Справа № 182/7497/24
Провадження № 2/0182/1283/2025
Іменем УКРАЇНИ
15.04.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Онищенко Семен Валерійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_2 19.12.2024 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_1 та просив суд визнати виконавчий напис від 15.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №21848, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Свої вимоги мотивує наступним.
15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 21848 за кредитним договором №001-26508-280115 від 28 січня 2015 року про стягнення з позивача, ОСОБА_1 на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», грошових коштів у розмірі 11755 грн. 51 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною від 30.11.2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.
Про вчинення нотаріусом виконавчого напису позивач дізнався випадково, побачивши його у застосунку «Дія» в своєму телефоні та ознайомившись з постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2021 року.
Представник позивача вважає, що під час вчинення виконавчого напису були порушені вимоги законодавства, у зв'язку з чим вказаний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зобов'язано третіх осіб надати відповідні відомості, необхідні для розгляду даної справи. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Третім особам роз'яснено право подати пояснення щодо позову чи відзив на позовну заяву.
Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення,відповідачем отримано увалу суду про відкриття провадження у справі 30.12.2024 року (а.с.46).
До суду повернувся конверт з ухвалою суду від 23.12.2024 року, як не вручений приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.63).
Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі 01.01.2025 року (а.с.47).
13.01.2025 року від представника відповідача Зуб А.С. надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу (а.с.53-62).
Пояснень чи відзиву від третіх осіб до суду не надходило.
Належним чином завіреної копії виконавчого напису №21848 від 15.01.2021 року, завіреної копії виконавчого провадження № 67696977 до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис №21848 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №001-26508-280115, укладеним із АТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», на підставі договору відступлення прав вимоги №379/К від 13.04.2018 року.
Стягнення заборгованості, згідно вказаного виконавчого напису провадиться за період з 13.04.2018 по 06.04.2021 року у розмірі 10555,74 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 10555,74 грн. Також з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» плата за вчинення виконавчого напису, загальна сума яка підлягає стягненню складає 11755,51 грн. (а.с.13).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. від 30.11.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67696977 з виконання виконавчого напису №21848 від 15.06.2021 року, що виданий приватним нотаріусом КМНО Данич О.Ф. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11755,51 грн. (а.с.20).
Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це, відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 Закону України «Про нотаріат» та гл.16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595 (далі - Порядок) встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
За змістом п.п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.99 № 1172.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року справа № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.
Доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано. Своїм правом на подання відзиву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не скористалося.
Оскільки документів, на підставі яких було вчинено вказаний виконавчий напис матеріали справи не містять та таких доказів на запит суду не надходило, суд позбавлений можливості визначити суми, що були включені до суми заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь відповідача, за який період здійснено нарахування заборгованості, та які документи були подані для вчинення такого виконавчого напису.
Таким чином матеріали не містять належних та допустимих доказів, що спірний виконавчий напис №21848 від 16.06.2020 року було видано на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладенні обставини, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Онищенко Семен Валерійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню необхідно задовольнити, визнавши виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Цивільним процесуальним кодексом України визначено види судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача у позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано ордер на надання правничої (правової допомоги) від 03.12.2024 року (а.с.9), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.10), акт приймання передачі правової допомоги та грошових коштів до договору про надання адвокатської правової допомоги №12/02-24 від 02.12.2024 року (а.с.23), копію Договору № 12/02-24 про надання правової допомоги від 02.12.2024 року (а.с.24), копію додаткової угоди №1 до договору про надання адвокатської правової допомоги від 02.12.2024 року (а.с.25).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Також, суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, та критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 6000,00 гривень, оскільки саме ця сума підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі.
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1453,44 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,206,263-265, 268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Онищенко Семен Валерійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 15.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 21848, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 11755 грн. 51 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.)
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1453 грн. 44 коп. (одна тисяча чотириста п'ятдесят три грн. 44 коп.).
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева