Справа №522/6025/22
Провадження № 2/522/3109/25
25 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Морозовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення (неустойки) пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 75890,00 грн.
В обґрунтування своєї заяви позивачка посилається на те, що сторони в період з березня 2010 року по вересень 2019 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Одеського апеляційного суду від 25.10.2022 року рішення суду першої інстанції, Приморського районного суду, від 26.11.2021 року змінено та стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 3000,00 грн., щомісячно, починаючи з 15 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Виданий на підставі рішення суду виконавчий лист на теперішній час перебуває на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - Дніпровський ВДВС). В період з грудня 2020 року по квітень 2023 року була наявна заборгованість у відповідача по аліментам в розмірі 82 400,00 грн. Станом на день подання позову аліменти сплачені не були.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2024 р. по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
22 липня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у справі № 522/6025/24, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, внаслідок його безпідставності та необгрунтованості.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 р. клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі залишено без задоволення.
В судове засідання позивач не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.
Від представника позивача на адресу суду надійшла заява, в якій просить судове засіданні провести згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, позовну заяву підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, звернувся через представника до суду з заявою про розгляд цивільної справи без участі відповідача та його представника.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що у сторін по справі є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 25.10.2022 року рішення Приморського районного суду від 26.11.2021 року змінено та стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з 15 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виданий на підставі рішення суду виконавчий лист на теперішній час перебуває на примусовому виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - Дніпровський ВДВС). Постановою від 05.01.2023 р. відкрито виконавче провадження №70643194.
Відповідно до довідки-розрахунку Дніпровського ВДВС від 30.01.2023 року встановлено заборгованість відповідача станом на 30.01.2023 р. у розмірі 92 000,00 грн., а також згідно з довідкою-розрахунком Дніпровського ВДВС від 26.04.2023 року встановлено відсутність заборгованості відповідача за аліментами станом на 26.04.2023 р.
Враховуючи довідку-розрахунок від 26.04.2023 року, були зараховані платежі відповідача з липня по листопад 2020 року, а заборгованість в 1400 грн. виникла з грудня 2020 року.
В подальшому заборгованість систематично накопичувалася до квітня 2023 р., до поки в квітні 2023 р. заборгованість була погашена коштами в сумі 82 900,00 грн., внаслідок чого станом на квітень 2023 р. утворилася переплата в розмірі 500,00 грн.
Оскільки погашення загальної суми заборгованості відбулося в квітні 2023 року, датою закінчення нарахування пені вказано 01.04.2023 р., адже в довідці-розрахунку від 26.04.2023 року, наданої Дніпровським ВДВС не зазначено конкретний день погашення.
Враховуючи, що відповідачем не було надано копії квитанцій із зазначенням конкретної дати погашення, судом встановлено, що в період з грудня 2020 року по квітень 2023 року була наявна заборгованість по аліментам в розмірі 82 400,00 грн.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частиною 1 статті 196 СК України, встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому, за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 12 вересня 2018 року справа № 759/9457/15-ц відійшла від попереднього висновку Верховного Суду України та висловила висновок, що у статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки, аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A 1 х1%х Q 1) + ( A2 х1%х Q2)+………. (A nї1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.01.2022 року, справа №711/679/21, провадження №61-18434св21, зазначив, що «при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».
Судом встановлено, що розмір неустойки (пені) у зв'язку з заборгованістю відповідача по сплаті аліментів за рішенням суду на утримання ОСОБА_3 , за період з грудня 2020 року по квітень 2023 року становить 82 400,00 грн.
Судом при перевірці наданого стороною позивача розрахунку пені встановлено, що розрахунок пені є вірним математично та відповідає порядку нарахування пені, який визначено Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 року та від 03.04.2019 року.
Оскільки розмір пені за вказаний період перевищує суму основного боргу, суд вважає за доцільне визначити розмір пені до стягнення в сумі боргу 75 890,00 грн. (згідно ч. 1 ст. 296 СК України пеня на заборгованість по аліментах не може перевищувати розмір заборгованості).
Згідно з ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року
За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись положеннями ст. ст. 110, 109 СК України, ст. ст. 10-13, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 75 890,00 гривень за період з грудня 2020 року по квітень 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено та підписано 04 квітня 2025 року.
Суддя: