195/2115/24
2-др/195/2/25
іменем України
11.04.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Декорт» Шпак Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декорт» про припинення договору оренди земельної ділянки ти витребування майна,
встановив:
В провадженні судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В. перебувала цивільна справа позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декорт» про припинення договору оренди земельної ділянки ти витребування майна.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено повністю.
03.04.2025 року від представника відповідача-адвоката Шпак В.І. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Декорт» витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 15000 грн., яка обґрунтована наступним.
В заяві вказано, що у відзиві на позовну заяву відповідачем, ТОВ виробничо-комерційна фірма «Декорт» зверталася увага, що у зв'язку із поданням Сауновою В.Ф. позовної заяви до суду, відповідач звернувся за правовою допомогою до адвоката Шпак В.І. та відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг від 12 грудня 2024 року, а також Додатку №1 до договору, сторонами погоджено вартість витрат на професійну правничу допомогу відповідачу у фіксованому розмірі 15000 грн., яку відповідач просив покласти на позивачку як особу, яка звернулася з необґрунтованим позовом до відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача-адвокат Шпак В.І. підтримав свої заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник позивача - адвокат Мунтян Т.І. в судовому засіданні заперечував проти ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ виробничо-комерційна фірма «Декорт» витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 15000 грн., оскільки вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належним доказом. Крім того вказує на те, що сума витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 15000 грн. є необґрунтовано завищеною, так представник відповідача - адвокат Шпак В.І. приймав участь у судових засіданнях тільки дистанційно, жодного документу не подав через канцелярію суду, а лише через систему електронний суд.
Позивач, ОСОБА_1 , в судовому засіданні також заперечували проти ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з неї витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 15000 грн.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.03.2025 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішенням, яким позивачу ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Декорт» про припинення договору оренди земельної ділянки ти витребування майна.
03.04.2025 на адресу суду надійшла заява представника відповідача-адвоката Шпак В.І, про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій представник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ виробничо-комерційної фірми «Декорт» витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист,представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Натомість, суд зауважує, що сторона позивачки не заявила клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Натомість, представник відповідача на підтвердження оплати послуг за правову допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн. надав до суду лише акт виконаних робіт (наданих послуг) від 02.04.2025 року, договір (угода) про надання адвокатських послуг від 12.12.2024 року, додаток №1 до договору (угоди) про надання адвокатських послуг від 12.12.2024 року, та рахунок № 02/04 від 02 квітня 2025 року. Проте, суд наголошує, що представником ОСОБА_2 не надано жодного підтверджуваного доказу про оплату таких послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
З огляду на вищенаведене, суд вбачає підстави для відмови представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Декорт» Шпак Володимира Івановича у прийнятті додаткового рішення.
Керуючись статтями 133, 137, 247,268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Декорт» Шпак Володимира Івановича в ухваленні додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Декорт» про припинення договору оренди земельної ділянки ти витребування майна
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено - 15.04.2025 року
Суддя: М.В. Омеко