Ухвала від 11.04.2025 по справі 953/2852/25

Справа № 953/2852/25

н/п 1-кс/953/2828/25

УХВАЛА

"11" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000103 від 10.02.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2025 о 12.17 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора ОСОБА_3 , яке спрямовано поштовими засобами зв'язку - 09.04.2025, в якому вона просить накласти, з метою збереження речових доказів, арешт у кримінальному провадженні № 22025220000000103 від 10.02.2025, на вилучене 08.04.2025 в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно, що належить громадянці України ОСОБА_5 , а саме на: мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «POCO», назва пристрою «POCO C61» модель: 2312BPC51X, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з встановленою сім-карткою, «Vodafone»: НОМЕР_4 чорного кольору, у чохлі чорного кольору, без встановленого паролю, визначивши місцем його зберігання слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області, розташований за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2.

В обгрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000103 від 10.02.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 04 грудня 2023 року, 28 грудня 2023 року, 10 лютого 2024 року, 12 лютого 2024 року та 26 лютого 2024 року, перебуваючи за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, використовуючи власний аккаунт в месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_6 », поширив матеріал, в якому міститься інформація щодо виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

Вказані підсумки підтверджено, згідно з висновком експерта № 8873 від 17.01.2025, національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи.

Крім того, у період з 06 год 36 хв по 09 год 16 хв 08.04.2025, на підставі відповідної ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, слідчим СВ Управління СБ України в Харківській області проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом чого виявлено та вилучено наступний предмет: мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «POCO», назва пристрою «POCO C61» модель: 2312BPC51X, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з встановленою сім-карткою, «Vodafone»: НОМЕР_4 чорного кольору, у чохлі чорного кольору, без встановленого паролю.

У ході вказаного обшуку встановлено, що даний предмет, належний ОСОБА_5 , яка являється матір?ю ОСОБА_4 , є носієм інформації та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

08.04.2025 постановою слідчого вказані предмети, речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась у встановленому законом порядку, спрямувала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, та просила його задовольнити.

Власниця майна в судове засідання не з'явилась, повідомлялась у встановленому законом порядку, на адресу суду надано заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000103 від 10.02.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.

08.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.03.2025 слідчим було проведено обшук, та вилучено майно, яке зазначене в протоколі обшуку, та в прохальній частині клопотання прокурора про арешт майна.

Постановою слідчого від 08.04.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025220000000103 від 10.02.2025.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину… Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Прокурор в своєму клопотанні просить застосувати захід забезпечення у вигляді арешту з підстав п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в клопотанні майно, оскільки прокурор довела наявність достатніх підстав вважати, що вказаний предмет є речовим доказом та зберіг на собі сліди вчинення злочинів, який необхідно вивчити, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочинів, в тому числі шляхом проведення відповідних експертиз.

Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.

Відповідно до абз. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 114, ст. 132, ч. 4 ст.173 КПК України, керуючись загальними засадами кримінального провадження, викладеними в ст. 7 КПК України, слідчий суддя, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, враховуючий воєнний стан, вважає необхідним зобов'язати слідчого за участю спеціаліста у строк 1 місяць зняти інформацію з мобільного телефону, який був вилучений 08.04.2025 в ході проведення обшуку по кримінальному провадженню за № 22025220000000103 від 10.02.2025, після чого передати його на відповідальне зберігання власнику вказаного майна, попередивши її про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту згідно положень ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000103 від 10.02.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 08.04.2025 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності громадянці України ОСОБА_5 , а саме на: мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «POCO», назва пристрою «POCO C61» модель: 2312BPC51X, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з встановленою сім-карткою, «Vodafone»: НОМЕР_4 чорного кольору, у чохлі чорного кольору, без встановленого паролю, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна: слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області, розташований за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2.

Зобов'язати слідчого за участю спеціаліста у строк 1 місяць зняти інформацію з мобільного телефону, який був вилучений 08.04.2025 в ході проведення обшуку по кримінальному провадженню за № 22025220000000103 від 10.02.2025, після чого передати його на відповідальне зберігання власнику вказаного майна, попередивши її про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, відсутніми при оголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Попередній документ
126600055
Наступний документ
126600057
Інформація про рішення:
№ рішення: 126600056
№ справи: 953/2852/25
Дата рішення: 11.04.2025
Дата публікації: 16.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.04.2025)
Дата надходження: 10.04.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
27.03.2025 10:15 Київський районний суд м.Харкова