гСправа № 187/439/25 Провадження №1-кп/0187/77/25
15 квітня 2025 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петриківка в залі суду кримінальне провадження № 12025042250000080 від 12.03.2025 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, працює не офіційно, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, раніше судимий:
07.08.2019 Дніпровським районним судом м Дпінродзсржипська за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбуванняя покарання з іспитовим строком на 2 роки;
05.12.2023 Дніпровським районним судом м Дпінродзсржипська за ч. 3 ст. 185. ч. 1 ;ст. 309 КК України, на підставі ст. 49, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 21.02.2024 по відбуттю покарання
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
Встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що повторно 12 березня 2025 року, близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи па території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_6 , вчиняючи домашнє насильство, тобто діяння економічного насильства, що вчиняється в сім'ї, в межах місця проживання, між родичами, а саме відносно своєї матері - ОСОБА_4 , відповідно до ст.. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у житло, діючи з корисливих мотивів, шляхом віджиму металопластикового вікна невстановленим предметом, проник до житлового будинку на вищевказаній території домоволодіння.
Будучи обізнаним, що 24.02.2022 па підставі Указу Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан, а також те, що у подальшому, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного етапу в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2024 року, продовжено строком на 90 діб ( тобто до 09 травня 2025 року). ОСОБА_5 приступив до реалізації вищевказаного злочинного умислу.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та діючи на досягнення свого злочинного результату, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись відсутністю свідків, переконавшись в тому, що його дії носять цілком таємний характер, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями здійснює таємне безоплатне вилученій майна поза волею власника, таємно викрав ноутбука марки «Lenovo 13590», модель 20206, серійний помер НОМЕР_1 , чорного кольору, що належить ОСОБА_4 .
Довівши свій злочинний умисел до кіпця, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним па власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4417 гривень 20 копійок.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Пояснив, що він дійсно при вказаних вище обставинах, у вказаний час та місці вчинив крадіжку ноутбука марки «Lenovo 13590», що належить його матері потерпілій ОСОБА_4 . Завдані збитки ним добровільно компенсовані. Просив суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, адже він повністю усвідомив свій вчинок, жалкує про його вчинення та щиро в ньому розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 12 березня 2025 року, вона повернулася додому за адресою: АДРЕСА_1 та виявила відсутність ноутбуку, у зв'язку з чим відразу ж звернулася до поліції з заявою про викрадення майна. Також повідомила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки останній добровільно компенсував їй збитки у розмірі 2500 грн. Вказану суму коштів з урахуванням того, що їй буде повернутий викрадений ноутбук, вважає для себе повною компенсацією збитків завданих крадіжкою. Просить суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, адже син повністю усвідомив свій вчинок, жалкує про його вчинення та щиро в ньому розкаюється. Вважає, що позбавлення волі не буде сприяти його перевихованню.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд пересвідчився, що позиція підсудного ОСОБА_5 , щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні поза розумним сумнівом, в зв'язку з чим його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов'язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).
ОСОБА_5 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює по найму без офіційного працевлаштування, за місцем мешкання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря психіатра і нарколога, раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Як обставини, що згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання суд враховує щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка в силу статті 67 КК України обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Суд враховує суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та ступінь його тяжкості, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких ї злочинів.
З огляду на викладене, враховуючи обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, наявність двох обставин, що пом'якшують та однієї, що його обтяжує, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.
При визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням, на підставі встановленої сукупності обставин, даних, які характеризують обвинуваченого, позиції потерпілої, яка є його матір'ю, суд дійшов висновку, про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням в межах строку, передбаченого ст.75 КК України, та встановленням відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України на максимальний строк, оскільки на думку суду, призначення такого покарання матиме належний виховний вплив на обвинуваченого та буде сприяти його виправленню, призведе до позитивних змін в його особистості та формуванню у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.
Запобіжний захід до обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту суд вважає за можливе скасувати, оскільки підстави для його застосування на даний час відсутні.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи від 21.03.2025 №СЕ-19/105-25/2582-ТВ у розмірі 1591 грн. 80 коп., від 17.03.2025 №СЕ-19/105-25/10530-Д у розмірі 1591 грн. 80 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області 187/356/25 (провадження 1-кс/0187/41/25) від 19.03.2024 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 3 (три) роки, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також обов'язки, передбачені п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку обчислювати з дати ухвалення вироку.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований до ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області № 187/356/25 (провадження 1-кс/0187/50/25) від 24.03.2024 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи від 21.03.2025 №СЕ-19/105-25/2582-ТВ у розмірі 1591 грн. 80 коп., від 17.03.2025 №СЕ-19/105-25/10530-Д у розмірі 1591 грн. 80 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню: ноутбук марки «Lenovo 13590», модель 20206, серійний помер WB10084085повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області № 187/356/25 (провадження 1-кс/0187/41/25) від 19.03.2024.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1