Справа № 274/2034/25
Провадження № 1-кс/0274/680/25
Ухвала
Іменем України
11.04.2025 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ноябрськ, російська федерація, українцю, громадянину України, з неповною середньою освітою, не працюючому, не одруженому, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, відносно якого на розгляді в Андрушівському районному суді Житомирської області перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12024060480000870 від 03.09.2024 р. за ст. 336 КК України та № 12024060480001156 від 12.11.2024 р. за ч. 1 ст. 122 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12025060480000299 від 22.03.2025 р.,
09.04.2025 р. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, строком на 60 днів у кримінальному провадженні № 12025060480000299 від 22.03.2025 р.
В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинених повторно в умовах воєнного стану, поєднаних з проникненням у житло, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказаний факт було внесено 22.03.2025 р. до ЄРДР за № 12025060480000299 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України та розпочате досудове слідство.
01.04.2025 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п"яти до восьми років.
Також в клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, враховуючи дані про особу підозрюваного, який не має стійких та сформованих соціальних зв"язків, не працює, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, міру покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, який знайомий з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, раніше судимий, тому під час досудового розслідування, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначених ризиків.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні. Вказав, що наявні ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні у своєму виступі просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки він не має порушень. Займається господарством. Свідок ОСОБА_8 є його бабусею, з якою він разом проживає. Він спричинив їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Є кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України. Відносно нього застосовано адміністративний нагляд. 03.04.2025 р. між ним та бабою знову відбулася сварка. Він п"ятнадцять років ніде не працює. Проживає за пенсію баби. Вину у вчиненому визнає.
Захисник у судовому засіданні у своєму виступі просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Вказала, що викладені у клопотанні ризики є недоведеними. Щодо спричинення тілесних ушкоджень бабі, від неї немає заяви. Поведінка ОСОБА_5 не є суспільно небезпечною.
Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12025060480000299 від 22.03.2025 р.
01.04.2025 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин за наступних обставин.
Так, 21.03.2025 р. близько 18 год 00 хв у ОСОБА_5 , який перебував поряд із господарством за місцем проживання ОСОБА_9 , що по АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 р. (востаннє продовженого Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 р., затвердженого Законом України №4220-IX від 15.01.2025 р. строком на 90 діб з 08.02.2025 до 09.05.2025 р.).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів ОСОБА_5 21.03.2025 р. близько 18 год 00 хв пройшов на територію огородженого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, умисно через незамкнені вхідні двері проник до житлового будинку, де в кімнаті спальні виявив та повторно таємно викрав телевізор торгівельної марки «SAMSUNG», моделі «UE28F4000AW», серійний номер 35433LLDB01761M, в корпусі чорного та сірого кольорів вартістю 3700 грн 00 коп.
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 3700 грн 00 коп.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинених повторно в умовах воєнного стану, поєднаних з проникненням у житло, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
- заява від ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 22.03.2025 р.;
- протокол огляду місця події від 22.03.2025 р., в ході якого оглянуто будинок АДРЕСА_2 , де присутній ОСОБА_9 вказав на місце, звідки було викрадено телевізор торгівельної марки «SAMSUNG», моделі «UE28F4000AW», серійний номер 35433LLDB01761M, в корпусі чорного та сірого кольорів;
- протокол огляду місця події від 22.03.2025 р., в ході якого оглянуто будинок АДРЕСА_1 , де присутній ОСОБА_5 вказав на місце схову в прихожій кімнаті та добровільно видав телевізор торгівельної марки «SAMSUNG», моделі «UE28F4000AW», серійний номер 35433LLDB01761M, в корпусі чорного та сірого кольорів, та повідомив, що 21.03.2025 р. викрав його з будинку АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_9 ;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 23.03.2025 р.;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 24.03.2025 р.;
- протокол огляду предмету за участі потерпілого ОСОБА_9 від 23.03.2025 р.;
- висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №216/25-25 від 26.03.2025 р.,
- інші матеріали кримінального провадження.
Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Зокрема, санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 враховуються тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та міра покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим. Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 06.10.2020 р. був засуджений за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, судимість в якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Однак, підозрюваний після звільнення 30.04.2024 р. з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та підозрюється у вчиненні нового корисливого тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12025060480000299 від 22.03.2025 р.
Окрім того, у судовому засіданні було встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 до Андрушівського районного суду Житомирської області скеровано обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12024060480000870 від 03.09.2024 р. за ст. 336 КК України та № 12024060480001156 від 12.11.2024 р. за ч. 1 ст. 122 КК України.
У призначені в Андрушівському районному суді судові засідання підозрюваний ОСОБА_5 не з"являється, тому ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 14.02.2025 р. до обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024060480000870 від 03.09.2024 р. за ст. 336 КК України, застосовано привід.
Також 03.04.2025 р. до ЄРДР внесено відомості за № 12025060480000336 від 03.04.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за заявою баби ОСОБА_8 від 02.04.2025 р. про заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Вказані обставини свідчить про схильність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення злочинів, зокрема направлених проти життя та здоров"я особи, також проти власності.
Окрім того, в судовому засіданні також було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має стійких сформованих соціальних зв'язків за місцем проживання, оскільки він не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та утриманців. Встановлено, що він не працевлаштований офіційно, протягом п"ятнадцяти років не працює взагалі, проживає за пенсійні кошти баби.
Згідно довідки-характеристики селищного голови Червоненської селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 27.03.2025 р. вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання характеризується негативно: раніше судимий, постійно вчиняє правопорушення, за вказаною адресою проживає з бабою ОСОБА_8 , 1939 р.н., постійно звертаючись до неї з вимогами та погрозами. Зловживає алкоголем, складає загрозу жителям громади та майну мешканців громади.
Окрім того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 знайомий із потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які є його односельцями. Окрім цього, свідок ОСОБА_8 , яка є його бабою, проживає разом із підозрюваним ОСОБА_5 , відносно якої підозрюваний неодноразово застосовував фізичне насильство. Решта свідків проживають на одній вулиці з підозрюваним ОСОБА_5 , тому останній може впливати на них з метою зміни ними показань.
Вказані вище обставини та досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_5 має негативну репутацію, допускає протиправну поведінку, а тому існують обґрунтовані ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду з метою уникнення безальтернативного покарання у виді позбавлення волі за вчинене ним кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що безумовно свідчить про існування ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.
Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні.
Тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисника ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час не знайшли свого підтвердження, оскільки жодними належними доказами не доведені. Зокрема, захисником в судовому засіданні не було надано доказів на підтвердження позитивної характеристики підозрюваного, наявності у нього сфорованих соціальних зв"язків, наявності місця роботи, тому слідчий суддя не приймає їх до уваги. Щодо доводів захисника про те, що поведінка підозрюваного ОСОБА_5 не є суспільно небезпечною, вказане спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема дослідженою в судовому засіданні характеристикою на підозрюваного, з якої вбачається, що ОСОБА_5 складає загрозу жителям громади та майну мешканців громади. Окрім того, до підозрюваного не доцільно обрати домашній арешт відповідно за місцем його проживання, оскільки за вказаною адресою він проживає разом з бабою, якій завдає тілесні ушкодження.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту ОСОБА_5 - з 12 години 45 хвилин 11 квітня 2025 року до 12 години 45 хвилин 09 червня 2025 року.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп (Реквізити для сплати застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, призначення платежу - вказати, хто і за що платить, справа 274/2034/25 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками в даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 09 червня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі слідчого судді розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Житомирського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України (Житомирської УВП №8).
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1