Справа № 643/1819/24
Провадження № 2-а/643/29/24
17.12.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді -Майстренко О.М. , при секретарі-Куліш А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПП в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 640340 від 12.12.2023 року, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО 18 № 640340 від 12.12.2023 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь відносно ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 старшим лейтенантом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвським Вячеславом Анатолійовичем, серія ДП018 №640340 від 12.12.2023 до неї , ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 12.12.2023 року о 08 годині 44 хвилини в м. Харків, вул. Клочківська, 65, керуючи транспортним засобом FORD KUGA , номерний знак НОМЕР_1 здійснила проїзд на жовтий заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України.
Вищезазначену постанову вважає незаконною та необґрунтованою , з наступних підстав.
12.12.2023 року о 08 год. 44 хв., вона керуючи транспортним засобом FORD KUGA номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по провулку Рогатинському в м. Харкові та на перехресті з вулицею Клочківською в м. Харкові повернула праворуч на вказаному перехресті в той момент, коли включилось жовте, а потім червоне світло світлофору. В районі вулиці Клочківської, будинок 44 в м. Харкові позивачку зупинили працівники поліції та повідомили, що вона, ніби-то, в районі вулиці Клочківської, будинок 65, здійснила проїзд на жовтий заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України.
Усні доводи позивача про відсутність факту порушення Правил дорожнього руху, оскільки при проїзді перехрестя, повертаючи з крайньої правої смуги праворуч з провулку Рогатинського на вулицю Клочківську керувалась п. 16.9. Правил дорожнього руху, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 старший лейтенант Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвський В'ячеслав Анатолійович до уваги не прийняв та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП018 №640340 від 12.12.2023.
На її вимогу, надати відео докази, або інші докази, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, інспектор не надав, сказав, що все зафіксовано на камеру. Показати відео відмовився. При розмові з інспектором, останній запевняв позивача , що на даному перехресті відсутня стрілка зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів. Проте, це не відповідає дійсності, що підтверджується факт таблицею, зробленою власними технічними засобами, а також може бути підтверджено відео записом з реєстратора поліцейського, який позивачці так і не було надано для ознайомлення. Свою не згоду з оскаржуваною постановою, позивач висловила працівнику поліції під відеозапис на їх бодікамеру. Отже, позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
До суду надійшов відзив представника відповідача Д.Федюка, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зазначає, що 12.12.2023 о 08:44 год по вулиці Клочківська поруч будинку № 65 в місті Харкові ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом FORD KUGA номерний знак НОМЕР_1 , проїхала перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушила вимоги пункту 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Зазначений автомобіль був зупинений на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, ним виявився позивач та пояснив підстави застосування поліцейськими превентивних заходів.
Позивачеві в повному обсязі роз'ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
У зв'язку з вищевказаним, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ДПО 18 № 640340 від 12.12.2023 винесена у відповідності до норм чинного законодавства
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 28.02.2024, у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, та письмові докази, суд зазначає наступне.
Згідно ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що постановою інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 старшим лейтенантом Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвським Вячеславом Анатолійовичем, серія ДП018 №640340 від 12.12.2023 до неї , ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 12.12.2023 року о 08 годині 44 хвилини в м. Харків, вул. Клочківська, 65, керуючи транспортним засобом FORD KUGA , номерний знак НОМЕР_1 здійснила проїзд на жовтий заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач вказує на те,що 12.12.2023 року о 08 год. 44 хв., вона керуючи транспортним засобом FORD KUGA номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по провулку Рогатинському в м. Харкові та на перехресті з вулицею Клочківською в м. Харкові повернула праворуч на вказаному перехресті в той момент, коли включилось жовте, а потім червоне світло світлофору. В районі вулиці Клочківської, будинок 44 в м. Харкові позивачку зупинили працівники поліції та повідомили, що вона, ніби-то, в районі вулиці Клочківської, будинок 65, здійснила проїзд на жовтий заборонений сигнал світлофора, чим порушила вимоги п.п. 8.7.3. «ґ» ПДР України.
Усні доводи позивача про відсутність факту порушення Правил дорожнього руху, оскільки при проїзді перехрестя, повертаючи з крайньої правої смуги праворуч з провулку Рогатинського на вулицю Клочківську керувалась п. 16.9. Правил дорожнього руху, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 старший лейтенант Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвський В'ячеслав Анатолійович до уваги не прийняв та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП018 №640340 від 12.12.2023.
На її вимогу, надати відео докази, або інші докази, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення, інспектор не надав, сказав, що все зафіксовано на камеру. Показати відео відмовився. При розмові з інспектором, останній запевняв позивача , що на даному перехресті відсутня стрілка зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів.
Ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;
6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно зі ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України), сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора; Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух; Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух;
є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу;
ж) чорні контурні стрілки на червоному і жовтому сигналах не змінюють значення цих сигналів та інформують про дозволені напрямки руху при зеленому сигналі;
з) вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку вказаному її стрілкою (стрілками).
Відповідно до п.п.8.7.3 «г» ПДР України жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують
Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Відповідно до п.п.16.9 Правил дорожнього руху, під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, водій повинен зайняти крайню праву (ліву) смугу руху та дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
При складанні відносно позивача оскаржуваної постанови не було дотримано даних вимог закону. Зокрема, серед умов настання відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, є проїзд на заборонний сигнал світлофора. Проте з доказами здійснення руху на заборонений сигнал світлофора інспектором не було надано та не ознайомлено позивача.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому - числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К 9901/3839/17.
При винесенні оскаржуваної постанови були допущені й інші порушення, а саме: позивач не отримувала жодних повідомлень про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; посадова особа, яка приймала рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, позбавила позивача права на захист , не роз'яснила права та обов'язки, не дала можливості надати пояснення , що позивач здійснювала проїзд перехрестя у відповідності до п.п.16.9. ПДР, понятих чи інших свідків при цьому не було, в постанові є посилання лише на відео з реєстратора, з яким позивач не ознайомлена.
Згідно зі ст.249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, стверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції .автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання , видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Так, пунктами 4, 5 розділу II Інструкції № 1026 визначено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення, Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділ III Інструкції № 1026 визначає Порядок застосування відеоєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах, а саме, відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої «Установки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Отже, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 старший лейтенант Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Соболєвський В.А. виніс оскаржувану постанову за відсутності належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки винну не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Мessegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 p. (n. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, до особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок і зведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти справи у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному йому та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.
Відповідно до п.З ч.1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, пар кування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 12.12.2023, не була вручена позивачці під час її винесення, а отримана 15.02.2024 після отримання повідомлення про відкриття виконавчого провадження.
Крім цього, загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв'язку з чим, Указом Президента України 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні зведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває до тепер.
Територія м. Харкова з 24.02.2022 року по теперішній час постійно перебуває тіл обстрілами. Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення.
Введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова, у період з 24.02.2022 року, що є загальновідомою об'єктивною обставиною, істотно впливає на емоційний стан та перешкоджає нормальному повсякденному життю.
Відповідно до ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, суд вважає вказані обставини є поважними, тому підлягає поновленню строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 640340 від 12.12.2023 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО 18 № 640340 від 12.12.2023 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь відносно ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Майстренко О.М.