Справа № 947/9434/25
Провадження № 2-з/947/139/25
про вжиття заходів забезпечення позову
14.04.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Переходова Миколи Віталійовича про забезпечення позову по цивільній справі № 947/9434/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про визнання договору про споживчий кредит недійсним,
Позивачка через свого представника - адвоката Переходова М.В. 12.03.2025 звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати недійсним договір про споживчий кредит від 27.09.2024 року, укладений між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та невідомою особою від імені ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Скриль Ю.А.
18 березня 2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17 квітня 2025 року об 11 годині 00 хвилин, задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів.
04.04.2025 представник позивачки надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти певні дії, а саме: заборонити Акціонерному товариству Акцент Банк( 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080) вчиняти дії спрямовані на нарахування процентів, штрафних санкцій, за оспорюваним договором про споживчий кредит від 27.09.2024, а також вчиняти дії направлені на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за оспорюваним договором про споживчий кредит від 27.09.2024, в тому числі шляхом вимог у телефонних дзвінках - добровільно сплатити грошові кошти на користь відповідача, до розгляду цивільної справи по суті та набранням чинності судового рішення.
Мотивуючи заяву тим, що 26.09.2024, невстановленими особами з робочого місця позивачки був викрадений мобільний телефон позивачки, після чого скориставшись даним телефоном для заміни СІМ-карти з номером позивачки, отримання доступу до мобільних застосунків, в тому числі ДІЇ та А-банку, після чого уклали від імені позивачки кредитний договір із відповідачем. Внаслідок таких дій у позивачки виникло зобов'язання з повернення грошових коштів відповідачу, незважаючи на те, що такі кошти вона не отримувала, а волевиявлення на укладання кредитного договору у неї не було, тобто здійснено шахрайство, стосовно чого й було подано позовну заяву про захист прав споживачів.
Після списання невідомою особою із картки позивачки коштів, які були кредитними, банк почав нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, які позивачка не отримувала. Отже,відповідач продовжує вчиняти дії, направлені на повернення заборгованості за договором кредиту, який є предметом спору, зокрема, працівники відповідача з різних номерів, телефонують позивачці із вимогами про негайне повернення грошових коштів разом із відсотками та штрафними санкціями.
Вважає, оскільки наразі справу не вирішено по суті, є необхідність у забезпечені позову шляхом заборони нараховувати відсотки за кредитним договором, штрафні санкції та вчиняти дії, направлені на повернення заборгованості за договором кредиту, оскільки якщо це не зробити, то Банк продовжуватиме нараховувати відсотки, штрафні санкції,тощо.
Суд, розглянувши матеріали заяви, ще раз вивчив матеріали справи і прийшов до наступного.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд зазаявою учасника справи має право вжити передбачених статтею150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ст. 151 ЦПК України).
Обґрунтовуючи доводи заяви про забезпечення позову, представник позивачки вказав, що предметом спору у справі є визнання кредитного договору недійсним у зв'язку з тим, що даний кредитний договір позивачкою не укладався та не підписувався, згода на обробку персональних даних нею не надавалась, договір було укладено шляхом вчинення шахрайських дій від імені невстановлених осіб. Таким чином, протягом усього часу розгляду справи у суді, набрання рішенням законної сили або його перегляду в апеляційному порядку, позивачка змушена сплачувати на користь відповідача заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, якого не отримувала та штрафи.
Такі щомісячні платежі будуть збільшувати матеріальні збитки позивачки та вимагати від неї подання відповідних заяв про збільшення позовних вимог. Невжиття заходів із забезпечення позову будуть щомісячно збільшувати суму та розмір відсотків за користування кредитом, пені, штрафних санкцій, оплату банківських послуг з перерахування грошей.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивачкм у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єктів користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Предметом розгляду у цьому спорі позивачка визначила недійсність правочину, оскільки кредитний договір був укладений шахрайським шляхом, про факт чого заявлено до правоохоронних органів і розпочато кримінальне провадження № 12024162480001329, кредитних коштів вона не отримувала, але відповідач нараховує проценти за користування ними.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у вищевказаному рішенні ЄСПЛ ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогами позову, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Акцент-банк» нараховувати та стягувати з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції, до дня набрання рішенням суду законної сили.
Вимоги заяви представника позивачки в частині, «в тому числі шляхом заборони телефонних дзвінків - добровільно сплатити грошові кошти на користь відповідача», вважати безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, тому як є не обґрунтованими та не доведеними.
Як передбачено положеннями частини сьомої статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Переходова Миколи Віталійовича про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Акціонерному товариству Акцент Банк (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080) вчиняти дії спрямовані на нарахування процентів, штрафних санкцій, за оспорюваним договором про споживчий кредит від 27.09.2024, а також вчиняти дії направлені на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за оспорюваним договором про споживчий кредит від 27.09.2024, до дня набрання рішенням суду законної сили.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Суддя Скриль Ю. А.