Справа № 932/10111/24
Провадження № 2/932/3313/24
11 лютого 2025 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого - судді Потоцької С.С., за участю секретаря - Карапиш А.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2016 між нею та відповідачем розірвано шлюб. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач разом донькою проживає у Бельгії. Відповідач не бажає брати участь в утриманні неповнолітньої дочки, тому позивач з метою захисту прав дитини, змушена звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на її утримання. На думку позивача на утримання дитини стягненню підлягає частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини та відповідач має змогу сплачувати аліменти у заявленому розмірі.
Ухвалою від 09.12.2024 у справі відкрито провадження, призначені судові засідання.
Відповідач проти задоволення позову та стягнення аліментів у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) заперечував. У відзиві на позов зазначив, що він добросовісно перераховував позивачу кошти для дитини та не відмовляється виконувати це в майбутньому, однак з об'єктивних причин не має можливості, оскільки має на утриманні непрацездатних батьків та використовує своє грошове забезпечення, яке отримує військовослужбовець, на покриття поточних витрат щодо проходження військової служби. Просив задовільнити позовні вимоги позивача частково у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.
У призначене 11.02.2025 судове засідання позивач не з'явилася подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань щодо розгляду справи не подав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2016 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с. 4-5).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.11.2009 Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Факт проживання дитини разом з матір'ю за кордоном та окремо від відповідача не заперечувався сторонами.
Стаття 5 Протоколу N 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу N 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналогічні обставини викладені в пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
Згідно із частиною першою статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Цивільне судочинство згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Під час судового розгляду відповідач не заперечував, що є працездатною особою, проте зазначив, що має на утриманні непрацездатних батьків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Тобто, законодавчо, загальними засадами цивільного та сімейного законодавства визначено, що розмір на одну дитину становить одна четверта доходу платника податків.
Позивач, заявивши, вимогу про стягнення аліментів у розмірі всіх доходів, потребу у такому розмірі не довела
Також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. ст. 183,184 Сімейного кодексу України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.
Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів повинен бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Виходячи з принципів змагальності, всебічності та повноти з'ясування обставин справи, розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частки його доходу, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття, на користь позивача, що буде відповідати інтересам дитини та обох батьків.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 137, 141, 263-265,278-279, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 22.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) в сумі 1211,20 гривень.
Рішення про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць- допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 в;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 в.
Суддя С.С. Потоцька