення належної перевірки органом, який надіслав адміністративний матеріал до суду.
Окремо слід зауважити, що суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до відділення поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській областідля направлення за підвідомчістю.
На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (Епізод №3) та вірною кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення суд враховує суспільну небезпеку скоєного, особу винного, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин що пом'якшують, обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 285, 287, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за Епізодом №3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, (Епізод №1 протокол серії БАД №956452) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, (Епізод №2 протокол серії ВАД №55031) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122-2 КУпАП (Епізод №4 протокол серії ААБ 263657) повернути до відділення поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області для направлення за підвідомчістю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Максим РУКАС