14 квітня 2025 року
м. Київ
справа №200/4971/24
адміністративне провадження № К/990/13981/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів -Блажівська Н. Є. Дашутіна І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 200/4971/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВБУДМАТЕРІАЛ", Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВБУДМАТЕРІАЛ", Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354206-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік в сумі 670,17 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354207-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік в сумі 95 338,01 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354208-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 637,65 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354209-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 90 711,71 грн;
-зобов'язати Слов'янську міську військову адміністрацію звільнити позивача від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Слов'янськ, вул. Літературна, 115: площею 1,5933 га, кадастровий номер 1414100000:01:019:1861 та площею 0,0112 га, кадастровий номер 1414100000:01:019:1860 на період використання цих ділянок для потреб ЗСУ.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354208-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 221,13 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354209-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 31 456,48 грн.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19 липня 2024 року) справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) визначено, що справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 200/4971/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді Н. Є. Блажівська
І. В. Дашутін