Справа № 522/19349/24
Провадження № 2/522/2598/25
14 квітня 2025 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором №33795-01/2024 від 22.01.2024 у розмірі 50800,00 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22.01.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 33795-01/2024, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 12700,00 грн строком на 120 днів, дата погашення кредиту 20.05.2024, процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредитування. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Договір було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 29.05.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №29052024, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №33795-01/2024. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №33795-01/2024. Загальний розмір заборгованості відповідача на день формування позовної заяви становить 50800,00 грн, з яких 12700,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 38100,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Ухвала суду від 11 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта» двічі направлялася відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, проте повернулася на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача, у випадку неявки у судове засідання відповідача ухвалити у справі заочне рішення.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту рішення є 14 квітня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Товариство) та ОСОБА_2 (Клієнт) було укладено договір про надання фінансового кредиту № 33795-01/2024.
Відповідно до п. 1.1. Договору Товариство надає Клієнту кредит у розмірі 12700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредит надається строком на 120 днів, дата погашення кредиту 20.05.2024 (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.4.1 Договору процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредитування.
Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731-21хх-хххх-2061 (п. 1.6 Договору).
Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора що був надісланий на номер мобільний телефону відповідача (а.с. 5 - 9).
Також ОСОБА_2 22.01.2024 було підписано заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та паспорт споживчого кредиту шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а.с.10 зв. - 14).
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466-240704145226 від 04.07.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 22.01.2024 17:30:05 на суму 12700,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 334480347, призначення платежу: Зачисление 12700,00 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 14 зв.).
29.05.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №29052024, відповідно до якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №33795-01/2024 від 22.01.2024 (а.с. 20 - 25).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_2 станом на 29.05.2024 має заборгованість перед ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором №33795-01/2024 від 22.01.2024 у загальному розмірі 50800,00 грн, з яких 12700,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 38100,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с. 17 - 18).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 29052024 від 29.05.2024, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором №33795-01/2024 від 22.01.2024 у загальному розмірі 50800,00 грн, з яких 12700,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 38100,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с. 25).
Таким чином ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором №33795-01/2024 від 22.01.2024 у загальному розмірі 50800,00 грн.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 33795-01/2024 від 22.01.2024, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 12700,00 грн шляхом перерахування на банківську картку випущену на його ім'я № НОМЕР_1 .
Вказаний договір був укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, та підписано накладенням електронного підпису позичальника. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 порушено умови укладеного ним договору про надання фінансового кредиту, в зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 50800,00 грн, яка складається з: 12700,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 38100,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаними договором позики відповідачем суду не надано.
Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві представник ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» просить стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надано:
- копію договору про надання правничої допомоги № 02-09/2024-5 від 02 вересня 2024 року, що укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Клієнт) та ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ МАКЄЄВ ЄВГЕН ЮРІЙОВИЧ (Виконавець). Відповідно до п. 1.1. Договору Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Виконавець, на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги (п.2.1.);
- Тарифи на послуги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ;
- Платіжну інструкцію № 0465210003 від 08.10.2024, відповідно до якої ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплатило та ФОП ОСОБА_4 104000,00 грн за надання правової допомоги згідно договору № 02-09/2024-5 від 02 вересня 2024 року про надання правової допомоги;
- Заявку на надання юридичної допомоги № 26 від 03.09.2024, відповідно до якої ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за Договором № 02-09/2024-5 від 02 вересня 2024 року замовляє надання правових (юридичних) послуг Виконавцем Клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , зазначено: послуга - усна (з вивченням документів), одиниця виміру - година, кількість - 2, вартість одиниці виміру - 2000 грн, ціна - 4000 грн; послуга - позовна заява, одиниця виміру - година, кількість - 3, вартість одиниці виміру - 3000 грн, ціна - 9000 грн;
- Витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», відповідно до якого Виконавцем були проведені роботи (надані послуги), загальна вартість яких становить 13000,00 грн.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн є завищеними та не достатньо обґрунтованими.
Отже, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 514, 526, 549, 551, 610, 612, 626, 638, 1046, 1047, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 33795-01/2024 від 22.01.2024 у розмірі 50800,00 (п'ятдесят тисяч вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) судовий збір в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія КОВТУН