Справа № 643/23309/21
Провадження № 2/643/239/25
14.04.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Васильєвої Т.Є.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могильової І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 76 400,00 гривень, завдану моральну шкоду в розмірі 15 000,00 гривень, витрати на проведення незалежної оцінки матеріальних збитків в розмірі 2 500,00 гривень. Також просить суд стягнути з відповідачів на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 6 600,00 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 гривень.
Розпорядженням Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду від 21.04.2023 вказану цивільну справу прийнято до провадження.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05 липня 2023 року вказану цивільну справу на підставі задоволеного клопотання позивача ОСОБА_1 передано на розгляд Московського районного суду м. Харкова. Справу передано судді Семеновій Я.Ю. після виходу судді з лікарняного 15 січня 2024 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15 січня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могильової І.А. про витребування доказів, постановлено витребувати від КП «Жилкомсервіс» оригінал Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання від 03.12.2021, складеного на наслідками залиття квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могильової І.А. про витребування доказів.
09 жовтня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могильової І.А. на поштову електронну адресу суду надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по справі №643/23309/21. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що одним із важливих доказів по справі є Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі гарячого водопостачання від 03.12.2021. У ході розгляду справи №643/23309/21 з'ясувалось, що існує декілька примірників Акту про залиття від 03.12.2021. Одним із підписантів Акту про залиття від 03.12.2021 є майстер КП «ХТС» ОСОБА_5 . Однак на примірнику Акту, який Жилкомсервіс надав на ухвалу суду, на примірнику Акту, який було надіслано представнику відповідача Виволокіна А.О., та на примірнику Акту, який позивач надавала для ознайомлення ОСОБА_2 підпис майстра КП «ХТС» ОСОБА_6 зовсім різний. Посилалася, що є незрозумілим, який із варіантів підпису є дійсно підписом ОСОБА_7 . Однак, дана інформація має важливе значення для вирішення справи. Зазначила, що в судовому засіданні по справі №643/23309/21 майстер КП «ХТС» Сіренко І.І. визнав, що нібито справжній його підпис міститься на примірнику Акту про залиття від 03.12.2021, який наявний у позивачки, однак, під час того, коли ОСОБА_6 надали для ознайомлення той же самий примірник Акту про залиття у копії, у нього виникли сумніви щодо того, чи його підпис стоїть на копії Акту про залиття від 03.12.2021. Це може свідчити про те, що майстер ОСОБА_6 надає суду інформацію, яка не відповідає дійсності. Для того, щоб дізнатись чи дійсно підпис ОСОБА_8 міститься на примірнику оригіналу Акту про залиття від 03.12.2021, представник відповідача вважає за необхідне провести почеркознавчу експертизу по справі.
23 жовтня 2024 року через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Васильєвої Т.Є. надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про призначення експертизи. В обґрунтування заявленої позиції посилалася, що про існування декількох примірників копії Акту про залиття від 03.12.2021 стало відомо ще в березні 2024 року, коли позивач подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді КП «Житлокомсервіс» з двома засвідченими копіями акту про залиття. Також, на виконання ухвали суду 10.06.2024 КП «Жилкомсервіс» надало засвідчені копії акту залиття від 03.12.2021 у кількості 2 шт., та повідомило, що після фіксації факту залиття квартири АДРЕСА_2 оригінал акту був виданий заявнику. В розпорядженні підприємства залишились копії акту. Ознайомившись з вищезазначеними документами, представник відповідача ОСОБА_2 надала свої пояснення від 20.06.2024, які містяться в матеріалах справи, та лише через 4 місяці після цього подала клопотання про призначення експертизи, яка на її думку має важливе значення для вирішення даної справи. При цьому в клопотанні відсутні обґрунтовані підстави для призначення експертизи, оскільки не зазначено жодних даних про те, які саме факти може бути підтверджено або спростовано висновком експерта. Посилалася, що під час судового засідання 16.07.2024 представником позивача було заявлено клопотання щодо виклик та допит як свідка ОСОБА_6 , майстра ремонтної дільниці КП «Харківські теплові мережі», у зв'язку з тим, що в наданих КП «Жилкомсервіс» на адвокатські запити та на виконання ухвали суду копіях актів містяться суттєві розбіжності, а на одній із наданих на виконання ухвали суду копій примірників акту про залиття, відсутній підпис ОСОБА_6 . Проте представник відповідача ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні даного клопотання та зазначила, що їй незрозуміло, що саме ОСОБА_6 , як свідок, може підтвердити в суді, адже сам факт залиття, встановлений Актом від 03.12.2021, не заперечується сторонами. Звертала увагу, що після складання та підписання комісією Дільниці №32 КП «Житлокомсервіс» Акту про залиття від 03.12.2021, оригінал примірнику був виданий позивачу. Даний акт складений відповідно до вимог чинного законодавства. Оригінал примірнику акту надавався неодноразово в судових засіданнях для огляду. Позивач не наділений повноваженнями перевіряти справжність підписів осіб - членів комісії, в акті про залиття. Такою особою є керівник організації, яка складала даний акт. Отже, своїм підписом та печаткою організації начальник дільниці №32 КП «Житлокомсервіс» затвердив факт, причини та наслідки залиття квартири позивача, а також підписи членів комісії і тих, хто ознайомлений з актом. Крім того, в судовому засіданні 09.09.2024 майстер ремонтної дільниці КП «Харківські теплові мережі» ОСОБА_6 підтвердив, що на цьому примірнику акту стоїть його підпис. На інших примірниках акту, копії яких містяться в матеріалах судової справи і були надані йому для огляду, підпис не його. Зазначила, що встановлення судом, в тому числі за допомогою висновку експертного дослідження, факту підписання акту залиття ОСОБА_9 або іншою особою, не буде стосуватись предмету позову та жодним чином не спростовує факт залиття квартири позивача з вини відповідачів та спричиненні ним пошкодження. З огляду на викладене, просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могильової І.А. про призначення почеркознавчої експертизи від 09.10.2024.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомили.
Беручи до уваги обставини того, що відповідачі належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, вислухавши думку позивача, представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, які не заперечували проти проведення судового засідання за відсутності вказаних учасників справи, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності відповідачів.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Могильова І.А. в судовому засіданні підтримали клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи з підстав, викладених у клопотанні від 09.10.2024.
Позивач та її представник у судовому засіданні заперечували проти призначення у справі почеркознавчої експертизи з підстав, як про це викладено у письмових запереченнях представника позивача від 23.10.2024.
Суд, заслухавши позивача та його представника, відповідача ОСОБА_2 та його представника, вивчивши доводи клопотання, доходить висновку про таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги ч. 5 ст. 12 ЦПК України зобов'язують суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За приписами ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Водночас, відповідно до вимог п. 1, 2, 4, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями цивільного процесуального законодавства України встановлено відповідні процесуальні строки на вчинення учасниками справи певних процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті справи, подання заяв та клопотань, подання доказів.
За правилами ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до вимог ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, як це унормовано положеннями ч. 1 ст. 126 ЦПК України.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).
Так, Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 15 січня 2024 року прийняв до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, ухвалив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначив на 08 лютого 2024 року.
21 січня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Могильова І.А. у приміщенні суду ознайомилася з матеріалами справи, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка представника відповідача.
У судовому засіданні 09 вересня 2024 року був допитаний як свідок у даній справі майстер ремонтної дільниці КП «Харківські теплові мережі» ОСОБА_6 , якому для огляду у судовому засіданні було надано оригінал акту про залиття від 03 грудня 2021 року, та свідок, будучи приведеним до присяги та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від давання показань, підтвердив, що в оригіналі наданого йому для огляду акті від 03 грудня 2021 року стоїть його власноручний підпис.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України на цивільне судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ЦПК України, звернення до суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
При цьому суд наголошує, що необґрунтоване затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №910/31771/18, від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.
З огляду на наведене вище, ураховуючи, що предметом даного позову є відшкодування збитків, завданих залиттям квартири, відповідач ОСОБА_2 , як і під час вступного слова, так і, будучи допитаним, як свідок за клопотанням представника відповідача - адвоката Могильової І.А., визнав, що затоплення квартири позивача сталося внаслідок вини відповідачів у справі, зазначив, що не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визначеної позивачем до стягнення суми, беручи до уваги, що у судовому засіданні 09 вересня 2024 року було допитано як свідка ОСОБА_6 , який був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від давання показань, та який повідомив, що в оригіналі Акту про залиття квартири від 03 грудня 2021 року, наданому йому для огляду у судовому засіданні, міститься його власноручний підпис, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню.
Між тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 103, 259 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Могильової Ірини Анатоліївни про призначення судово-почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення у формі ухвали складено 15 квітня 2025 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова