14 квітня 2025 року
м. Київ
справа №640/7607/22
адміністративне провадження №К/990/12378/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., розглянувши клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення дії окремої ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі у справі №640/7607/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство енергетики України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Кабінету Міністрів України, у якому просили суд: визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам протиправною; зобов'язати Кабінет Міністрів України затвердити порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025, у задоволенні позову відмовлено.
04.03.2025 Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома Прем'єр-Міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування. Встановлено строк один місяць для надання Шостому апеляційному адміністративному суду відповіді щодо виконання цієї окремої ухвали.
24.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №640/7607/22.
Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення дії окремої ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у цій справі.
Кабінет Міністрів України повторно звернувся з клопотанням про зупинення дії окремої ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №640/7607/22.
Відповідно до частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, зокрема, вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.
Вирішуючи заявлене клопотання скаржника, суддя-доповідач виходить з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 статті 375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Разом з тим, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Отже, розгляд питання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з дією оскаржуваних судових рішень.
Як вже зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2025, клопотання про зупинення дії судового рішення має бути вмотивованим, містити підстави для такого зупинення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними.
Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням та певні сподівання щодо результату касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення не є підставою для зупинення його дії, оскільки перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Крім того, Верховний Суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).
Зазначені заявником доводи у повторному клопотанні про зупинення дії оскаржуваної ухвали зводяться до цитування ухвали Верховного Суду від 26.03.2025, цитування Висновків Консультативної ради європейських суддів, норм КАС України та викладу вимог, яким має відповідати ефективний спосіб захисту з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини. Решта доводів зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням.
Таким чином, вказані доводи заявника не є переконливими і достатньо вагомими для застосування такого процесуального інструменту, й не дозволяють стверджувати, що у цьому конкретному випадку буде досягнуто мети, яка переслідується шляхом вжиття такого заходу.
Враховуючи, що доводи заявника ґрунтуються на припущеннях та сподіваннях на конкретні результати розгляду справи, а обґрунтовані підстави, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржених рішень суду, у клопотанні не наведено, у його задоволенні слід відмовити.
Слід зауважити, що сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення дії судового рішення та незгода сторони із рішенням не є підставою для зупинення його дії.
Керуючись статтями 340, 375 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення дії окремої ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі у справі №640/7607/22 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство енергетики України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Л.В. Тацій