Справа № 404/7061/18
Номер провадження 1-кс/404/2935/24
18 березня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дізнавача ОСОБА_5 , розглянувши в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження 120181200200009003 за ч. 1 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_3 подав до Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу з вимогою скасувати постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження 120181200200009003 за ч. 1 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав заявлену вимогу в повному обсязі, просить задовольнити скаргу і скасувати постанову дізнавача.
Прокурор і дізнавач заперечили проти доводів скаржника, оскільки слідчі дії проведені, досудовим розслідуванням ретельно досліджені обставини. За результатами розслідування винесена змістовна та обґрунтована постанова про закриття кримінального провадження.
04.07.2018 року, ОСОБА_3 , звернувся до правоохоронного органу з заявою про кримінальне правопорушення, що в період з 2016 року по 2018 рік, від імені голови ОСББ «УЖД» ОСОБА_6 до Управління соціального захисту Фортечної районної в м. Кропивницькому ради подано листи з завідомо неправдивими відомостями про розмір незатверджених тарифів на житлово-комунальні послуги багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . Недостовірність змісту поданих листів полягає у тому, що ОСОБА_6 була незаконно обрана на посаду голови ОСББ, а рішення про збільшення розміру тарифів приймались всупереч ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки за них не голосувало дві третини від загальної кількості всіх співвласників.
Як наслідок, управління соціального захисту на підставі змісту недостовірних листів безпідставно виплатило на користь ОСББ «УЖД» різницю вартості між соціальною пільгою і тарифом на обслуговування будинку.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , наполягає на правильності висловлених ним тверджень. У тому числі повідомив, що: 25.05.2016 року на підставі протоколу №1 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД» прийнято рішення створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , затвердити статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД» та обрати ОСОБА_6 головою правління, оскільки відповідно до ст. 10 зазначеного закону обираються на загальних зборах ОСББ, та весь ОСОБА_6 незаконно виконує повноваження голови правління ОСББ «УЖД», незаконно розпоряджається бюджетом, в тому числі грошовими коштами, з державного бюджету. Крім того, вважає що створення ОСББ «УЖД» проведено з порушенням закону, оскільки на установчих зборах не були представлені члени ініціативної групи. Представництво ініціативної групи згідно ст. 6 ЗУ «Про ОСББ» не передбачено, а тільки представництво власників квартир. Представництво ініціативної групи Законом про ОСББ не передбачено, передбачено представництво лише співвласників будинку, які беруть участь в установчих і у загальних зборах. Правління ОСББ не має права підміняти особову участь та проводити опитування і склад комісії для письмового опитування і склад комісії для письмового опитування (ст. 10 Закону про ОСББ, де йдеться про компетенції правління). Порядок письмового опитування, передбачений ст. 6 Закону про ОСББ за посиланням на Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а там прописані, вимоги до листків письмового опитування. Проте, ОСОБА_6 зазначає, що законом не установлена форма бланків листів опитування». Крім того, в абзаці 3 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності». Крім того, в абзаці 3 ст. 10 Закону про ОСББ вказано, що загальні збори проводяться в порядку передбаченому цим законом для установчих зборів а у ст. 6 Закону про ОСББ прописано (здається, 11 абзац), що письмове опитування проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення право власності», а що у цьому закону, він вже говорив, які вимоги. Натомість ОСОБА_6 сама обходить квартири і «збирає» підписи співвласників ОСББ «УЖД» ніби то вони були на зборах, бо підписи у явочному листі загальних зборів і агітує чи не агітує «за» приймання рішень. Ще є випадки, коли один приходить на збори, а підписи у явочному листі ставить за кількох родичів. Тому потрібно перевірити, чи є рішення правління на створення комісії для письмового опитування, а для цього потрібно розглянути протоколи засідання правління чи є підписи за підсумками голосування за письмовим опитуванням члена комісії для письмового опитування, чи додані до протоколів листки письмового опитування і чому зразу у протоколах: «були присутні на початок зборів», коли на письмове опитування дається за Законом про ОСББ 15 календарних днів.
Допитана як свідок ОСОБА_6 , серед іншого, показала, що за заявами сторонньої особи ОСОБА_3 , який проживає в кв. АДРЕСА_2 , але не є співвласником ОСББ «УЖД», було відкрито 3 кримінальні провадження, в тому числі №12018120020009003. Суть цих кримінальних проваджень спільний та полягає в тому, що ОСОБА_3 вважає неправомірним створення ОСББ «УЖД», внесення цієї події до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, неправомірного обрання її як голови правління ОСББ «УЖД» та керування цією організацією. У зв'язку з цим повідомляє, що ОСББ «УЖД» було створене у відповідності до вимог ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та проведено його реєстрацію згідно ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», колишньою постановою КМУ від 11.10.2002 №1521 (втратила чинність 15.09.2018). Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», дослівно: «Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку». На час створення ОСББ «УЖД» в будинку було оформлено право власності майже на всі квартири та нежитлові приміщення. 25.05.2016 було проведено установчі збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД», на яких був затверджений Статут, вибрано правління, ревізійну комісію об'єднання, надано повноваження їй здійснити державну реєстрацію. ОСОБА_3 стверджує, що на установчих зборах не могло бути обрано органи управління ОСББ «УЖД», а відтак вони не мали права здійснювати свою діяльність. При цьому дана особа не зазначає законодавчий акт, що забороняє вибирати органи управління ОСББ на установчих зборах власників житлових і нежитлових приміщень будинку. Зокрема ст. 5 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» такої заборони не має. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, дослівно: «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». У ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не надано визначення що таке загальні збори, не відшукала вона такого визначення і в інших законодавчих актах, зокрема ЦК України. Загально прийнято, що загальні збори - це зібрання, на яке скликаються всі члени спільноти для прийняття рішень з питань самоорганізації спільноти. У ст. 6 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не зазначено, що установчі збори за своєю суттю не є загальними зборами власників житлових і нежитлових приміщень. Рішення на установчих зборах вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників, що вже само по собі вказує, що це ж загальні збори співвласників будинку. ОСОБА_3 у свої зверненнях до правоохоронних органів не дав, з посиланням на чинне законодавство, заперечення того, що установчі збори співвласників будинку не були загальними зборами співвласників будинку. У ст. 10 «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» також не дано визначення що таке загальні збори співвласників будинку і чим вони відрізняються від тих загальних зборів, на яких приймається рішення про створення ОСББ. Таким чином, звинувачення ОСОБА_3 , який не є членом ОСББ «УЖД», в тому, що збори співвласників будинку по вул. Вокзальній, 1 не мали права 25.05.2016 вибирати органи управління створеного цими зборами ОСББ «УЖД» є безпідставними. А відтак безпідставними є і звинувачення цієї сторонньої особи в тому, що була проведена нібито незаконна реєстрація нашого об'єднання. Більш того, ОСОБА_3 своїми діями незаконно втручається в діяльність ОСББ «УЖД», за що передбачена кримінальна відповідальність за ст. 170 КК України. Наразі протокол створення ОСББ «УЖД» від 25.05.2016 ніхто в суді не оскаржив, а відтак він є чинним.
Допитаний як свідок ОСОБА_7 , серед іншого, показав, що 25.05.16 проводились установчі збори, де обрали членів ревізійної комісії, а саме його, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Також під час установчих зборів 25.05.16 була обрана головою ОСББ «УЖД» ОСОБА_6 . Порушень будь-якого характеру під час обрання голови ОСББ «УЖД» не було виявлено. Всі дії які проводились були вчинені згідно чинного законодавства. Під час обрання голови ОСББ «УЖД» було завдано питання людям, які були присутні «Чи хочуть вони щоб головою ОСББ «УЖД» була ОСОБА_6 » на що більшість людей підняли руки. 09.06.16 були загальні збори, які проводились для вирішення організаційних питань. З 25.05.16 по 2020 рік (більш точну дату не пам'ятає) він був членом ревізійної комісії та може додати, що під час його праці будь-яких порушень зі сторони ОСББ «УЖД» ОСОБА_6 не було виявлено.
Допитана як свідок ОСОБА_12 , серед іншого показала, що 25.05.16 проводились установчі збори, під час яких обиралась голова ОСББ «УЖД» ОСОБА_6 . На її думку кількість людей для обрання голови ОСББ була недостатньою, а саме близько 30 осіб. Тому на її думку її було обрано незаконно. Також може додати, що 25.05.16 не узгоджувались плани по реконструкціям, кредитуванням та витрату коштів на підтримку благоустрою будинку з членами ревізійної комісії та на зборах мешканців. На скільки їй відомо всі питання вирішувала одноособово. Також може додати, що ревізійна комісія була уповноважена зборами мешканців отримати звіт про фінансову діяльність ОСББ «УЖД», та вони саме члени ревізійної комісії ОСОБА_12 , ОСОБА_13 звернулись до ОСОБА_6 з проханням надати документи для звіту, але не отримали їх в необхідній кількості. Вона разом з ОСОБА_13 розбирали звернення мешканців з приводу проблемних питань та може стверджувати, що ОСОБА_6 ігнорувала звернення громадян щодо проблемних питань, які стосувались ОСББ «УЖД».
Допитаний як свідок ОСОБА_14 , серед іншого, показав, що 25.05.2016 року проводилися установчі збори під час яких обиралась голова ОСББ «УЖД» ОСОБА_6 . На його думку голова ОСББ не повинна була обиратись під час установчих зборів так як закон про ОСББ не передбачає даного питання під час цих зборів, також, на його думку під час обрання голови ОСББ «УЖД» було недостатньо кількості людей для обрання голови так як було близько 30 осіб. 09.06.2016 проводились загальні збори для вирішення організаційних питань. Приблизно через 2 місяці після створення ОСББ «УЖД» ним було намагання ознайомитися з фінансовими документами ОСББ «УЖД», в ході якого йому було відмовлено головою правління ОСОБА_6 . Вона йому відповіла, що він не голова правління та йому не потрібні ці документи, після чого ним було написано заяву про вихід з членів правління, яку він оголосив на чергових зборах.
Допитаний як свідок ОСОБА_15 , серед іншого, показала, що приблизно 3 роки тому назад вона була присутня під час установчих зборів щодо обрання ОСОБА_6 головою правління та під час якого будь-яких порушень нею не виявлено. Інформацією щодо внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб ОСББ «УЖД» вона не володіє. Щодо листів до Управління соціального захисту населення про тарифи на житлово-комунальні послуги мешканців будинку по АДРЕСА_1 на її думку містять правдиву інформацію. Про будь-які установчі або загальні збори на яких вирішувалося питання про звільнення ОСОБА_6 з посади голови правління ОСББ «УЖД» їй не відомо. Гадає ОСОБА_6 справляється зі своїми обов'язками в повній мірі.
Допитана як свідок ОСОБА_16 , серед іншого показала, що близько 3 років тому вона була присутня під час установчих зборів, на яких більшістю голосів співвласників квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була обрана ОСОБА_6 на посаду голови правління ОСББ «УЖД». Будь-яких порушень та зауважень до їх процедури вона не має та будь-яких проявів фальсифікації вона не знайшла. Також може повідомити що під час правління ОСОБА_6 питань щодо неправдивих відомостей про тарифи на житлово-комунальні послуги в неї та її сім'ї не виникали. Будь-яких порушень при обрання голови правління та реєстрації ОСББ «УЖД» вона не бачила та повідомити про будь-які порушення вона не може, оскільки не володіє такою інформацією. ОСОБА_6 виконує свої функціональні обов'язки на належному рівні та претензій до будь-якої її діяльності вона не має.
Допитаний як свідок ОСОБА_17 показав, що близько 3 років тому назад його та його дружину запросили на збори співвласників квартир будинку, які проходили в дворі їх будинку. Під час якого приймалося рішення про створення ОСББ та обрання головою правління ОСОБА_6 . В наступному більшість співвласників квартир обрали головою правління ОСОБА_6 та створили ОСББ. Також може повідомити, що під час правління ОСОБА_6 питань щодо неправдивих відомостей про тарифи на житлово-комунальні послуги в нього та його сім'ї не виникало. Будь-яких порушень при обрання голови правління та реєстрації ОСББ «УЖД» він не бачив та повідомити про будь-які порушення він не може, оскільки не володіє такою інформацією. ОСОБА_6 виконує свої функціональні обов'язки на належному рівні та претензій до будь-якої її діяльності він не має. Також інформації про звільнення ОСОБА_6 за посади голови правління ОСББ «УЖД» він не має. Під час будь-яких загальних та установчих зборів щодо її звільнення він участі не приймав та таких зборів взагалі не відбувалось.
Відповідно відомостей, Управління соціального захисту Фортечної районної у місті Кропивницькому ради (№5705/07-19 від 20.09.2019), за період з 01.10.2016 по 01.09.2019 року на рахунок ОСББ «УЖД» було перераховано грошові кошти з державного бюджету для виплати житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг в сумі 65195,91 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», та пільг на житлові послуги в сумі 91483,59 грн.
Згідно відповіді Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради від 01.08.2023, зведена номенклатура справ по управлінню щодо нарахувань субсидій, актів звірянь з організаціями надавачами житлово-комунальних послуг становить 5 років. Відомості нарахувань субсидій, акти звірянь з організаціями надавачами житлово-комунальних послуг за 2016-2017 роки знищені. Відповідно до постанови КМУ від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій на відшкодування витрат житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» з державного бюджету для виплати житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг на рахунок ОСББ «УЖД» було перераховано за 2018 рік 28985,99 грн., за 2019 - 2121,36 грн. Починаючи з лютого 2019 року житлова субсидія нараховується виключно у грошовій готівковій формі та перераховується на особисті рахунки отримувачів, відкриті в банківських установах, або через АТ «Укрпошта». Про зміну тарифів ОСББ «УЖД» повідомляли листами. Інформація про нецільове використання коштів або інші порушення ОСББ «УЖД» до управління не надходила. Інформація щодо виплати пільг для відшкодування витрати на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відсутня.
Рішення загальних зборів ОСББ «УЖД», якими встановлено розмір тарифу на житлово-комунальні послуги залишаються чинними та не скасованими, отже відомості у вказаних листах є достовірними. Інформація, на підставі якої розпочато вказане кримінальне провадження, не підтверджена та спростовується зібраними доказами.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Відповідно до положень Глави 24 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Метою досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб .
Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
На виконання вимог частини 1 статті 92 КПК України, дізнавач зібрав усі можливі, процесуально зафіксовані, перевірені та оцінені докази, перерахованих у статті 91 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Частина 1 ст. 190 КК України визначає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Об'єктивна сторона виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо. У випадках коли для обману винний підробляє або використовує підроблений документ, потрібна кваліфікація за сукупністю статей 190 та 358 КК.
Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах. Наприклад, винний входить у довіру до потерпілого і обіцяє йому допомогти купити машину, для чого потерпілий передає гроші, які винний привласнює.
Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі. Таким чином, обман чи зловживання довірою виступають як спосіб зовні законного, за згодою потерпілого отримання майна або придбання права на майно. Суб'єктивна сторона - прямий умисел, корисливі мотив і мета.
Період зазначених вище спірних правовідносин відбувався з 2016 року по 2018 рік.
За версією ОСОБА_3 , були порушення при проведенні установчих та загальних зборів ОСББ «УЖД» в через недотримання порядку обрання голови правління на установчих зборах та під час державної реєстрації ОСББ, як юридичної особи.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 01.02.2022 (справа №910/5179/20) зроблено висновки, які спростовують сумніви скаржника, зокрема: ст. 6 Закону № 2866-ІІІ не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 Закону № 2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об'єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків). Під час здійснення господарської діяльності загальними зборами можуть бути внесені зміни до кошторису за поданням правління ОСББ виходячи із компетенції правління щодо підготовки кошторису, балансу об'єднання та річного звіту відповідно до частини двадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ. Закон № 2866-ІІІ не обмежує прав співвласників у їх волевиявленні щодо прийняття колективного рішення з питань, віднесених до виключної компетенції зборів співвласників, за наявності необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття відповідного рішення, яке віднесено до компетенції загальних зборів співвласників, оскільки прийняття таких рішень відповідає меті утворення ОСББ за цим Законом - визначення порядку колективного управління спільним майном співвласниками.
Відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі відомості про органи управління юридичної особи та про її керівника.
Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинне прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ. Водночас відповідно до частини дев'ятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ таке повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників як вищого органу управління ОСББ. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними частиною тринадцятою статті 6 Закону № 2866-ІІІ, а установчі збори вправі також приймати рішення, передбачені статтею 10 цього Закону, в тому числі рішення про затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Таким чином, хибне твердження скаржника щодо неможливості обрання голови правління на установчих зборах та порушень в ході державної реєстрації ОСББ, як юридичної особи.
Крім того, як зазначає скаржник, ним також були встановлені порушення процедури прийняття рішення щодо тарифів на житлово-комунальні послуги ОСББ «УЖД».
Згідно вищевказаних матеріалів кримінального провадження, встановлено, що рішення щодо встановлення відповідних тарифів на оплату комунальних послуг прийнято загальними зборами ОСББ «УЖД».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішення ОСББ «УЖД» щодо тарифів на оплату комунальних послуг, чинні та не скасовувались. Саме ж питання скасування рішень загальних зборів, належить до компетенції суду цивільної або ж господарської юрисдикції , тому не знаходиться у площині завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Дійсність правочину, під сумнів не ставиться.
Державну реєстрацію юридичної особи не скасовано ( а.с.100 про витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)
Правила ст. 204 ЦК України встановлюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Не приймалось судових рішень, що набрали законної сили про скасування зборів щодо: обрання голови ОСББ;
підвищення розміру тарифів на обслуговування будинку.
Крім того, на підставі рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда, з ОСОБА_18 за спірний період стягнули на користь «УЖД» заборгованість за обслуговування будинку. Судове рішення набрало законної сили і згодом добровільно виконано боржником. Тобто своєю фактичною поведінкою ОСОБА_3 визнав законність обрання голови ОСББ і розмір встановлених тарифів за обслуговування будинку;
ОСОБА_19 не обґрунтував і не подав економічно - обгрунтованих показників про можливість безпідставного завищення тарифу за обслуговування будинку.
За заявами ОСОБА_3 стосовно дій голови ОСББ розслідується чисельна кількість кримінальних проваджень. По кожному з яких буде визначена окрема правова кваліфікація. За таких умов слідчий з прокурором правильно зосередили зусилля на перевірку версії скаржника, за результатами проведеного розслідування встановили відсутність в діях голови ОСББ складу злочину передбаченого ст. 190 КК України.
Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором і не може бути оскаржене. (частина 6 статті 217 КПК України). Отже скаржник помиляється, посилаючись на те, що правовою підставою скасування постанови про закриття кримінального провадження, стало процесуальне рішення прокурора про відмову об'єднати в одну справу всі наявні кримінальні провадження.
Службові особи ОСББ виконали позитивний обов'язок і забезпечили соціально незахищених співвласників багатоквартирного будинку. У випадку бездіяльність та невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України, стосовно мешканців будинку - субсидіантів було б прийнято рішення про відмову щодо нарахування субсидії.
Починаючи з 2016 року по 2018 рік, абонентський рахунок на обслуговування будинку був відкритий на дружину скаржника. Тільки з 26.01.2024 року, ОСОБА_3 набув право власності на житло в ОСББ «УЖД» отже у спірний період майнові права ОСОБА_3 у розумінні ст. ст. 55-56 КПК України не було порушено, через те що йому не могла бути завдана майнова чи моральна шкода від дій, що є предметом перевірки у цьому провадженні.
Правомірність подачі службовою особою ОСББ відомостей про розмір тарифів, достатньо підтвердити шляхом дослідження змісту документів. Тотожний висновок поширюється про необхідність дослідження списку власників, які голосували за обрання голови та підвищення розміру тарифу на обслуговування будинку. За таких умов хибне зауваження ОСОБА_3 , про неповноту слідства внаслідок не проведення допиту всіх співвласників багатоквартирного будинку, оскільки покази свідків у цьому провадженні не мають істотного та вирішального значення.
Відповідно до постанови КМУ від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових будинках.
Таким чином голова ОСББ «УЖД» діяла в межах покладених на нею обов'язків, оскільки, її дії були спрямовані на забезпечення цього права мешканців будинку АДРЕСА_2 з можливістю отримати вищевказані субсидії, щоб кожен мав змогу належно сплачувати комунальні послуги, а також попередити банкрутство зазначеного ОСББ, в разі неможливості мешканцями розраховуватись за житлово-комунальні послуги.
При оскарженні неправомірних дій голови ОСББ «УЖД» скаржник не подав саме економічного обґрунтування і доказів того, в чому полягало завищення тарифів на житлово-комунальні послуги, які приймали співвласники на підставі Протоколу №2 позачергових зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД» від 28.08.2016; Протоколу №3 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «УЖД» від 26.03.2017, які на даний час є дійсними та ніким, в порядку цивільного або господарського судочинства, не оскаржувались.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення. На підставі ч. 3 названої статті, постанова приймається слідчий, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення здійснюється, коли встановлено, що подія, з приводу якої внесені відомості до ЄРДР відбулася, була результатом вчиненого особою діяння, яка сама по собі не є кримінальним правопорушенням, оскільки відсутній хоча б один із елементів складу злочину, або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого. Таким чином, слідчий правомірно визначив перелік слідчих дій, проведення яких забезпечило з'ясування відсутності складу злочину.
Дізнавач зібрав достатні об'єктивні данні та виніс остаточну законну і обґрунтовану постанову відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На виконання вимог ст. 110 КПК України, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно ст. 215 КПК України, досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Глава 19 КПК України визначають форму та регламентує порядок проведення досудового слідства. Разом з цим необхідно зауважити, що не встановлюється переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити під час досудового розслідування для його закінчення. Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, самостійно визначає обсяг перевірочних дій, достатніх за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч.2 ст. 283 КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Таким чином слідчий суддя зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Сумніви скаржника про поверховість та неповноту проведеного розслідування є непідтвердженим суб'єктивним припущенням, тому до уваги не приймаються. Висловлені ним судження мають узагальнену характеристику, суперечать правозастосуванню ст. 6 Конвенції, зокрема принципу юридичної визначеності, оскільки клопотання та зауваження ОСОБА_20 не будуть мати конструктивного результату,- не буде здобуто нових доказів.
Дослідивши надані сторонами матеріали обґрунтовано вважаю, що дізнавач під час проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 223 КПК України вжив необхідні дії спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, дослідив та перевірив обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об'єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
Доцільності проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій не вбачається, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати провадження. Не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.
Відсутність ознак винної поведінки виключає у майбутньому пред'явлення підозри чи направлення обвинувального акту до суду, тому дізнавач прийняв правильне процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження, як єдиний законний спосіб завершення цього досудового розслідування.
Схожий висновок містить постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18).
Наведене дає підстави обґрунтовано стверджувати, що дізнавач при розслідуванні обставин цього кримінального провадження у цілому виконав вимоги щодо забезпечення всебічності та повноти дослідження. Оскаржувана постанова дізнавача відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, слідчим суддею не встановлено, а у скарзі не наведено достатніх даних, які безумовно свідчать про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставами для скасування прийнятого остаточного процесуального рішення.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про відмову у задоволенні скарги (п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, -
У задоволені скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про закриття кримінального провадження №120181200200009003 за ч. 1 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Кіровського ОСОБА_1
районного суду
м.Кіровограда