Справа № 354/1543/24
Провадження № 22-ц/4808/395/25
Головуючий у 1 інстанції Остап'юк М. В.
Суддя-доповідач Девляшевський
08 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,
суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,
секретаря Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на рішення Яремчанського міського суду в складі судді Остап'юк М.В., ухвалене 31 грудня 2024 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У липні 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 21.12.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №475468-КС-004 про надання кредиту відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн на строк 24 тижнів зі зниженою відсотковою ставкою 0,56255 % в день та стандартною процентною ставкою 2,00% в день. Кредитодавець умови договору виконав та перерахував 30 000,00 грн на платіжну картку позичальника, вказану ним при заповненні анкетних даних.
Також 24.12.2023 між сторонами укладена додаткова угода, відповідно до умов якої позичальник додатково отримав 15 000,00 кредитних коштів.
Натомість ОСОБА_1 всупереч умов кредитного договору належним чином не виконав своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, внаслідок цього утворилась заборгованість, яка станом на 28 червня 2024 року становить 173 590,26 грн, з яких: 45 000,00 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 125 016,15 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 574,11 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Бізнес Позика» просило стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.
Рішенням Яремчанського міського суду від 31 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 475468-КС-004 про надання кредиту від 21 грудня 2023 року, яка виникла станом на 28 червня 2024 року, в розмірі 80 689, 97 грн, яка складається з: 45 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 28 264,89 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 574,11 грн - сума прострочених платежів за комісією. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 1 125,93 грн 93 коп.
Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, представник ТОВ «Бізнес Позика»» подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вважає, що суд прийшов до неправильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» в сумі 96 751, 26 грн не підлягають задоволенню, оскільки нараховані поза межами строку дії договору та не враховані у графік погашення кредиту.
Вказує, що відсотки по кредитному договору №475468-КС-004 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам Договору про надання кредиту та Правилам.
Штрафні санкції не нараховувались та не включені до позовних вимог, оскільки заявлена в позові фактична сума заборгованості по процентам перевищує орієнтовну суму процентів і не є компенсацією або штрафними санкціями, а процентами за користування кредитом, розмір яких погоджено сторонами згідно умов договору.
Так, відповідно до умов договору та нового обов'язкового графіку платежів сторонами було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), дійсно треба сплатити по Договору 80 689,97 грн. з яких по процентах - 28 264,89 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховується кожного дня проценти, зменшується.
Отже, загальна сума до сплати дійсно становила би 80 689,97 грн лише у випадку належного виконання позичальником зобов'язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.
Однак, боржником було сплачено лише один платіж на погашення кредиту за Договором № 475468-КС-004 про надання кредиту, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки - що чітко і заздалегіть було погоджено сторонами кредитного договору у пункті 3.2.2 Договору.
Згідно графіку платежів Відповідач мав зробити другий плановий платіж 18.01.2024 року у сумі 6 720,00 грн, однак платіж не був зроблений (як і всі наступні), тому з 19.01.2024 р. почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (семи) днів, починаючи з восьмого дня - 26.01.2024 р. почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (Стандартній) процентній ставці - у відповідності до пункту 3.2.2 Договору.
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 125 016,15 грн включають в себе: нараховані за Зниженою (пільговою) процентною ставкою 0,56255000%. - у сумі 5 316,15 грн. у період з 21.12.2023 по 25.01.2024 р. (включно) та нараховані за Стандартною процентною ставкою 2,00000000%. - у сумі 119 700 грн. у період з 26.01.2024 по 06.06.2024 (включно). Вважає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем по кредитному договору №475468-КС-004, повністю відповідає умовам договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам статтей 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.
На думку представника скаржника, не правильно ототожнювати зміну процентної ставки зі Зниженою на Стандартну і нарахування процентів за неправомірне користування чужими коштами, як це визначено ст. 625 ЦК України. У даному випадку позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані на залишок по тілу кредиту у межах строку дії договору, який був встановлений умовами Договору № 475468-КС-004 про надання кредиту від 21.12.2023 і закінчувався 06.06.2024.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В засідання апеляційного суду учасники справи не з'явились.
Враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи, відсутність клопотань про відкладення судового засідання, та з метою дотримання розумних строків розгляду справи колегія суддів відповідно до положення статті 372 ЦПК України перешкод розгляду справи за відсутності учасників справи, не знаходить.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду в оскарженій частині не є законним та обгрунтованим.
В іншій частині задоволених позовних вимог рішення позивачем не оскаржувалося, а відтак колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в цій частині.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд вважав, що з огляду на умови укладеного договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1, обсяг заборгованості ОСОБА_1 станом на 28 червня 2024 року в частині стягнення: 45000,00 грн - тіла кредиту; 28 264,89 грн - прострочених відсотків; 3574,11 грн - заборгованості за комісією, обумовлених графіком платежів (Додаткова угода № 1' до Договору), знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню на користь ТОВ «Бізнес позика» в загальному обсязі 80 689, 97 грн. Нарахування інших відсотків умовами договору не передбачено.
Колегія суддів не повністю погоджується із такими висновками, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 грудня 2023 року між сторонами по справі укладено договір про надання кредиту № 475468-КС-004.
Договір укладений в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Відповідно до розділу 2 договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30 000,00 грн строком на 24 тижня - до 06.06.2024 року на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2,0000 - стандартна процентна ставка та 0,5625500 в день знижена ставка (п.2.4 договору), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4 500,00 грн. Кредит надався на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Пунктом 3 договору встановлено Графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 06 червня 2024 року.
24 грудня 2023 року сторони уклали додаткову угоду №1, відповідно до якої кредит збільшився на 15 000,00 грн. Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 45 000,00 грн.
Пунктом 6.4 додаткової угоди п.3.2 основного договору викладено в новій редакції, а саме «протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються за ставкою, вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та повернення кредиту згідно графіків платежів».
Відповідно до графіку останній платіж позичальник повинен здійснити 06.06.2024.
Пунктом 3.2.1 основного договору передбачено, що у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, яка вказана в п.2.4 договору.
У пункті 3.2.2 кредитного договору сторони домовилися, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіка платежів, який наведений в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4 договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну договору.
Згідно п. 3.2.3. договору, сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.
Пунктом 3.2.4 договору передбачено, що у випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. При цьому сторони погодили, що Кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті.
Скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі, не є зміною істотних умов цього Договору (п. 3.2.5 договору).
Отже, сторонами було погоджено розміри процентної ставки, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами, в тому числі, у разі виникнення прострочки по кредиту. Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Вказані умови укладеного між сторонами кредитногодоговору відповідачем у судовому порядкуне оспорювались.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов'язання за договором, перерахувавши на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 45 000,00 грн.
Договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, а отже, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» він вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з наданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 станом на 28 червня 2024 року заборгованість становить 173 590,26 грн, з яких: 45 000,00 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 125 016,15 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 574,11 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Частково задовольняючи позовну заяву, суд вважав, що Розділами 3 та 4 Договору обумовлений та узгоджений сторонами порядок повернення кредиту, яким передбачено нарахування відсотків за користування кредитом. Їх розмір вирахувавна згідно з умовами Додаткової угоди № 1 до Договору, та складає 28 264, 89 грн.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вже було встановлено судом, договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконував.
Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту і розміру процентної ставки, порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.
Враховуючи зміст кредитного договору слід дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином, вказані нарахування процентів за користування кредитом у період з 21.12.2023 по 06.06.2024 відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого безпідставно зменшив суму заборгованості по відсоткам.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за період з 21.12.2023 по 04.01.2024 відповідач сплатив, у період з 05.01.2024 по 25.01.2024 відсотки нараховувались за процентною ставкою 0,56255 % за кожен день прострочення, з 26.01.2024 по 06.06.2024 - 2,0 % (а. с. 48-49).
З урахуванням того, що кредитний договір укладено 21 грудня 2023 року, зміни до нього внесено додатковою угодою 24 грудня 2023 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відсотки з 25 грудня 2024 року мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 1 %, а тому загальний їх розмір мав становити лише 65 166,52 грн, а не 125 016,15 грн. Зокрема, з 05.01.2024 по 25.01.2024 заборгованість по відсотках по зниженій ставці складає 5 316,52 грн, а з 26.01.2024 по 06.06.2024 - 59 850 грн ( (45 000х1%)х133 дні)
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає зміні шляхом збільшення стягнутих з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» відсотків з 28 264,89 грн до 65 166,52 грн.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною законом) (пункт 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
Оскільки суд дійшов висновку про стягнення коштів у розмірі 113 740,65 грн, фактично задовольнивши 65,5% позовних вимог та 67,4% вимог апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1586,70 грн (2422,4х65,5%) та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1322,40 грн (1962 х 67,4%).
Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити частково.
Рішення Яремчанського міського суду від 31 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами змінити, збільшивши стягнуті з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» відсотки з 28 264,89 грн (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят чотири гривні вісімдесят дев'ять копійок) до 65 166,52 грн (шістдесяти п'яти тисяч сто шістдесят шість гривень п'ятдесят дві копійки).
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 1586,70 грн витрат по оплаті судового збору у суді першої інстанції та 1322,40 грн витрат по оплаті судового збору в апеляційному суді а всього 2 909 (дві тисячі дев'ятсот дев'ять гривень) грн судових витрат.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
Є.Є. Мальцева
Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2025 року.