Справа №: 398/2907/21
провадження №: 3-в/398/16/25
Іменем України
"14" квітня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Подоляк Я.М., за участі секретаря судового засідання Буличової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія подання начальника Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Гаркуші Я.Є. про вирішення питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
26.03.2025 року від начальника Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Гаркуші Я.Є. на адресу суду надійшло подання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, із застосуванням аналогії закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано, зокрема протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж позбавлення волі).
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, при цьому зазначив, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, будь-яких заяв і клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Аналогічні приписи містить і ст. 298 КУпАП, якою встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до ст. 302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Згідно зі ст. 247 КУпАП такими обставинами є: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень (ст. 303 КУпАП).
Встановлено, що постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.06.2021 року по справі № 398/2907/21 ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
Постанова суду набрала законної сили 13.07.2021 року та була передана на виконання до Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.
Згідно повідомлення Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області від 06.08.2021 року постанова суду від 29.06.2021 року одержана та прийнята до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2021 року ОСОБА_1 поставлено на облік Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області та заведено особову справу №17/2021р.
Згідно повідомлення Олександрійського МРВ ДВС Південно-Східного МУЮ (м. Дніпро) від 03.03.2025 року за вих. №41153 на примусовому виконанні знаходився виконавчий лист №2-5572 від 02.11.2004 року, що виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 23.03.2023 року виконавче провадження №35924628 було завершено на підставі п.7 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Суддею не встановлено та в матеріалах подання не містяться докази наявності обставин, які зумовлюють припинення виконання постанови суду від 29.06.2021 року (ст. 302 КУпАП) чи визнання її такою, що не підлягає виконанню (ст. 303 КУпАП).
При цьому, Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від відбування адміністративного стягнення у зв'язку з закінченням строку давності виконання судового рішення за жодним з видів адміністративних стягнень, у тому числі стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Доводи органу пробації про необхідність застосування судом положень ст. 80 КК України як аналогію закону при вирішення питання про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у зв'язку з закінченням строку давності виконання судового рішення є необґрунтованими з огляду на наступне.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини дійсно неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п. 1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
У зв'язку з чим, у разі відсутності відповідних норм у КУпАП, які регламентують певну процедуру (провадження) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має право застосовувати аналогію з кримінальним процесом, тобто Кримінальним процесуальним кодексом України, а не з нормами Кримінального кодексу України, який є законом про кримінальну відповідальність.
При цьому, ч. 4 ст. 3 КК України встановлено пряму заборону застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. Тобто норму ст. 80 КК України, як і будь-яку іншу норму Кримінального кодексу України, не можна застосовувати за аналогією.
За таких обставин подання органу пробації не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 284, 304 КУпАП, суддя,
У задоволенні подання начальника Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області Гаркуші Я.Є. про вирішення питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Особову справу №17/2021 стосовно ОСОБА_1 повернути до Олександрійського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Яна Миколаївна Подоляк