ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6916/25
провадження № 1-кс/753/994/25
"10" квітня 2025 р. слідча суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12025100020001369 від 05.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
07.04.2025 прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва засобом поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» направив до суду клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12025100020001369 від 05.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. У клопотанні просив накласти арешт на мотоцикл марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 який належить ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100020001369 від 05.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.04.2025 у період часу з 23 год 00 хв по 13 год 00 хв 05.04.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 12, незаконно заволодів мотоциклом марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , завдавши останньому матеріальної шкоди у розмірі 58 000,00 грн.
Під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що 03.03.2025 він придбав мотоцикл марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 у мотосалоні «BAJAJ» за адресою: м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 1-Д за 58 000,00 грн.
31.03.2025 ОСОБА_4 віддав у користування мотоцикл марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 своєму знайомому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05.04.2025 близько 13 год 06 хв ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що виявив відсутність мотоцикла, який він припаркував 04.04.2025 за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 12.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів працівниками поліції за адресою: Житомирська обл., Брусилівський р-н., с. Костівці, вул. Польова, буд. 59 було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кермом мотоцикла марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 .
05.04.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 зазначений мотоцикл було вилучено.
Метою арешту даного майна є збереження речових доказів.
Незастосування арешту може призвести до невідворотних наслідків, які в подальшому стануть перешкодою для об'єктивного та неупередженого розслідування даного кримінального правопорушення.
Прокурор подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання про арешт майна за його відсутності. Не заперечував проти передачі мотоцикла марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 на відповідальне зберігання законному власнику.
Власник майна ОСОБА_4 також подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності. Не заперечував щодо його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши доводи, викладені у клопотанні, дослідивши додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, дійшов висновку про його часткове задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Так, з клопотанням до слідчого судді звернувся прокурор, який є уповноваженою особою. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 КПК України прокурор зазначив перелік і види майна, що належить арештувати, вказав, що це майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, мета клопотання - забезпечення збереження речових доказів.
З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100020001369 від 05.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів працівниками поліції за адресою: Житомирська обл., Брусилівський р-н., с. Костівці, вул. Польова, буд. 59 було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кермом мотоцикла марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 .
05.04.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 зазначений мотоцикл було вилучено, що підтверджується Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.04.2025.
05.04.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 06.04.2025 повідомлено йому про підозру у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Постановою слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 від 05.04.2025 мотоцикл марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 визнано речовими доказом у кримінальному провадженні № 12025100020001369 від 05.04.2025.
Мотоцикл марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, майно, яке вилучене під час проведеного 05.04.2025 огляду місця події, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об'єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин скоєння злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено необхідність арешту вказаного майна.
Визначаючи спосіб арешту мотоциклу марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_1 , слідчий суддя керується ч. 4 ст. 173 КПК України, якою передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оцінивши доводи прокурора та врахувавши наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження прав власника майна завданнями кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом, без позбавлення власника права користування цим транспортним засобом.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 05.04.2025 під час огляду місця події за адресою: Житомирська обл., Брусилівський р-н, с. Костівці, вул. Польова, 59, а саме мотоцикл марки «BAJAJ BOXER BM 150», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2024 року випуску, номер рами НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним мотоциклом, без позбавлення власника права користування цим транспортним засобом.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити ОСОБА_4 про те, що розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, тягне за собою кримінальну відповідальність за частиною першою статті 388 КК України.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_1