14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 140/6923/24
адміністративне провадження № К/990/12144/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846, 37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі № 140/6923/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
23.12.2024, не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 вперше звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернуто скаржнику.
21.03.2025 ОСОБА_1 повторно звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати: - документ про сплату судового збору в сумі 2422, 40 грн. або докази щодо звільнення від сплати судового збору; - заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням та підтвердженням поважності причин пропуску такого строку належними доказами.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду від 24.03.2025 доставлено до електронного кабінету представника скаржника - адвоката Воронкової Олени Ігорівни: 24.03.2025 23:45.
Строк на усунення недоліків починається з 25.03.2025 та з урахуванням вихідних днів спливає 05.04.2025.
02.04.2025 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.03.2025 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків шляхом надання квитанції про сплату судового збору та одночасно подано заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Зазначена заява щодо поважності пропуску строку скаржник обґрунтовано посиланням на непередбачувані фінансові витрати, тимчасову фінансову неспроможність, неможливість залучення адвоката у визначений строк, відсутність джерела доходу в критичний період.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Однак вказані причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 ухвалена в порядку письмового провадження.
Вперше касаційна скарга заявником направлена до Верховного Суду через підсистему "Електронний Суд" 23.12.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернуто скаржнику.
Вдруге касаційну скарга направлено до Верховного Суду через підсистему "Електронний Суд" 21.03.2025, тобто поза межами встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також, згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Щодо посилання скаржника, як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, а саме непередбачувані фінансові витрати, тимчасову фінансову неспроможність, неможливість залучення адвоката у визначений строк, відсутність джерела доходу в критичний період, Верховний Суд вважає належним чином необґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
За змістом частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас у силу приписів норм частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому особа повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, скаржником не додано доказів та підтверджень фінансової неспроможність, непередбачуваних фінансових витрат, відсутності джерел доходу в критичний період, а також підтвердження неможливості залучення адвоката у визначений строк.
Отже, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження, що не підтверджені належними та допустимими доказами, не дають підстав для висновку про наявність об'єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Суд зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.
Зважаючи на такий значний пропущений строк звернення із касаційною скаргою, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 необхідно відмовити.
За правилами встановленими пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 332, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ній причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №140/6923/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
А.Ю. Бучик
Т.Г. Стрелець