Справа № 716/508/25
15.04.2025 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за участю секретаря с/з - Бортнік А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Заставнівського районого суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про наладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.201-1 КУпАП. В обгрнтування позовних вимог посилається на те, що 17.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 виніс постанову №1435. На підставі зазначеної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень. У постанові зазначено, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ІНФОРМАЦІЯ_7 №634 від 28.02.2025 встановлено, що він будучи військовозобов'язаним, не з'явився 16.11.2024 о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 за електронною повісткою № 973666, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направленої засобами поштового зв'язку, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560. Зазначає, що електронна повістка була нідіслана засобами поштового зв'язку на адресу АДРЕСА_1 та повернута з проставленням відмітки посадовою особою Укрпошти «адреса відсутній за вказаною адресою». Тобто він був належним чином оповіщений 12.11.2024 про його прибуття 16.11.2024 року на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що він постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 . За його зареєстрованим місцем проживання завжди хтось є вдома. Повістки ніхто не приносив, також виклику до приміщення Укрпошти про отримання рекомендованого листа не надходило.
Вважає, що оскаржувана постанова прийнята із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки викладені у ній обставини не відповідають дійсності, бо він не був повідомлений про необхідність явки 16.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З огляду на вище наведене, просить оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 27.03.2025р., відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін, запропоновано відповідачу, в разі заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у п'ятиденний строк з моменту одержання даної ухвали подати до суду заяву із запереченнями проти такого розгляду. Запропоновано відповідачу, в разі заперечення проти позову, подати у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування безпосередньо до канцелярії суду ( АДРЕСА_2 ). Повідомити, що одночасно з надання (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи (частина 3 статті 162 КАС України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України.
Відповідачу надіслано копію позовної заяви із доданими до неї документами та копію ухвали суду на офіційну електронну адресу та поштою із рекомендованим повідомленням про вручення.
Відзиву на позовну заяву не надходило.
У зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, суд встановив, що 17.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №1435 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 . Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним не з'явився 16.11.2024 о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за електронною повісткою №973666, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направленої засобами поштового зв'язку, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560.
Відповідно до підп.2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день: проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день просавлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
Проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Електронна повістка була надіслана засобами поштового зв'язку на адресу АДРЕСА_3 та повернута з проставленням відмітки посадовою особою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто ОСОБА_1 належним чином оповіщений 12.11.2024 про його прибуття 16.11.2024 на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.22 Закону України «про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3542-ХІІ від 21.10.1993 р. військовозобов'язані, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян, зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Своїми протиправними, винними діями(бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст..22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, оскільки з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент розгляду справи. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови № 1435 від 17.03.2025р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 під час участі в розгляді справи доказів на обґрунтування правомірності своїх дій не надав.
Частиною 2 статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначенийКонституцієюта законами України.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті -за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
За приписами абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до абз.12, 13 ч.3 ст.22 цього Закону поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і фактично проживає за даною адресою. Наведене вбачається із Довідки про реєстрацію місця проживання особи (а.с.8).
Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як встановлено з постанови №1435 від 17.03.2025 на ім'я ОСОБА_1 була створена повістка № 973666 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 16.11.2024 на 14 год. 00 хв., для уточнення даних.
Вказана повістка була направлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 та повернулася без вручення адресату з повідомленням відділення Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою та повісткою».
Разом з тим, 13.03.2025 ОСОБА_1 оновив свої персональні дані, зокрема, зазначив свій мобільний телефон та адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з електронного застосунку «Резерв+» (а.с.18).
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається наявності у відповідача фактичних підстав для виклику ОСОБА_1 за повісткою для уточнення даних, оскільки він свої дані оновив у строк, передбачений ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ).
Відомостей, які саме дані позивач не оновив і які підлягали уточненню під час виклику ОСОБА_1 за повісткою на 16.11.2024, відповідачем в оскаржуваній постанові не наведено.
Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2».
«Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
Суд відмічає, що у розумінні п.41 Порядку № 560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
З скриншоту мобільного застосунку Міністерства оборони України для військовозобов'язаних « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (а.с. 18) за ідентифікатором Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» військовозобов'язаного ОСОБА_1 , номер в реєстрі «Оберіг НОМЕР_2, ВОС: НОМЕР_3, категорія обліку: військовозобов'язаний, звання: солдат, вбачається, що останній перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_3 ), телефон: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . За постановою ВЛК від 11.03.2025 - придатний до служби. Дата уточнення даних 13.03.2025 (дані уточнено вчасно).
У вказаному реєстрі відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 , як порушника військового обліку.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 і відповідач володіє щодо останнього вичерпними обліковими даними.
Щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час розгляду адміністративної справи відповідачем було встановлено факт порушення позивачем вимог ст.22«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом з тим, як зазначалось вище, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Саме на порушення вказаної норми посилається відповідач в оскаржуваній постанові. Проте, виклик з метою уточнення даних зазначеним нормативним документом не передбачено, тобто повістка про виклик позивача не містила підстав, визначених ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На виконання приписів ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КМУ своєю постановою №560 від 16.06.2024 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок 560).
Відповідно до абз.3 п.69 Порядку 560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Отже, направлення громадян на медичний огляд може відбуватися лише після уточнення ними своїх облікових даних.
Позивач був направлений на медичний огляд і пройшов його 11.03.2025, звідси, його дані були уточнені перед таким направленням, а оскільки позивач раніше викликався відповідачем (зазначений виклик не є першим), то зазначене підкреслює сумнівність мети повістки, як для уточнення таких даних.
Враховуючи викладене, висновок відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зроблений без урахування всіх обставин справи та є помилковим.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від08 липня 2020 рокуу справі N463/1352/16-а зробив висновок про те, щоу силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року за № 3674-VI «Про судовий збір».
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору. Поряд із цим суд відмовляє позивачеві в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрат на правничу допомогу, оскільки він не подав суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це вимагає ч. 4 ст. 134 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 139, 143, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про наладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову № 1435 від 17.03.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
В задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сірик І.С.