Справа № 182/4050/24
Провадження № 2/0182/1266/2025
Іменем УКРАЇНИ
15.04.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою,-
23.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою.
Їй, ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 30.09.2020 року Територіальним сервісним центром №1245, належить на праві власносnі автомобіль RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, номер кузова - НОМЕР_3 .
06.04.2023 року о 09 год.00 хв. біля буд.№126 по вул.Електрометалургів м.Нікополя Дніпропетровської області, сталася ДТП за участю а/м RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та а/м ВАЗ-111740 р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .
За наслідком оформлення матеріалів ДТП відносно водія а/м ВАЗ-111740 р.н. НОМЕР_4 ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №491096 за ст.124 КУпАП, який направлено до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 року (справа №182/1735/23, суддя Клименко І.В.) гр. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок ДТП належний їй автомобіль RENAULT TRAFIC, реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження, а отже їй, як власнику, завдано матеріальної шкоди.
Станом на 06.04.2023 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ-111740 р.н. НОМЕР_4 була застрахована за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР.213345705, страховою компанією: Приватне акціонерне товариство «страхова компанія «ПЗУ Україна», якою забезпечувалося відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу а/м ВАЗ-111740 р.н. НОМЕР_4 . Відповідно до умов договору страхування страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров'ю становить 320000,00 грн., страхова сума за шкоду завдану майну становить 160000,00 грн., розмір франшизи становить 2600,00 грн.
З метою отримання страхового відшкодування ним були виконані всі обов'язки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: подані усі документи на підтвердження права власності на автомобіль та надано можливість представнику страхової компанії здійснити огляд а/м RENAULT TRAFIC р.н. НОМЕР_2 , з метою визначення розміру завданої йому матеріальної шкоди.
Відповідно до розпорядження №27289/1/1 на виплату страхового відшкодування від 30.05.2023 року та меморіального ордеру №00095809 від 01.06.2023 року, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на його картковий рахунок перерахувало 51568,07 грн.
Таким чином, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», визнавши дану подію страховим випадком, відшкодувало йому страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом №ЕР.213345705, зменшивши розмір страхового відшкодування на розмір франшизи та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу, як це передбачено ст.39 ЗУ «ПОСЦПВВНТЗ», а отже виконало свої зобов'язання у повному обсязі.
Проте, розмір понесених ним витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом належного йому автомобіля RENAULT TRAFIC р.н. НОМЕР_2 становить 96840,00 грн., що підтверджується Актом виконаних послуг №ЗА-0000645 від 30.05.2023 року та товарним чеком №ТЧ-508 від 30.05.2023 року про оплату послуг з відновлювального ремонту автомобіля.
Тобто, фактичні (реальні) збитки, які вона понесла на відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля RENAULT TRAFIC р.н. НОМЕР_2 становлять 96840,00 грн. та є більшими ніж виплачене їй страхове відшкодування.
Враховуючи, що загальний (фактичний) розмір матеріальної шкоди, завданий їй пошкодження автомобіля RENAULT TRAFIC р.н. НОМЕР_2 становлять 96840,00 грн. то з урахуванням вже виплаченої суми страхового відшкодування (51568,07 грн.), різниця між фактичним розміром шкоди та сумою страхової виплати, становить: (96840,00 грн.-51568,07 грн.)=45271,93 грн., яка підлягає стягненню з особи відповідальної за завдання шкоди - ОСОБА_2 .
Крім того, з відповідача підлягає стягненню моральна шкода, завдана їй внаслідок ДТП.
У зв'язку з чим вона звернулась до суду з цією позовною заявою, в якій просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 45271,93 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а також судові витрати.
Ухвалою про відкриття провадження від 11.09.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала з копією позову та додатками до нього була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с.24), до суду повернувся конверт з копією цієї ухвали, як не вручений у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.28). Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_2 06.04.2023 року о 09-00 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 111740 номерний знак НОМЕР_4 , рухаючись біля буд.№126 по вул.Електрометалургів у м.Нікополь, Дніпропетровської області, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Рено Трафік» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (справа №182/1735/23) від 11.05.2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.8).
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Цивільно-правова відповідальність Відповідача була зареєстрована у ПАТ «Страхова компанія» «ПЗУ Україна».
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль RENAULT TRAFIC р.н. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 (а.с.7).
Позивач звернулась до ПАТ «Страхова компанія» «ПЗУ Україна» із заявою про страхове відшкодування за страховим випадком, який стався 06.04.2023 року.
Відповідно до розпорядження ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» №27289/1/1 на виплату страхового відшкодування та меморіального ордеру №00095809 від 01.06.2023 р. ОСОБА_1 виплачено 51568,07 грн. страхового відшкодування (а.с.10-11).
Актом виконаних робіт від 30.05.2023 приватного ФОП ОСОБА_4 доводиться, що вартість виконаних ремонтних робіт становить 19140,00 грн., а вартість запчастин становить 77700,00 грн. (а.с.12).
Оскільки будь-яких інших доказів розміру завданих збитків внаслідок ДТП суду не надано, то суд, з врахуванням принципу змагальності сторін, бере до уваги такий акт виконаних робіт, як доказ розміру завданих позивачу збитків внаслідок ДТП.
Таким чином, судом встановлено що різниця між загальною вартістю матеріальної шкоди завданої позивачу у розмірі 96840,00 грн. та страховим відшкодуванням у розмірі 51568,07 грн., складає 45271,93 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку, згідно зі ст. 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 (провадження № 61-10010св20).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.
Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №14-176цс18.
Згідно із п. 9.4 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт завдання позивачу майнової шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди та обґрунтованим розмір заявленого ним до стягнення матеріального збитку.
Відтак, враховуючи, що шкода внаслідок ДТП завдана позивачу ОСОБА_1 з вини іншого учасника ДТП відповідача ОСОБА_2 , то саме він повинен відшкодувати таку шкоду, яка визначена згідно акту виконаних робіт у розмірі 45271,93 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення», саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат.
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01,§ 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Отже, при визначенні розміру моральної шкоди, судом враховано обставини справи, а саме те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, який належить позивачу, було значно пошкоджено, що було для неї великим стресом, а також їй довелося адаптувався до нових негативних умов, оскільки даний транспортний засіб був єдиним засобом пересування. А також, моральна шкода завдана не тільки порушенням звичайного способу життя, моральних страждань, пов'язаних із пошкодженням її автомобіля та не можливістю довгий час ним користуватися, а і тим, що після скоєння ДТП, ОСОБА_2 жодного разу навіть не спробував врегулювати з нею правовідносини в позасудовому порядку та навіть не вибачився, суд, за встановлених обставин та з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 5000 грн.
Відповідно до приписів ч. 1ст. 141 ЦПК України, понесені Позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з Відповідача у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 368 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 45271,93 грн. (сорок п'ять тисяч двісті сімдесят одна грн. 93 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_6 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
В іншому відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева