Справа 127/11172/25
Провадження 1-кс/127/4785/25
11 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Підрозділу детективів територіального управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 72024021020000025 внесеного до ЄРДР 20.09.2024, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березна, Хмільницького району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 204 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання детектива Підрозділу детективів територіального управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що Підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024021020000025 внесеному до ЄРДР 20.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1, ч. 2 ст. 204 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді застави.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2024 року досягнув домовленості із ОСОБА_4 про спільне виготовлення тютюнових виробів за адресою АДРЕСА_3 , для подальшого їх збуту.
На виконання зазначеної домовленості ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 розпочав постачання тютюну, гільз для сигарет з фільтром, а також привіз, встановив та налаштував за вказаною адресою обладнання для виготовлення тютюнових виробів - електричну машинку (станок) для виготовлення сигарет з фільтром марки «HVK MAKINE 20s», а також навчив ОСОБА_4 нею користуватися, крім того в разі виникнення несправностей зазначеного обладнання ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вживали заходів до їх усунення.
Так, починаючи з вересня 2024 року, більш точного часу встановити слідству не представилось можливим, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , на виконання досягнутої домовленості із ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпочав здійснювати незаконне виготовлення тютюнових виробів, використовуючи спеціальне обладнання для їх виготовлення - електричну машинку (станок) для виготовлення сигарет з фільтром марки «HVK MAKINE 20s». Зазначена незаконна діяльність здійснювалась ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 до 12.02.2025, коли була припинена правоохоронними органами, якими проведено обшук за місцем її здійснення.
Так, 12.02.2024 у ході проведення санкціонованого обшуку в будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: 2 мішки просіяного тютюну; тютюнові вироби, а саме 41 600 сигарет з фільтром, які знаходились в 16 картонних коробках, при цьому в кожній коробці знаходилось по 130 зіп-пакетів, у кожному зіп-пакеті - по 20 сигарет з фільтром; електричну машинку (станок) для виготовлення зазначених сигарет з фільтром марки «HVK MAKINE 20s»; станок для виготовлення сигарет марки «Novapack.org»; гільзи для тютюнових виробів марки «Korona» в кількості 21 450 штук; станок для просіювання подрібленого тютюну; зіп-пакети в кількості 8200 штук; шланг синього кольору; компресор сірого кольору марки «GTM ProfessionalTool».
Згідно висновку експерта № 152/8 від 03.03.2025 надані на експертизу об'єкти, які було вилучено в ході обшуку 12.02.2025 за адресою: АДРЕСА_3 ", які містились в полімерних пакетах з пазовими замками, є тютюновими виробами.
Згідно висновку експерта № 153/8 від 04.03.2025 надана на дослідження речовина рослинного походження, яку було вилучено в ході обшуку 12.02.2025 за адресою: АДРЕСА_3 ", належить до рослин роду Тютюн - Nicotiana, виду тютюн справжній - Nicotiana tabacum L., родини Пасльонові - Solanaceae.
Також установлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 не мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, здійснювали виготовлення тютюнових виробів в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95- ВР від 19.12.1995, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX від 18.06.2024 та «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 (зі змінами та доповненнями), діючи при цьому умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій.
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2024 року досягнув домовленості із ОСОБА_4 про спільне виготовлення тютюнових виробів за адресою АДРЕСА_3 , для подальшого їх збуту, а також зберігання (накопичення) незаконно виготовлених тютюнових виробів за вказаною адресою з метою їх подальшого збуту.
ОСОБА_4 , розуміючи справжній зміст і характер своїх протиправних дій та бажаючи настання відповідних наслідків, у період з вересня 2024 року, умисно здійснював зберігання з метою їх подальшого збуту іншими особами незаконно виготовлених тютюнових виробів у будинку, де він фактично проживав, за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначена незаконна діяльність здійснювалась ОСОБА_4 до 12.02.2025, коли була припинена правоохоронними органами, якими проведено обшук за місцем її здійснення.
Так, 12.02.2024 у ході проведення санкціонованого обшуку в будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено тютюнові вироби, а саме 41 600 сигарет з фільтром, які знаходились в 16 картонних коробках, при цьому в кожній коробці знаходилось по 130 зіп-пакетів, у кожному зіп-пакеті - по 20 сигарет з фільтром.
Вказані тютюнові вироби були незаконно виготовлені за вказаною адресою з використанням промислового обладнання - електричної машинки (станка) для виготовлення сигарет з фільтром марки «HVK MAKINE 20s».
Згідно висновку експерта № 152/8 від 03.03.2025 надані на експертизу об'єкти, які було вилучено в ході обшуку 12.02.2025 за адресою: АДРЕСА_3 ", які містились в полімерних пакетах з пазовими замками, є тютюновими виробами.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив незаконне зберігання з метою збуту та незаконне виготовлення тютюнових виробів.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій;
- протоколом обшуку домоволодіння АДРЕСА_3 .
Установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Під загрозою застосування зазначеної міри покарання він може незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Вінницькій області від 21.03.2025 ОСОБА_4 не зареєстрований як фізична особа підприємець в органах ГУ ДПС у Вінницькій області. Згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 ніде не працює. А тому, з корисливою метою може продовжувати здійснювати злочинну діяльність, тобто наявний ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема ті, які не вдалось віднайти в ході проведення обшуків. Таким чином наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України
Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КК України.
Зокрема на даний час ОСОБА_4 , фактично проживає в об'єкті нерухомості, за адресою: АДРЕСА_2 , який відповідно до довідки № 396201478 належить ОСОБА_7 , який разом із ним вчиняв злочин, а тому вони можуть впливати один на одного з метою вироблення механізму ухилення від кримінальної відповідальності. За даною адресою 12.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду було проведено санкціонований обшук, де виявлено та вилучено, тютюн, тютюнові вироби, фальсифіковані алкогольні напої.
Будучи допитаним 12.02.2025 ОСОБА_4 надав покази, що він особисто за вказівкою ОСОБА_7 на відповідному обладнанні здійснював виготовлення тютюнових виробів, але в ході допиту в якості підозрюваного 31.03.2025 ОСОБА_4 показання не надає, користуючись ст. 63 Конституції України, що може свідчити про те, що він належних висновків не зробив та може вживати заходів для уникнення від кримінальної відповідальності.
Наведені обставини дають підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім застави з покладенням ряду обов'язків, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, за обставин викладених у ньому та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду слідчому судді пояснив, що дійсно допомагав ОСОБА_7 виробляти сигарети, разом з тим зазначив, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, просив слідчого суддю застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що ризики зазначені стороною обвинувачення у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними, зокрема твердження слідчого та прокурора, що відмова підозрюваного надавати покази посилаючись на ст. 63 Конституції України свідчить що він може вживати заходів для уникнення від кримінальної відповідальності, є таким що суперечить чинному законодавству України та являється винятково правом особи., а тому просив слідчого суддю застосувати мінімальний розмір застави, передбачений для даної категорії кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024021020000025 від 20.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1, ч. 2 ст. 204 КК України.
31.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 204 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави. При цьому, слідчий суддя враховує доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом з тим слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_4 показання не надає, користуючись ст. 63 Конституції України, що може свідчити про те, що він належних висновків не зробив та може вживати заходів для уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки це являється правом особи, гарантованим Конституцією України та не свідчить про наявність зазначеного ризику.
Крім того, слід зазначити, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1ст.182 КПК України).
Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об'єктивним є визначення застави на рівні 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560,00 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваного.
Крім того, слід зазначити, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчим суддею не встановлено. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання детектива Підрозділу детективів територіального управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування із особами, які є свідками або підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 31 травня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детектива Підрозділу детективів територіального управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя