Справа № 643/1339/24
Провадження № 2-во/643/50/25
24 березня 2025 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Майстренко О.М., при секретарі судового засідання-Куліш А.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,суд,-
Рішенням Московського районного суду м. Харкова 28.03.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
При винесенні рішення судом була допущена описка в написанні прізвища відповідача та зазначено « ОСОБА_3 » , замість правильного « ОСОБА_4 ».
Згідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлюється ухвала.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про внесення виправлень без повідомлення учасників справи.
Суд розглянув справу без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму про виправлення описки в ухвалі суду від 16.11.2016 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
При цьому, слід наголосити, що опискою або арифметичною помилкою є описка або помилка технічного характеру. Термін описка означає помилку в написаному тексті, зокрема через неуважність. Під опискою необхідно розуміти зроблену помилку в написанні слів (спотворення слів); спотворення (неточність): прізвища, імені й по-батькові, в зазначенні ініціалів, назві юридичних осіб, їхніх адрес тощо. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи прізвище відповідача - ОСОБА_2 .
Оскільки виправлення вказаної описки не впливає на зміст ухваленого рішення та не змінює його суть, вказана описка підлягає виправленню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 247, 260,261,269,353,354 ЦПК України, суд,-
постановив:
Виправити описку в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та вважати правильним за текстом рішення прізвище відповідача - ОСОБА_2 .
Викласти резолютивну частину рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 року в наступній редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити .
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.09.2014 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , актовий запис № 1145.»
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної строки в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до її скасування судом або до набрання чинності рішення по даній справі.
Суддя О.М. Майстренко