Провадження № 1-кс/641/632/2025 Справа № 641/2622/24
15 квітня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226180000102 від 13.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України , -
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене майно, а саме на піпетку скляну з нашаруваннями кіптяви та фрагментом ручки зеленого кольору, яку поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258007, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії; паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який додатково поміщено до полімерного зіп-пакету з метою уникнення розсипу речовини та поміщено до спеціального сейф-пакету PSP125800789, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії, яке має значення для подальшого розслідування кримінального правопорушення в якості доказу.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що в провадженні дізнавача сектору дізнання ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226180000102 від 13.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. 12.04.2025 до чергової частини відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 12.04.2025 за адресою: м. Харків, просп. Байрона, поблизу буд. 8/2, працівники поліції виявили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з речовиною зовні схожою на наркотичну. 13.04.2025 в період часу з 00:32 по 00:55 дізнавачем під безперервну відео фіксацію в присутності двох понятих проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, просп. Байрона, поблизу буд. 8/2, в ході якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав для огляду та вилучення: скляну піпетку з нашаруваннями кіптяви та фрагментом ручки зеленого кольору, в якому маються залишки порошкоподібної речовини білого кольору, яку було поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258007, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії; паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який додатково поміщено до полімерного зіп-пакету з метою уникнення розсипу речовини та поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258089, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії. 14.04.2025 постановою дізнавача скляну піпетку з нашаруваннями кіптяви та фрагментом ручки зеленого кольору, в якому маються залишки порошкоподібної речовини білого кольору, яку було поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258007, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії; паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який додатково поміщено до полімерного зіп-пакету з метою уникнення розсипу речовини та поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258089, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025226180000102 від 14.04.2025. Зазначає, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також з метою проведення ряду судових експертиз, у зв'язку з чим виикла необхідність накладення арешту на вищезазначене майно
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 та власник майна ОСОБА_4 не з'явилися, надали до суду разом із клопотанням про арешт майна заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні сектору дізнання відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12025226180000102 від 13.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри увчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів.
В ході досудового розслідування дізнавачем СД ОСОБА_5 винесено постанову від 14.04.2025 про визнання речовим доказом вищевказаного майна (піпетку скляну з нашаруваннями кіптяви та фрагментом ручки зеленого кольору, яку поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258007, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії; паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який додатково поміщено до полімерного зіп-пакету з метою уникнення розсипу речовини та поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258089, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії), виявленого та вилучено в ході проведення огляду місця події 13.04.2025 на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, пр. Байрона, поблизу буд. 8/2 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
На виконання вимог ч. 1ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226180000102 від 13.04.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно, а саме на піпетку скляну з нашаруваннями кіптяви та фрагментом ручки зеленого кольору, яку поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258007, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії; паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, який додатково поміщено до полімерного зіп-пакету з метою уникнення розсипу речовини та поміщено до спеціального сейф-пакету PSP1258089, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії, виявлене та вилучене 13.04.2025 в період часу з 00:32 по 00:55 в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою; м. Харків, пр. Байрона, поблизу буд. 8/2 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6