14 квітня 2025 року м. Кропивницький
справа № 389/114/24
провадження № 22-ц/4809/887/25
Кропивницький апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Карпенка О. Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області (суддя Савельєва О. В.) від 06.11.2024, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
06.11.2024 рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану малолітньому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 5 210,27 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану малолітньому ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, шляхом направлення 28.03.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду (вх. № 2377/25 від 31.03.2025).
Однак, апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Щодо строку на апеляційне оскарження
За приписами ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 06.11.2024 судом першої інстанції ухвалено спірне судове рішення, а у судовому засіданні оголошено його вступну та резолютивну частини (а.с. 207).
Вступну та резолютивну частини рішення доставлено 06.11.2025 до Електронного кабінету адвоката Урсаленка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі доручення про надання безоплатної правової допомоги № 42 від 06.02.2024.
Повний текст судового рішення виготовлено 11.11.2024 (а.с. 216-221).
Згідно довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «рішення» від 06.11.2024 по справі №389/114/24 (суддя Савельєва О. В.) доставлено до Електронного кабінету адвоката Украсленка Олександра Миколайовича 15.11.2024 (а.с. 222).
29.03.2025 ОСОБА_1 , шляхом засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» звернулась до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2024 (вх. № 2377/25 від 31.03.2025).
Ухвалою Кропивницького апеляційного суд 01.04.2025 витребувано матеріали цивільної справи № 389/114/24 із Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Матеріали цивільної справи № 389/114/24 надійшли до Кропивницького апеляційного суду 07.04.2025.
У поданій апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2024. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження зазначається, що рішення суду ухвалено за її відсутності, при наявності заяви про перенесення розгляду справи. З урахуванням зазначений обставин, ОСОБА_1 просить суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у рішеннях від 09 листопада 2004 року в справі «Науменко проти України», від 18 січня 2005 року в справі «Полтораченко проти України» та від 08 листопада 2005 року в справі «Тімотієвич проти України».
Відповідно до ч. 3 ст. 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За приписами ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Враховуючи вищезазначене, перебіг процесуального строку (строку на апеляційне оскарження), початок якого пов'язується з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, у цій справі починається з 16.11.2024 та закінчується 16.12.2024.
Дослідивши матеріали справи, встановивши дату отримання копії оскаржуваного рішення, як вступної та резолютивної частин, так і повного тексту судового рішення, представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Урсаленко Олександром Миколайовичем в Електронному кабінеті, обґрунтування заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в клопотанні підстави для поновлення строку не можуть бути визнані судом поважними, а отже підстави для висновку про наявність поважних причин звернення з апеляційною скаргою після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду - відсутні.
Крім того, відповідачка не була позбавлена можливості самостійно ознайомитися із спірним рішенням суду.
Відповідачка та її представник повинні були цікавитися рухом справи, а згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Натомість, апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції більше ніж через 4 місяці із дня виготовлення повного тексту рішення. Водночас, відповідачкою не вказано конкретних обставин та поважних причин, що завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, згідно якої апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Згідно ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 може протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали надати до Кропивницького апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та належним чином оформлену апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України.
Щодо сплати судового збору
За приписами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної і касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Тому, при подачі апеляційної скарги на вказане судове рішення, ОСОБА_1 слід було сплатити судовий збір в розмірі - 1 816,80 грн (1211,20 грн х 150%).
Однак, у поданій апеляційній скарзі відповідачкою також порушується питання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2024, оскільки вона є непрацюючим пенсіонером.
Перевіривши докази та дослідивши обставини, на які посилається відповідачка, суд вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішення у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 136 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 697/2951/19 зазначено, що:
«з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Вирішення питання щодо відстрочення (розстрочення, звільнення, зменшення розміру) сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у вказаних нормах дій є врахування ним майнового стану заявника.
В пункті 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з принципом змагальності, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами у чіткій відповідності до Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягнення судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересам позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Однак, відповідачкою не наведено обґрунтованих доводів та не подано беззаперечних доказів на підтвердження заявленого клопотання.
Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан відповідачки, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
В порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відповідачкою надано відомості про доходи не за попередній календарний рік, а лише з вересня 2024 року, що не відповідає вимогам Закону.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Крім того, безпідставне відстрочення сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору.
Відповідно до статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, згідно якої апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,
Визнати наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2024 - неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2024.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.11.2024 залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги про які зазначено у мотивувальній частині цієї ухвали та сплатити судовий збір в розмірі - 1816, 80 грн та надати до Кропивницького апеляційного суду оригінал платіжного доручення про оплату судового збору, або надати докази обставин неможливості, або утруднення сплати судового збору та роз'яснити право подати клопотання про звільнення від сплати (розстрочення, відстрочення) судового збору повторно.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл/тг м. Кропивн/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA 878999980313151206080011567
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кропивницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Олександр КАРПЕНКО