Справа № 522/1610/25
Провадження № 2/522/3714/25
14 квітня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником - адвокатом Гайдай Я.Ф., до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про: визнання права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнання права власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 0.0.4159304982.1 (код документа: 9368-0355-2989-0839 від 28.01.2025 про сплату позивачем судового збору у розмірі 2000,00 гривень як за позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно постанови від 24.01.2018 справа № 916/1220/17 Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
У постанові від 25.08.2020 (справа № 910/13737/19 провадження № 12-36гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий правовий висновок викладений також у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).
Таким чином, вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру, тому судовий збір з даної позовної заяви - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
При цьому ціна позову визначається з урахуванням положень ст. 176 ЦПК України, а саме згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі Закон 2658-III) незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закону 2658-III).
Згідно положень ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Враховуючи, що предметом даного позову є вимоги про визнання права власності на майно, зокрема 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 , тобто вимоги майнового характеру, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості майна, визначеної у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Позивачем не надано суду документів, з яких суд мав би можливість визначити дійсну вартість майна на момент подання позовної заяви, зокрема 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/8 частини квартири АДРЕСА_2 .
За змістом ст. 175 ЦПК України обов'язок визначити ціну позову покладається на позивача.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пп. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- визначення ринкової вартості спірного майна на день подання позовної заяви до суду, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та подання відповідних документів до суду;
- визначення ціни позову, виходячи із визначеної ринкової вартості спірного майна із загальної суми всіх вимог, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- надання суду документів щодо визначення ринкової вартості об'єкта спірного нерухомого майна;
- доплати судового збору, виходячи із ціни позову та з урахуванням положень пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а також надання суду доказів доплати судового збору.
Доплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 175, 176, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА