Справа №293/147/25
Провадження №1-кп/293/119/2025
15 квітня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12025060400000046 від 04.01.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 українця, громадянина України, не одруженого, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, військовозобов'язаного, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 , будучи визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановою Богунського районного суду м.Житомира від 13.07.2023 по справі №295/8100/23, яка набрала законної сили 24.07.2023, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 11.11.2023 о 14 годині 30 хвилин у м.Житомирі по вул.Михайла Грушевського, 95/2, водій ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, повторно протягом року керував транспортним засобом, без права керування транспортним засобом, марки «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно постанови Богунського районного суду м.Житомира від 25.12.2023 по справі № 295/16923/23, яка набрала законної сили 06.01.2024 та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Крім цього, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 22.02.2024 о 14 годині 45 хвилин на 184 км автодороги «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський», водій ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, повторно протягом року керував транспортним засобом, без права керування транспортним засобом, марки «ВАЗ 21091», номерний знак НОМЕР_2 , не пред'явив документ на керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно Житомирського районного суду Житомирської області від 12.03.2024 по справі № 295/1105/24, яка набрала законної сили 23.03.2024, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Крім цього, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 18.03.2024 о 11 годині 45 хвилин в м.Житомирі по вул. Тараса Бульби-Боровця, 42, водій ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, повторно протягом року керував транспортним засобом, без права керування транспортним засобом, марки «ВАЗ 21091», номерний знак НОМЕР_2 , не пред'явив документ на керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно Богунського районного суду м.Житомира від 17.04.2024 по справі № 295/4755/24, яка набрала законної сили 28.04.2024 та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Крім цього, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 15.03.2024 о 15 годині 35 хвилин в м.Житомирі по вул.Старий Бульвар, 22, водій ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, повторно протягом року керував транспортним засобом, без права керування транспортним засобом, марки «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_3 , не пред'явив документ на керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно Корольовського районного суду м.Житомира від 05.06.2024 по справі №295/2609/24, яка набрала законної сили 16.06.2024 та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Крім цього, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, 09.05.2024 о 12 годині 12 хвилин в селищі Черняхів по вул.Житомирській, 16, водій ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати, транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, повторно протягом року керував транспортним засобом, без права керування транспортним засобом, марки «Fiat Scudo», номерний знак НОМЕР_3 , не пред'явив права на керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно Черняхівського районного суду Житомирської області від 17.06.2024 по справі №293/761/24, яка набрала законної сили 28.06.2024 та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, 03.01.2025 о 16 годині 16 хвилин в селищі Черняхів по вул.Володимирівській, водій ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, повторно протягом року керував транспортним засобом, без права керування транспортним засобом, марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_4 , із неввімкненим світловим показником повороту у відповідному напрямку, не пред'явив документ на керування транспортним засобом відповідної категорії та був зупинений працівниками поліції ВПД №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, тобто таким чином останній умисно не виконав постанови Черняхівського районного суду Житомирської області.
Дії ОСОБА_4 об'єднані єдиним злочинним умислом і в своїй сукупності складають єдиний злочин.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 07.02.2025 в смт Черняхів між прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025060400000046 від 04.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 468, 469,470 та 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.383 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні цього кримінального правопорушення, а також узгодили міру покарання обвинуваченого, за ч.1 ст.382 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, сторони вважають за можливе, на підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що він розуміє права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди роз'яснені судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив затвердити зазначену угоду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між обвинуваченим та прокурором та призначити ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України. Просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 472 КПК України.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 . Крім того, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку.
Учасникам судового розгляду роз'яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди, за ст.473 КПК для обвинуваченого і прокурора буде обмеження права оскарження вироку, та відмова від здійснення прав п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Обвинувачений розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, не встановлено.
Судом враховано особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, на обліку у лікарянарколога та психіатра не перебуває, не судимого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно класифікації за ст.12 КК України є нетяжким злочином, наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які його обтяжують.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження - прокурором та обвинуваченим, а також призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і ухвалення обвинувального вироку.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов не пред'явлено.
Процесуальні витрати відсутні
Арешт на майно ОСОБА_4 не накладався.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.368,370,373,374,376 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 07.02.2025, укладену у кримінальному провадженні №12025060400000046 від 04.01.2025 між прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Головуюча суддя ОСОБА_7