Справа № 758/11589/24
Категорія 38
13 лютого 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
У вересні 2024 року ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі за текстом ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 02.11.2023 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі за текстом ТОВ «ФК «1 БАНК») як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4353372, на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 5 000,00 грн., строком на 30 днів із сплатою процентів за користування позикою. 03.11.2023 між ТОВ «ФК «1 БАНК» як первісним кредитором та відповідачем було укладено договір позики №76624321, на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 6 000,00 грн., строком на 30 днів із сплатою процентів за користування позикою. 04.11.2023 між ТОВ «МІЛОАН» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8450424, на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 6 000,00 грн., строком на 105 днів із сплатою процентів за користування кредитом. Позивач є наступним кредитором відповідача: за договором позики №4353372 від 02.11.2023, відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021; за договором позики №76624321 від 03.11.2023, відповідно до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021; за кредитним договором №8450424 від 04.11.2023, відповідно до договору факторингу №27022024 від 27.02.2024. Посилаючись на те, що первісні кредитори виконали свої зобов'язання по видачі кредиту та позики, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але останньою борг не погашається, правонаступник первісних кредиторів звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості: за договором позики №4353372 від 02.11.2023 в розмірі 31 332,50 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 332,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; за договором позики №76624321 від 03.11.2023 в розмірі 21 075,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 075,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №8450424 від 04.11.2023 в розмірі 21 915,75 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 315,75 грн. - сума заборгованості за відсотками; 600,00 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 19.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - відповіді на відзив.
24.10.2024 відповідач направила до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні.
29.10.2024 представник позивача подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, в змісті відповіді на відзив зазначила про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належно повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, клопотань щодо відкладення судового засідання до суду не подала.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.11.2023 між ТОВ «ФК «1 БАНК» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4353372, на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 5 000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача, та на наступних умовах: строк позики 30 днів, базова процентна ставка за перший день користування 22,21 %, базова процентна ставка з другого дня користування 3,00 %, дата повернення позики 02.12.2023.
03.11.2023 між цими ж сторонами було укладено договір позики №76624321, на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 6 000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача, та на наступних умовах: строк позики 30 днів, базова процентна ставка в день 2,50 %, знижена процентна ставка в день 0,875 %, процентна ставка за понадстрокове користування 2,70 %, пеня 2,70 %, дата повернення позики 02.12.2023.
04.11.2023 між ТОВ «МІЛОАН» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8450424, на підставі якого відповідачем отримано кошти в розмірі 6 000,00 грн., шляхом їх перерахування на банківський рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 , та на наступних умовах: кредит надається загальним строком на 105 днів, пільговий період складає 15днів, поточний період - 90 днів, комісія за надання кредиту 600,00 грн. (10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту), проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,35 % від фактичного залишку кредиту, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 3,50 % від фактичного залишку кредиту, остаточна дата повернення кредиту 17.02.2024.
Долучені позивачем до матеріалів справи копії вказаних вище договорів свідчить про те, що вони були підписані відповідачем за допомогою одноразових паролів/ідентифікаторів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Однак, позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконувала умови договорів позики №4353372 від 02.11.2023, №76624321 від 03.11.2023 та кредитного договору №8450424 від 04.11.2023, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 74 323,25 грн.
Із пункту 1 договорів позики №4353372 від 02.11.2023, №76624321 від 03.11.2023 слідує, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п.п.2.1 п.2 кредитного договору №8450424 від 04.11.2023 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.5.5 договорів позики №4353372 від 02.11.2023, №76624321 від 03.11.2023 позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором позикодавець має право залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.
Згідно з п.п.3.2.6 п.3 кредитного договору №8450424 від 04.11.2023 товариство має право відступати, передавати та будь-яким чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 БАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
28.07.2021 між цими ж сторонами укладено додаткову угоду №2, якою сторони погодили внести зміни до п.1.3 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та викласти його в наступній редакції «1.3. Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства». Решта положень договору залишено без змін.
11.04.2024 між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду №22, яка є невід'ємною частиною договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до якої право вимоги відступається, згідно реєстру боржників №22 від 11.04.2024, в тому числі за договором позики №76624321 від 03.11.2023 та реєстру боржників №23 від 11.04.2024, в тому числі за договором позики №4353372 від 02.11.2023, боржником за якими є ОСОБА_1 .
Відступлення прав вимоги від ТОВ «ФК «1 БАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників №23 від 11.04.2024 та актом прийому-передачі реєстру боржників №22 від 11.04.2024.
27.02.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27022024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №8450424 від 04.11.2023.
Факт передачі прав підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 27.02.2024 та самим реєстром.
Позивач стверджує, що прийняв належні права вимоги до відповідача за вказаними договорами та з моменту отримання такого права вимоги ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Втім, матеріали справи не містять доказів про те, що грошові кошти в обумовлених розмірах - за договорами позики №4353372 від 02.11.2023 у розмірі 6 000,00 грн., №76624321 від 03.11.2023 у розмірі 6 000,00 грн. та кредитним договором №8450424 від 04.11.2023 у розмірі 6 000,00 грн., були перераховані первісними кредиторами на картковий рахунок ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України.
Відтак, позивачем не доведено, що позичальнику надано грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених вказаними вище договорами.
Окрім того, до позову долучено розрахунки заборгованості, відповідно до яких відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем, а саме:
- за договором позики №4353372 від 02.11.2023, за період з 11.04.2024 по 31.07.2024, в розмірі 31 332,50 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 332,50 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- за договором позики №76624321 від 03.11.2023, за період з 11.04.2024 по 31.07.2024, в розмірі 21 075,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 075,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором №8450424 від 04.11.2023, за період з 27.02.2024 по 31.07.2024, в розмірі 21 915,75 грн., з яких: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 15 315,75 грн. - сума заборгованості за відсотками; 600,00 грн. - заборгованість за комісією.
Крім того, судом встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, зокрема, за договором позики №4353372 від 02.11.2023, за період з 11.04.2024 по 31.07.2024, в розмірі 31 332,50 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 332,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, однак як вбачається зі змісту самого договору сума позики при укладенні договору становить 5 000,00 грн., а отже і розрахунок заборгованість за відсотками також неправильний.
З урахуванням наведеного вище, зазначені розрахунки заборгованості суд не може покласти в основу рішення у справі, оскільки вказані розрахунки здійснені ТОВ «ФК«ЄАПБ», а не первісним кредитором ТОВ «ФК «1 БАНК» та позикодавцем ТОВ «МІЛОАН», вони не є первинними документами та не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018, а також з вказаних розрахунків неможливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, дані розрахунки не є належними доказами суми заборгованості в розумінні положень ч.1 ст. 77 ЦПК України.
Відповідний правовий висновок міститься в Постанові Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 01.02.2023 №199/7014/20 в якій суд, встановивши, що на підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором.
У конкретному випадку позивачем не долучено жодного первинного документу, на підставі якого суд міг би стверджувати про надходження коштів на рахунок відповідача, відсутні платіжні доручення про здійснення перерахунку від первісного кредитора грошових коштів на картковий рахунок боржниці. Позивач не надав доказів правильності розрахунків та нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Фактично позивач просить стягнути заборгованість за трьома договорами, розмір якої доводить витягами з реєстрів боржників за договором факторингу та додатковими угодами, які жодним чином не доводять умов кредитування і правильність розрахунків.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Зазначена позиція цивільно-процесуального законодавства щодо обов'язковості доказування тих чи інших підстав відображена також в ухвалі Верховного Суду України від 13.01.2010 року по справі №6-25561св08, у якій особі в задоволені позову було відмовлено у зв'язку з тим, що обставини, на які вона посилалася, не були підтверджені відповідними доказами.
Із урахуванням наведеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014;
- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 18.02.2025.
Суддя О.О. Ковбасюк