Справа № 725/2983/25
Номер провадження 2-а/725/44/25
15.04.2025 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівців
в складі:
головуючого судді - Нестеренко Є. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Чобан В. В.,
учасників судового провадження :
представника позивача - Тайбасарова О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Крупінської Н. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Першотравневого районного суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про продовження строку затримання, -
14.04.2025 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Румунію, в складі групи осіб, на напрямку 809-810 прикордонних знаків, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на території Кам'янецької об'єднаної територіальної громади, Чернівецького району, Чернівецької області, а також проживав, перебував та пересувався територією контрольованого прикордонного району Чернівецької області без документів, що посвідчують особу. В подальшому на підставі ст. 263 КУпАП вищевказаного громадянина було поміщено до пункту тимчасового тримання ІНФОРМАЦІЯ_5 на термін до 3-х діб.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22.10.2024 року відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців. Строк затримання відповідача закінчується 19.04.2025 року, проте наявні умови за яких неможливо ідентифікувати та забезпечити примусове видворення відповідача на даний момент.
Позивач зазначає, що за час перебування відповідача у пункті тимчасового тримання проводились заходи щодо ідентифікації та забезпечення виконання рішення про примусове видворення за межі України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , однак у зазначений вище строк ідентифікувати дану особу виявилось неможливо, а тому строк затримання необхідно продовжити.
При цьому, позивач зазначає, що за час перебування відповідача у пункті тимчасового тримання, ІНФОРМАЦІЯ_6 було вжито ряд заходів з примусового видворення відповідача за межі території України, а саме 24.10.2024 та 27.03.2025 з дозволу Голови Державної прикордонної служби України було організовано примусове видворення з України до республіки білорусь громадянина рф ОСОБА_1 через закритий пункт пропуску для автомобільного сполучення «Нижні Яриловичі». Однак суміжна сторона не прийняла вищезазначеного громадянина.
На підставі вище викладеного вважає наявними обставини передбачені ч. 12 ст. 289 КАС України, у зв'язку з чим просив продовжити строк затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на термін шість місяців.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні просив обрати відносно відповідача захід у вигляді взяття на поруки.
Відповідач заперечував проти задоволення позову та просив застосувати щодо нього захід у вигляді взяття на поруки.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 46 КАС України, іноземці чи особи без громадянства, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22.10.2024 року відповідача затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців.
24.10.2024 з дозволу Голови Державної прикордонної служби України було організовано спробу примусового видворення з України до республіки білорусь, через закритий пункт пропуску для автомобільного сполучення «Доманове», громадянина рф ОСОБА_1 . Однак суміжна сторона не прийняла вищезазначеного громадянина.
Відповідно до відповіді з ГУНП в Чернівецькій області від 28.10.2024 № 6656-2024 «Про надання інформації», в розшуку гр. ОСОБА_1 не значиться.
27.03.2025 з дозволу Голови Державної прикордонної служби України було організовано спробу примусового видворення з України до республіки білорусь, через закритий пункт пропуску для автомобільного сполучення «Доманове», громадянина рф ОСОБА_1 . Однак суміжна сторона не прийняла вищезазначеного громадянина.
У відповідності до вимог ч. ч. 11, 12, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Аналогічні положення містяться в ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також п. 6 Розділу ІІІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом МВС України, Адміністрації ДПС України та СБУ від 21.05.2012 року №806/2119.
Так, за наслідками розгляду справи встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом відповідача не ідентифіковано.
Щодо заявленого відповідачем заходу у вигляді взяття його на поруки Благодійною організацією «Благодійне товариство «Центр відновлення особистості «ФРІДОМ», суд вважає такий захід необґрунтованим. Оскільки підприємство не надало належних та допустимих доказів того, що його уповноважені особи здатні забезпечити належну поведінку відповідача, його своєчасну явку до органів досудового розслідування чи суду, а також гарантувати відповідні умови його проживання.
Разом із цим, заява про бажання взяти особу на поруки не містить відомостей ані юридичної адреси даної благодійної організації, ані місцезнаходження благодійної організації, дана заява підписана невідомою особою, без зазначення прізвище й посади особи.
Також до заяви не додані правовстановлюючі документи даної благодійної організації, а тому неможливо встановити вид її діяльності та її фінансове забезпечення, наявність майна благодійної організації «Благодійне товариство «Центр відновлення особистості «ФРІДОМ».
Крім того, інститут поруки передбачає взяття зобов'язань конкретною особою, яка бере на себе відповідальність за контроль над поведінкою підозрюваного або обвинуваченого. Відсутність належної ідентифікації такої особи унеможливлює встановлення суб'єкта поруки, що суперечить принципу індивідуалізації юридичної відповідальності.
За таких підстав, благодійна організація «Благодійне товариство «Центр відновлення особистості «ФРІДОМ» не заслуговує на особисту довіру, як поручителя.
Таким чином, враховуючи наданні представником позивача докази щодо вжитих заходів для виконання рішення про ідентифікацію іноземця, вимоги ст. 289 КАС України щодо необхідності вирішення питання про продовження строку затримання кожні шість місяців, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення його примусового видворення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 268-272, 289, 293, 295 КАС України, суд -
Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про продовження строку затримання - задовольнити в повному обсязі.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходу у виді взяття його на поруки - відмовити.
Продовжити строк затримання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення терміном на 6 (шість) місяців, а саме до 19 жовтня 2025 року.
Роз'яснити, що строк затримання іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Нестеренко Є. В.