Справа № 182/2228/23
Провадження № 2/0182/1991/2025
Іменем України
15.04.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі за правилами спрощенного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Шашликова Дениса Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В травні 2023 року представник позивача звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником будівлі магазину з кафетерієм, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 26 квітня 2000 року №469/4 та реєстраційним написом на право установчому документі, який записаний в реєстрову книгу №2 за реєстровим №185 від 15 травня 2000 року.
01 червня 2020 року між орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем - ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди нерухомого майна.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.02.2022 року ФОП ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність.
П.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору передбачено, що приймання-передача об'єкта відбувається після підписання Договору. Конкретну дату приймання-передачі об'єкта визначає Орендодавець, який зобов'язаний повідомити про неї Орендаря. При передачі об'єкта складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами договору. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.
ОСОБА_1 передала нерухомий об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 01 червня 2020 року.
Цього ж дня, 01.06.2020 року між орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем ОСОБА_2 було укладено акт здачі-приймання нерухомого майна.
П.п. 3.1, 3.3. Договору встановлено, що орендна плата становить 7000,00 грн. на місяць. Орендна плата здійснюється Орендарем щомісячно 01 числа, але у будь-якому випадку не пізніше 05 числа, кожного поточного місяця оренди шляхом передачі грошових коштів Орендодавцю.
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.05.2023 р.
Всупереч умовам договору оренди нерухомого майна протягом 2020-2021 року відповідач не виконував своїх зобов'язань перед позивачем з виплати орендної плати. У зв'язку з цим, 23.12.2021 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу нерухомого об'єкта з ОСОБА_3 , тому фактично договір оренди нерухомого майна від 01.06.2020 року тривав до 23.12.2021 року.
Отже, відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного та повного відшкодування наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14046 грн. 67 коп., яка в добровільному порядку не сплачується, а тому позивач змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 200 299 грн. 81 коп., яка складається з наступного: 126 000,00 грн. - сума основного боргу; 10 323 грн. 55 коп. - 3% річних; 63976 грн. 26 коп. - інфляційні втрати на користь ОСОБА_1 , а також витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою про відкриття провадження від 23.05.2023 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала з копією позову та додатками до нього була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с.24), до суду повернувся конверт з копією цієї ухвали, як не вручений у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.28). Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За п.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Судом встановлено, що 01.06.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір оренди нерухомого майна. Відповідно до п.1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння і користування нерухомий об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
П.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору передбачено, що приймання-передача об'єкта відбувається після підписання Договору. Конкретну дату приймання-передачі об'єкта визначає Орендодавець, який зобов'язаний повідомити про неї Орендаря. При передачі об'єкта складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами договору. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.
На виконання пункту 2.2 Договору, 01.06.2020 року між Орендодавцем та Орендарем укладено акт здачі-приймання, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння і користування нерухомий об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
П.п. 3.1, 3.3. Договору встановлено, що орендна плата становить 7000,00 грн. на місяць. Орендна плата здійснюється Орендарем щомісячно 01 числа, але у будь-якому випадку не пізніше 05 числа, кожного поточного місяця оренди шляхом передачі грошових коштів Орендодавцю.
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.05.2023 р.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 23.02.2022 року ФОП ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність (а.с.10).
Всупереч умовам договору оренди нерухомого майна протягом 2020-2021 року відповідач не виконував своїх зобов'язань перед позивачем з виплати орендної плати. У зв'язку з цим, 23.12.2021 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу нерухомого об'єкта з ОСОБА_3 , тому фактично договір оренди нерухомого майна від 01.06.2020 року тривав до 23.12.2021 року (а.с.11).
ОСОБА_1 свої зобов'язання по вищевказаному договору оренди виконала, що підтверджується підписом у акті здачі-приймання нерухомого майна сторонами. Відповідач свої зобов'язання по договору оренди не виконав.
Тому, враховуючи вищевикладене, а також поданий позивачем розрахунок, який відповідачем не спростований, останній перед позивачем має заборгованість в розмірі 200 299 грн. 81 коп., яка складається з наступного: 126 000,00 грн. - сума основного боргу; 10 323 грн. 55 коп. - 3% річних; 63 976 грн. 26 коп. - інфляційні втрати.
Як вбачається з викладених вимог, стороною позивача заявлено вимоги до стягнення з відповідача суми в розмірі 63 976 грн. 26 коп. - інфляційних втрат та 10323 грн. 55 коп. - 3 % річних. Суд при вирішенні питання в даній частині вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
За частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тому, беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті орендної плати за Договором, суд, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення 10 323 грн. 55 коп. - 3% річних; 63976 грн. 26 коп. - інфляційні втрати, тим самим задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача у позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі. Згідно змісту позовної заяви, попередній розрахунок судових витрат позивача 5000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано ордер на надання правничої (правової допомоги) від 20.04.2023 року (а.с.13), копію Акту про надання правової допомоги від 04.05.2023 року, згідно якого загальна сума гонорару надання правової допомоги склала 5000,00 грн. (а.с.14), копію довідки про отримання винагороди у розмірі 5000,00 грн. (а.с.18), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ДП № 3661, виданого 12.03.2018 року (а.с.19), копію посвідчення адвоката України (а.с.19 на звороті), копію Договору № 75/2023 про надання правової допомоги від 20.04.2023 року (а.с.15-17).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Також, суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, та критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 5000,00 гривень, оскільки саме ця сума підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі.
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн.
Також, на підставі ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 003 грн. 00 коп., сплачений останньою при подачі позову (а.с.21).
Керуючись ст.12,13,81,89,128,131,141,259,263-265,268,284,354 ЦПК України, ст.ст. 15,207,524, 1046-1049 ЦК України,-
Позовну заяву Шашликова Дениса Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму заборгованості у розмірі 200 299 грн. 81 коп. (двісті тисяч двісті дев'яносто дев'ять грн. 81 коп.), з яких: 126 000,00 грн. - сума основного боргу; 10 323 грн. 55 коп. - 3% річних; 63976 грн. 26 коп. - інфляційні втрати .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у рахунок відшкодування судового збору 2003,00 грн. (дві тисячі три грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. В. Рунчева