Справа № 727/3562/25
Провадження № 2-а/727/91/25
14 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа В.М.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення до відповідача ДПП в особі УПП у Чернівецькій області, відповідно до змісту якої позивач вказує, що постановою заступника командира 4 роти 2 батальйону УПП в Чернівецькій області Скрипника М.В. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4260313 від 13.03.2025 року його, ОСОБА_1 , було притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
Зауважує, що у вищевказаній постанові працівниками поліції зазначено, що він, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту при здійсненні повороту, чим порушив п. 9.2 б ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, що, на його думку, не відповідає дійсності.
Позивач вказує, що у спірній постанові відсутні посилання на належні та допустимі докази, які б достовірно підтвердили наявність у його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення, зокрема поліцейськими не зазначено технічний засіб фіксації правопорушення та не додано відповідні фото- чи відео матеріали, які б підтвердили вчинення ним при зазначених в постанові обставинах вищевказаного адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стверджує, що працівниками поліції не дотримано процедури, передбаченої КУпАП та ЗУ «Про Національну поліцію», зокрема останніми не було проведено повноцінного розгляду справи, не було надано йому можливості надати пояснення чи скористатися правовою допомогою, а також не досліджено обставини, які б підтверджували або спростовували факт скоєння правопорушення.
Позивач стверджує, що на момент ухвалення оскаржуваної постанови поліцейські діяли з порушенням принципів законності та об'єктивності, не навівши будь-яких належних доказів його вини.
На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову заступника командира 4 роти 2 батальйону УПП в Чернівецькій області Скрипника М.В. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4260313 від 13.03.2025 року, якою його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. А також, просить суд здійснити розподіл судових витрат.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак до його початку спрямував до суду заяву, відповідно до змісту якої просив суд розглянути справу у його відсутності, вимоги адмінпозову підтримує у повному обсязі.
Крім цього, згідно спрямованих до суду відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень позивач вказує, що надані представником відповідача відеоматеріали не містять переконливих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказує, що в оскаржуваній постанові місцем правопорушення вказано с. Коровія, вул. Головна, 8В, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл., тоді як у спрямованому працівниками поліції на адресу суду відео зафіксовано зовсім іншу адресу - с. Коровія, вул. Квіткова, 4, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл., куди він заїжджав на подвір'я будинку.
Стверджує, що працівники поліції не змогли чітко пояснити причину зупинки, а також здійснювали переслідування його автомобіля без увімкнених спецсигналів, що суперечить, на його думку, вимогам чинного законодавства щодо застосування технічних засобів фіксації.
Позивач вважає, що його права були порушені працівниками поліції й тим, що йому не надали можливості надати пояснення чи скористатися правовою допомогою, що є грубим порушенням матеріальних і процесуальних норм законодавства.
На основі викладеного, позивач ОСОБА_1 просить суд задовольнити вимоги адмніпозову в повному обсязі.
Представник відповідача ДПП в особі УПП у Чернівецькій області - Маланчук М.В. в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив. Таким чином, відповідач повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи у суді, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути вищезазначений адмінпозов у відсутності представника відповідача.
При цьому, згідно спрямованого до суду відзиву, представник відповідача вказує, що 13.03.2025 року в с. Коровія по вул. Головній, 8В, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл., екіпаж патрульної поліції зафіксував, як позивач ОСОБА_1 - водій транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , не увімкнув світловий покажчик повороту перед здійсненням маневру, чим порушив пункт 9.2 б Правил дорожнього руху, а тому на переконання представника відповідача, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказує, що після зупинки транспортного засобу поліцейські провели належний розгляд справи, ознайомили позивача з його правами, надали відеоматеріали з нагрудних камер та, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, притягнули його до адміністративної відповідальності, наклавши на останнього штраф у розмірі 510,00 грн.
Стверджує, що факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому працівниками поліції адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується також спрямованими ним до суду відеозаписами, на яких серед іншого, відображено як ОСОБА_1 вчиняє вищевказане адміправопорушення (01:31 хвилина відеозапису).
Вважає необґрунтованими доводи позивача ОСОБА_1 про відсутність доказів вчинення ним вищевказаного адмінправопорушення, вказуючи, що всі обставини зазначеного правопорушення були належним чином задокументовані працівниками поліції.
На основі викладеного, представник відповідача ДПП в особі УПП у Чернівецькій області - Маланчук М.В. просить суд відмовити у задоволенні вимог адмінпозову в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 13.03.2025 року заступником командира 4 роти 2 батальйону УПП в Чернівецькій області Скрипником М.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4260313 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. (а.с.8).
Згідно змісту вищевказаної постанови працівниками поліції було інкриміновано ОСОБА_1 те, що він 13.03.2025 року об 11:35:55 год. в с. Коровія, по вул. Головна, 8В, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл., керуючи транспортним засобом марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п.9.2 б ПДР (а.с.8).
Згідно зі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 9.2 б ПДР передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 122 КУпАП, серед іншого передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Так, згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Справи, які віднесено до компетенції Національної поліції відповідають вимогам ч.4 ст. 258 КУпАП, відповідно до змісту якої передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанову у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР на місці вчинення правопорушення.
Водночас, пунктом першим статті 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
При цьому, на виконання вимог ст. 77 КАС України, представником відповідача був наданий суду відеозапис події, що мала місце 13.03.2025 року.
Разом з тим, суд оглянувши вищевказані надані суду представником відповідача відеозаписи з нагрудних бодікамер працівників поліції №476069, №476525, а також долучені до них відеозаписи з відеореєстраторів поліцейського автомобіля, приходить до висновку, що вищевказані відеозаписи не містять відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому працівниками поліції адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема того, що ОСОБА_1 13.03.2025 року о 11:36 год., в с. Коровія, по вул. Головна, 8В, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл., керуючи транспортним засобом марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2 б ПДР.
При цьому, посилання представника відповідача на 01:31 хвилину відеозапису з вищевказаного відеореєстратора поліцейського автомобіля не може братись судом до уваги, оскільки зазначений відеореєстратор містить відомості про зовсім інші обставини, які не зазначались працівниками поліції в спірній постанові, зокрема ті, що мали місце в с. Коровія, по вул. Квіткова, 4, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл.
При цьому, з вищевказаних відеозаписів з нагрудних бодікамер №476069, №476525 вбачається, що під час проведення працівниками поліції розгляду адмінсправи відносно позивача ОСОБА_1 останніми було інкриміновано йому вчинення вищевказаного адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема те, що він не ввімкнув відповідний світловий покажчик при здійсненні повороту саме в с. Коровія, по вул. Головна, 8В, Чернівецького р-ну, Чернівецької обл.
Водночас жодної згадки про вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення в с. Коровія, по вул. Квіткова, 4, Чернівецького р-ну, Чернівецької області вищевказані відеозаписи з нагрудних бодікамер №476069, №476525 не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищевказані спрямовані до суду представником відповідача відеозаписи не містять відомостей на підтвердження зазначених працівниками поліції в спірній постанові обставин, зокрема того, що позивач ОСОБА_1 здійснив вищевказане інкриміноване працівниками поліції адмінправопорушення при зазначених у вищевказаній постанові обставинах в с. Коровія, по вул. Головна, 8В, Чернівецького району, Чернівецької області.
Водночас інших доказів (відео з автомобільного реєстратора, відео з камер зовнішнього відеоспостереження, пояснень незалежних свідків події, тощо), які б могли підтвердити вищевказані зазначені працівниками поліції в спірній постанові обставини матеріали зазначеної адмінсправи не містять.
При цьому, сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідачів від обов'язку доведення перед судом правомірності свого рішення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім цього, працівниками поліції в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП не було зазначено в спірній постанові серії ЕНА №4260313 від 13.03.2025 року вищевказані відеозаписи з відеореєстратора поліцейського автомобіля, що являється порушенням імперативного обов'язку відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено відповідну відеофіксацію правопорушення.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 року по справі №524/9716/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачами не було доведено в передбаченому законом порядку вину особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Вищевказані обставини, на переконання суду, є достатніми для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №4260313 від 13.03.2025 року.
Так, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).
Проаналізувавши викладене, суд вважає, що не доведеним є вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому в діях позивача ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України").
За наведених обставин, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а позов підлягає до задоволення.
Також, згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Таким чином, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову заступника командира 4 роти 2 батальйону УПП в Чернівецькій області Скрипника Михайла Валерійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4260313 від 13.03.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з відповідача Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 (шістсот п'ять) гривень (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.