Справа № 183/1150/25
№ 1-кс/183/627/25
09 квітня 2025 року м.Самар
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350000042 від 05.02.2025 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, зі слів має на утриманні неповнолітню дитину 2023 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст. 194 КК України
Згідно поданого клопотання слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 09 травня 2025 року.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05 лютого 2025 року у вечірній час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував поблизу будинку №41 на вул. Паланкова м. Самар Дніпропетровської області разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де останні виявили автомобіль марки «Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), VIN: НОМЕР_3 . В цей час у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, а саме автомобілю марки «Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), VIN: НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_8 .
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 домовившись про вчинення злочину шляхом підпалу, направились до АЗС «Укрнафта», що розташована на вул. Гетьманська, 51 м. Самар Дніпропетровської області, де під приводом нестачі палива в автомобілі, намагались купити 2 л бензину, однак отримали відмову від оператора АЗС у зв'язку із тим, що у них немає тари.
Після чого, 05.02.2025 близько 18:25 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 направились до супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою:
вул. Гетьманська, 47-А, м. Самар Дніпропетровської області, де купили пляшку води «Карпатська джерельна» об'ємом 2 л. Далі, вийшовши з приміщення супермаркету «Сільпо», ОСОБА_7 вилив воду із пляшки та разом із ОСОБА_5 направився до АЗС «Укрнафта», де придбали 2 л бензину.
Після чого, 05 лютого 2025 року близько 19.00 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 групою осіб, тримаючи при собі пляшку бензину об'ємом 2 л, направились до автомобілю марки «Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), VIN: НОМЕР_3 , який знаходився біля будинку №41 на вул. Паланкова м. Самар Дніпропетровської, де ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання. облив капот вищевказаного автомобіля бензином та за допомогою сірників підпалив його, що спричинило пожежу передньої частини автомобілю марки «Mitsubishi L200» номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), VIN: НОМЕР_3 . В той же час, ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю, здійснював відеофіксацію моменту підпалу та горіння вищевказаного автомобілю.
Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишили місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим спричинили майнову шкоду ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 квітня 2025 року.
Закінчити кримінальне провадження та звернутись з обвинувальним актом до суду не можливо, у зв'язку з тим, що не виконано всі необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, з причин, що не залежить безпосередньо від слідчого, а залежить від тривалості проведення судових експертиз, висновки яких потрібні для здобуття доказів від проведення таких слідчих та процесуальних дій.
Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу обумовлена тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти клопотання. Вказав, що його підзахисному при застосуванні запобіжного заходу було визначено непомірний розмір застави, тобто тримання під вартою можна розглядати як безальтернативний запобіжний захід. ОСОБА_5 жодного разу не вчиняв дії, які б свідчили про його намір переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Підозрюваний має постійне місце проживання за місцем реєстрації разом з його мамою та її неповнолітнім сином ОСОБА_9 , 2010 року народження. Також ОСОБА_5 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_10 , 2023 року народження, що свідчить про існування міцних соціальних зв'язків. Він раніше не судимий, є працездатною особою, бажає продовжувати служити і захищати свою батьківщину. Існування ризиків, а також неможливість запобігти ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, стороною обвинувачення не доведено.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію, висловлену захисником.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.
З матеріалів клопотання та пояснень прокурора у судовому засіданні вбачається, що у даному кримінальному провадженні не виконано всі необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, зокрема: не отримано висновок експерта судово-медичної експертизи по змивам на марлевий тампон з поверхні пластикової прозорої пляшки; не отримано висновок експерта пожежно-технічної експертизи; не отримано відповідь на запит із військової частини № НОМЕР_4 ; не отримано відповідь на запит із військової частини № НОМЕР_1 . Наведені обставини свідчать про неможливість органу досудового розслідування надати доступ до матеріалів досудового розслідування усім сторонам кримінального провадження у порядку статті 290 КПК України; скласти реєстр матеріалів досудового розслідування, скласти та затвердити обвинувальний акт у кримінальному провадженні
Так, до клопотання слідчим додано супровідні листи про направлення постанов про призначення відповідних судових експертиз з відмітками про їх отримання, а також запитів. Відтак, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що орган досудового розслідування зволікає з проведенням слідчих та процесуальних дій чи не дотримується розумних строків у даному кримінальному провадженні.
Постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 09.04.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 09.05.2025.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Так, зі змісту наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді від 10.02.2025 убачається, що під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному під слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику можливості обвинуваченого переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати.
Також продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Про це свідчить та обставина, що свідки та потерпілий ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду, їх особи відомі підозрюваному. Враховуючи викладене та розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене судом у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, підозрюваний перебуваючи на свободі матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків та потерпілого, змусити їх змінити свої показання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
При цьому суд відхиляє посилання захисника на факт проживання разом з малолітнім братом та матір'ю, а також надання їм матеріальної допомоги з боку підозрюваного. Як пояснив сам підозрюваний, та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема ухвалою слідчого судді, протоколу обшуку, протоколу затримання, ОСОБА_5 за місцем реєстрації не проживає.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором доведено, що ризики, передбачені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, вони не зменшилися, застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 обґрунтованим.
Разом з тим, сторона обвинувачення не довела тієї обставини, що ризик, передбачений п.2 ч.3 ст.177 КПК України продовжує існувати. У клопотанні не зазначено які речі чи документи може знищити, сховати або спотворити підозрюваний.
Стосовно доводів захисника про необхідність зменшення застави, слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді від 10.02.2025 визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею не установлено обставин, які свідчать про те, що встановлення меншої суми застави забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладеного, клопотання слідчого підлягає задоволенню, строк тримання підозрюваного під вартою слід продовжити в межах строку досудового розслідування.
Вважаю, що підозрюваному не слід визначати заставу згідно з ч.4 ст.183 КПК України, оскільки злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинено із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193,194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 08 травня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025042350000042 від 05.02.2025.
Строк дії ухвали - до 08 травня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів.
Повний текст ухвали оголошено 15 квітня 2025 року о 08:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1