Справа № 496/6257/23
Провадження № 1-кп/496/74/25
04 квітня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4 , яка приймає участь в режимі відеоконференції,
захисників обвинуваченої - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які приймають участь в режимі відеоконференції,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на протиправні дії слідчого та прокурора, пов'язані зі складанням та направленням до суду обвинувального акту поза межами строків досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170250000603 від 05.04.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
28.06.2024 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд: - визнати протиправними дії старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №2 ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , який в порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року на 10 місяців 4 доби, склав та підписав обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України; - визнати протиправними дії прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , який в порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року на 10 місяців 4 доби, склав і підписав обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, затвердив його та направив до суду; - повернути зазначений обвинувальний акт прокурору, як такий, що направлений до суду з порушенням строків досудового розслідування на 10 місяців 4 доби, тому у законний спосіб не може бути розглянутий судом по суті; - зобов'язати процесуального керівника у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області або керівника зазначеної прокуратури, відповідно до повноважень, встановлених КПК України, з урахуванням висновків суду щодо порушення строків звернення з обвинувальним актом, у п'ятнадцятиденний строк вчинити у кримінальному провадженні одну із дій, передбачених ч.1 ст. 283 КПК України: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
В обґрунтування поданої скарги зазначено, що 02.08.2011 року ст. слідчим СВ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 , за матеріалами ЖРЗПП - 4676 від 18.07.2011 року, порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Із постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що 24.07.2011 року на 21 км. автодороги «Одеса - Рені», внаслідок зіткнення транспортних засобів, водій автомобіля марки «Тойота Каріна Є», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодженні у вигляді перелому в/3 лівого стегна і був госпіталізований у ООКБ. 28.11.2011 року слідчим СВ Біляївського РВ ОСОБА_9 , за матеріалами кримінальної справи №015201100467, порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху щодо ОСОБА_11 , за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 KK України. 02.12.2011 року слідчим СВ Біляївського РВ ОСОБА_9 досудове розслідування у кримінальній справі №015201100467 було зупинено, відповідно п.2 ст.2 06 КПК України 1960 року, у зв'язку з захворюванням ОСОБА_11 . 24.12.2011 року слідчий ОСОБА_9 поновив досудове слідство у кримінальній справі №015201100467. 24.12.2011 року слідчий ОСОБА_9 вручив ОСОБА_11 постанову про порушення кримінальної справи відносно неї, складену 24.12.2011 року, а також постанову про її притягнення в якості обвинуваченої від 24.12.2011 року та в цей же день роз'яснив останній права на слідстві, у зв'язку з чим склав відповідні протоколи. 14.02.2012 року Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області ОСОБА_12 продовжив строк досудового розслідування у кримінальній справі №015201100467 до 3-х місяців, а саме до 20.03.2012 року. 20.02.2012 року сторона захисту, відповідно до ст. 236-7 КПК України 1960 року, звернулась до суду зі скаргою на постанову слідчого від 28.11.2011 року про порушення кримінальної справи №015201100467 щодо ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. 21.02.2012 року ухвалою Біляївського районного суду Одеської області було відкрито провадження за скаргою захисника та зупинено слідчі дії на час розгляду скарги, відповідно то ст. 236-8 КПК України 1960 року. Згідно постанови про зупинення досудового розслідування від 23.02.2012 року слідчий ОСОБА_9 прийняв рішення зупинити досудове розслідування у кримінальній справі №015201100467 на підставі п.4 ст. 206 КПК України, мотивувавши отриманням запиту про направлення матеріалів справи до суду, у зв'язку з розглядом скарги ОСОБА_13 на постанову про порушення кримінальної справи. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 28.02.2012 року у справі №1506/789/2012 ухвалено рішення про скасування постанови слідчого СВ Біляївського РВ УМВС в Одеській області від 28.11.2011 року про порушення кримінальної справи №015201100467 щодо ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України з підстав її незаконності. 26.04.2012 року ОСОБА_11 зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 та її прізвище було змінено на «Лотоцька». 05.04.2013 року слідчим СВ Одеського районного управління № 2 ГУНП в Одеській області за даним фактом дорожньо-транспортної пригоди внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12013170250000603, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. 30.09.2022 року складено письмове повідомлення про підозру та повідомлено ОСОБА_11 про підозру у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Доказів вчинення фактичних дій по врученню вказаного письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 матеріали кримінального провадження не містять. 30.09.2022 року слідчим СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 винесено завідомо протиправну постанову про зупинення досудового розслідування по кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, за підозрою ОСОБА_11 та оголошено останню в розшук. 20.07.2023 року співробітники ОРУП №2 ГУНП в Одеській області за місцем реєстрації та фактичного постійного проживання ОСОБА_8 , відомості про яке були наявні ще в матеріалах досудового розслідування кримінальної справи №015201100467, вручили останній копію постанови про її оголошення в розшук і зупинення досудового розслідування. Крім того, вказані особи повідомили ОСОБА_8 про необхідність з'явитися за викликом слідчого до ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, що підтверджується листом 20.07.2023 року. 25.07.2023 року слідчий ОСОБА_7 вручив ОСОБА_8 , в присутності захисника, копію письмового повідомлення про підозру від 30.09.2022 року, що підтверджується відповідною розпискою останнього. 01.08.2023 року постановою ст. слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 поновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, тобто на 7 день після повідомлення останній про підозру і на 12 день після вручення останній постанови про оголошення в розшук. 11.08.2023 року ст. слідчим ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження складено і безпосередньо вручено ОСОБА_8 письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, в якому було лише змінено прізвище підозрюваної з «Біб» на « ОСОБА_16 ». 11.08.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603, тобто на 11 день після поновлення досудового розслідування. 11.08.2023 року ОСОБА_8 були відкриті матеріали досудового розслідування кримінального провадження. Матеріали досудового розслідування були наданні останній 25.08.2023 року, коли остання разом з захисником виконали вимоги ст.290 КПК України, у зв'язку з чим в цей день був складений відповідний протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 07.09.2023 року обвинувальний акт був особисто прокурором доставлений в суд та отриманий судом (на 13 день після виконання ст. 290 КПК України).
Адвокат ОСОБА_6 зазначив, що згідно п.1 та п.4 ст. 120 КПК України 1960 року, що діяв на дату проведення досудового розслідування у кримінальній справі №015201100467, досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокурору з обвинувальним висновком. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців. Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин. Тобто, у кримінальній справі №015201100467, порушеної відносно ОСОБА_8 за КПК 1960 року, обчислення строку досудового розслідування здійснювалось з дня порушення кримінальної справи - 28.11.2011 року, до дати ухвалення рішення судом про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи відносно останньої - 28.02.2012 року, з урахуванням зупинення досудового розслідування та продовження прокурором його строків. Строк досудового слідства, відповідно до п.1 та п.4 ст. 120 КПК України 1960 року, продовжувався відповідним прокурором до 3 місяців та досудове розслідування зупинялося слідчим на 22 та 5 днів, тобто на 27 днів. Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальній справі №015201100467, порушеної відносно ОСОБА_8 , складав 2 місяці 3 дні, з урахуванням дати порушення кримінальної справи щодо останньої, дати скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи судом та приписів п.1 та п.4 ст. 120 КПК України 1960 року. Згідно санкції ч.1 ст. 286 КК України, діючої на 24.07.2011 року, за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами були передбачені наступні санкції: штраф від двохсот до п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. ОСОБА_8 з 30.09.2022 року підозрювалась та на даний час обвинувачується у вчиненні кримінального проступку. Враховуючи, що ОСОБА_8 не визнає вину, а експертиза слідчим після складання письмового повідомлення про підозру останній не проводилась, зокрема та, яка охоплювалась ч. 2 ст.298-4 КПК України (стосовно медичного освідування), строк досудового розслідування даного кримінального провадження з моменту повідомлення останній про підозру, відповідно до ч. 3 ст.219 КПК України, повинен складати не більше 20 діб. Перед закінченням двадцяти діб після повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, слідчий (прокурор) повинен був продовжити строк досудового розслідування до місяця, або направити обвинувальний акт до суду. Однак, відповідні рішення прокурором не приймались і дії не вчинялись. З урахуванням зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603, строк досудового розслідування в ньому (з моменту повідомлення ОСОБА_8 про підозру) складає: 1 день (дата складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 - 30.09.2022 року) + 11 днів (з 01.08.2023 року - дати поновлення досудового розслідування по 11.08.2023 року - дати повідомлення ОСОБА_8 про закінчення досудового розслідування) + 13 днів (25.08.2023 року - дати і часу виконання вимог ст. 290 КПК України по 07.09.2023 року - дати отримання судом обвинувального акту), а всього 1+11 +13 = 27 днів. Час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до даного строку не враховувався. Прокурором порушено 7 діб строків на правлення обвинувального акту відносно ОСОБА_8 до суду. Адвокат ОСОБА_6 зазначив, що при розрахунку строку досудового розслідування, в даному випадку, також слід врахувати: - дату фактичного вручення слідчим ОСОБА_8 первісного повідомлення про підозру - 25.07.2023 року, що збільшує строк досудового розслідування ще на 7 діб; - дату фіктивного «встановлення органом досудового розслідування місцезнаходження ОСОБА_8 » - 20.07.2023 року, і вручення останній копії постанови про її оголошення в розшук і зупинення досудового розслідування, що передбачало негайно поновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, що збільшує строк досудового розслідування ще на 5 діб. Незаконне поновлення слідчим досудового розслідування тільки 01.08.2023 року, тобто на 12 день після встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 та вручення останній повідомлення про підозру, вказує на необхідність врахувати зазначені строки для визначення загальних строків досудового розслідування, а саме 39 діб (27+12). Прокурором порушено 19 діб строків направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_8 до суду. Досудове розслідування відносно обвинуваченої ОСОБА_8 здійснювалося у кримінальній справі №015201100467 - 2 місяця 3 дні, тому приймаючи до уваги приписи п.10 Розділу XI перехідні положення КПК України 2012 року, щодо обов'язку розслідування кримінальних справ, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, виключно згідно з положеннями КПК 2012 року, тому вказаний строк слід включити до загального строку досудового розслідування. Загальний строк досудового розслідування після притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності складає 27+5+7 = 39 діб (1 місяць 9 діб) + 2 місяця 3 доби, тобто 3 місяця 12 діб. Враховуючи, що строк досудового розслідування на зазначений строк не продовжувався, навіть з урахуванням строків розслідування кримінальних правопорушень (замість наявного у провадженні суду кримінального проступку), адвокат ОСОБА_6 вважає, що прокурором при даних обставинах також порушено строки направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_8 до суду. Постанова слідчого СВ Біляївського ВП ОСОБА_15 від 30.09.2022 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603, яку погодив неповажний у цьому кримінальному провадженні прокурор, взагалі не містить належних обґрунтувань прийнятого рішення та суперечить фактичним обставинам. Зазначена постанова не надсилалась стороні захисту, потерпілому, які мали право її оскаржити слідчому судді. Слідчим не було здійснено всіх можливих дій перед оголошенням ОСОБА_8 у розшук і зупиненням кримінального провадження, зокрема щодо викликів до слідчого для отримання повідомлення про підозру, виходу співробітників за адресою її постійного та фактичного проживання, надсилання повідомлення про підозру та іншої кореспонденції на її поштову адресу, встановлення та перевірку її місця знаходження, хоча ОСОБА_8 , як вбачається із обставин справи, постійно проживала з 2011 року по відомій слідству адресі та офіційно працювала лікарем в м. Одеса. Слідчим були умисно штучно створені не існуючі підстави для винесення зазначеної протиправної постанови. Тобто, слідчий та прокурор безпідставно та протиправно зупинили строки досудового розслідування у зв'язку із фіктивним розшуком ОСОБА_8 , оголошували її в розшук, тоді як їм було достовірно відомо її фактичне місцезнаходження, а отже останні приймали протиправні, необґрунтовані постанови, грубо порушуючи вимоги КПК України. Адвокат ОСОБА_6 зазначив, що при викладених обставинах, протиправне зупинення слідчим 30.09.2022 року досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603, одразу ж після складення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 , при усвідомленні її достовірного місцезнаходження, без вчинення передбачених КПК відповідних дій, зобов'язує суд врахувати відповідні 7 місяців 20 днів строку, на який було фактично протиправно зупинено кримінальне провадження, до загальних строків досудового розслідування даного кримінального провадження, в даному випадку строків, на які прокурор порушив строк направлення обвинувального акту до суду. Строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України почався 30.09.2022 року - в день первісного складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, а закінчився 07.09.2023 року - день отримання обвинувального акту судом. Сторона захисту не враховувала 14 діб, з 11.08.2023 року до 25.08.2023 року, а саме з дати повідомлення ОСОБА_8 про закінчення досудового розслідування до дати закінчення виконання останньою вимог ст. 290 КПК України. Законно обрахований загальний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні складає 10 місяців 24 діб (11 місяців 8 діб - 14 діб), при максимальному строку досудового розслідування кримінальних проступків, в даному випадку 20 діб. Тобто, обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 направлений в суд з порушенням строків на 10 місяців 4 доби. Враховуючи 2 місяці 3 доби перебування ОСОБА_8 в якості підозрюваної та обвинуваченої в рамках кримінальної справи №015201100467, під час досудового розслідування того ж кримінального правопорушення, загальний строк досудового розслідування, вчиненого 24.07.2011 року нібито ОСОБА_8 злочину, складає 12 місяців 27 діб (10 місяців 24 діб + 2 місяців 3 доби), що також підтверджує і збільшує допущені слідчим та прокурором порушення строку досудового розслідування кримінального проступку у кримінальному провадженні №12013170250000603. Адвокат ОСОБА_6 вважає, що викладені обґрунтування у своїй сукупності свідчать про умисну протиправність дій старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , який в порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року склав та підписав обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та протиправність дій прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , який в порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, склав та підписав обвинувальний акт (з огляду на його підпис під підписом слідчого в обвинувальному акті) за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а також затвердив його та направив до суду.
Прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 надав до суду письмові заперечення на скаргу, в яких просив залишити без задоволення скаргу. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що згідно п.10 Розділу XI «Перехідних положень» (в редакції 2012 року) кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій згідно з положеннями цього Кодексу, а тому твердження сторони захисту про те, що при встановленні строків досудового розслідування, в даному випадку, слід застосовувати КПК 1960 року є помилковим. Твердження адвоката ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку є хибним. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке є нетяжким злочином, згідно ст. 12 КК України. Кримінальні правопорушення почали поділятися на злочини та проступки лише 01.07.2020 року, після набрання чинності Законом України №2617-VIII. Згідно ч.5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування. 30.09.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру, після чого цього ж дня справа була зупинена, а ОСОБА_8 оголошено в розшук. 01.08.2023 року досудове розслідування було відновлено. 11.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. З 11.08.2023 року по 25.08.2023 року підозрювана ОСОБА_4 разом з захисником ознайомлювалась в матеріалами досудового розслідування. 30.08.2023 року ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт та справу направлено до суду для судового розгляду. 07.09.2023 року обвинувальний акт було доставлено до Біляївського районного суду Одеської області для судового розгляду. Строк досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_8 склав 25 днів, а не 10 місяців і 4 дні. Пункт 10 ч.1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16.03.2018 і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати, тобто в даному випадку суд дійсно позбавлений права закрити кримінальне провадження, навіть у випадку, якби строк досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_4 був би закінчений. Захисник просить повернути обвинувальний акт прокурору, однак на це немає підстав, оскільки обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України. На даний час триває підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12013170250000603 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Стаття 303 КПК України, на яку посилається захисник, чітко вказує на рішення, які можна оскаржити саме під час досудового розслідування, яке на даний час вже завершено. Згідно п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Захисник обвинуваченої неодноразово наголошує на тому, що обвинувальний акт, на його думку, направлено до суду з порушенням строків досудового розслідування, однак це не є підставою для повернення обвинувального акту, згідно чинного законодавства.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 надала до суду письмову відповідь на заперечення прокурора, в якій просила скаргу задовольнити. В обґрунтування відповіді на заперечення зазначила, що притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, відповідно до ст. 43 та ст. 140 КПК України 1960 року починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину, а згідно з КПК 2012 року з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи із обставин притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за одне й те ж кримінальне правопорушення, остання фактично була обвинуваченою відповідно до КПК 1960 року, та підозрюваною згідно КПК 2012 року у кримінальному провадженні продовженому із кримінальної справи, що розслідувалась за КПК 1960 року, яка на даний момент не закрита. Використані у Розділі XI «Перехідних положень» (в редакції 2012 року) КПК України 2012 року формулювання: «перелічені форми закінчення досудового слідства не були реалізовані на день набрання чинності цим Кодексом», «досудове слідство продовжується і закінчується з урахуванням положень цього Кодексу», «поняття «кримінальна справа» підпадає під визначення «матеріали кримінального провадження»», прямо свідчать, що законодавець прямо визначив перехід досудового розслідування з порядку передбаченого КПК 1960 року на порядок, передбачений КПК 2012 року, шляхом виключно його продовження. Законодавець прямо заперечив можливість при викладеному продовженні досудового розслідування порушувати права особи притягнутої до кримінальної відповідальності в порядку КПК України 1960 року на захист, а саме позбавляє права порушувати її права на продовження або закінчення досудового розслідування у строк, розрахований з дня її притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 219 КПК України 2012 року, зокрема вказує на обов'язковість врахування строків досудового розслідування відповідного злочину в порядку КПК України 1960 року - до загальних строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України 2012 року в даному кримінальному провадженні. Згідно санкцій ч.1 ст. 286 КК України, діючої на 24.07.2011 року, за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами були передбачені наступні санкції: штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Крім того, п.170 Закону України №2617-VІII від 22.11.2018 року, на який вказує прокурор, у ст. 286 КК України внесені зміни в абзаці другому частини першої, слова «від двохсот до п'ятисот» замінено словами «від трьох тисяч до п'яти тисяч», а слова «або без такого» виключено. Тому санкції ч.1 ст. 286 КК України, діючої з 01.07.2020 року, після набрання чинності Законом України №2617-VIII від 22.11.2018 року, визначені як «штраф від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років». Відповідно до ч.2 та ч.4 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність №2617-VIII від 22.11.2018 року, що посилює кримінальну відповідальність з штрафу від «від двохсот до п'ятисот» на штраф від «від трьох тисяч до п'яти тисяч» і тому погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі і не вправі бути застосований до ОСОБА_8 . Адвокат ОСОБА_5 зазначила, що до ОСОБА_8 слід застосовувати ч.1 ст.286 КК України, що діяла до набрання чинності Законом України про кримінальну відповідальність №2617-VIII від 22.11.2018 року, а саме на момент вчинення інкримінованого правопорушення, оскільки зворотня дія Закону України №2617-VIII як такого, що «посилює кримінальну відповідальність та іншим чином погіршують становище особи», відповідно до ч.2 ст. 5 КК України не допускається. Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України, в редакції Законів №4025-VI від 15.11.2011 року, №2617-VIII від 22.11.2018 року, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, охоплюється санкціями, що діяли до набрання чинності Законом України №2617-VIII від 22.11.2018 року, а саме, кримінальне правопорушення «карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років», тому на даний час відноситься до кримінальних проступків.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 подану скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ній.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 скаргу адвоката ОСОБА_6 підтримала, просила задовольнити.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 подану скаргу підтримала, просила задовольнити.
Прокурор Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні скарги, підтримав подані заперечення на скаргу.
Потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином, надійшла заява на адресу суду за Вх.№14449/24 від 14.05.2024 року про проведення підготовчого судового засідання за його відсутність.
Вивчивши подану скаргу, заперечення на скаргу та відповідь на заперечення, вислухавши пояснення захисників обвинуваченої, обвинуваченої, прокурора, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 23.02.2011 року старшим слідчим СВ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 було винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальній справі №015201100467 на підставі п.4 ст. 206 КПК України.
02.12.2011 року старшим слідчим СВ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 було винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальній справі №015201100467 у зв'язку з хворобою ОСОБА_11 .
24.12.2011 року старшим слідчим СВ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 було винесено постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження.
14.02.2012 року старшим слідчим СВ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 було винесено постанову про порушення клопотання про продовження строку досудового розслідування по кримінальній справі №015201100467 до трьох місяців, тобто до 20.03.2012 року.
20.07.2023 року ОСОБА_4 на ім'я начальника Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 було написано зобов'язання з'явитися до Одеського РУП №2 за викликом слідчого для участі у процесуальних діях.
11.08.2023 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 було складено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Вказане повідомлення адресоване ОСОБА_4 та захиснику ОСОБА_5
25.08.2023 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 було складено протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування. Протокол підписаний ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 .
З реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні №12013170250000603 вбачається, що 30.09.2022 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
30.09.2022 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 у зв'язку з розшуком підозрюваної ОСОБА_8 .
01.08.2023 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 винесено постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 у зв'язку з встановленням місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8 .
11.08.2023 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4
11.08.2023 року було здійснено допит ОСОБА_4 та повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування та завершення досудового розслідування. У період з 11.08.2023 року по 25.08.2023 року ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 ознайомлювалися з матеріалами кримінального провадження.
30.08.2023 року старшим слідчим СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, який затверджений прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3
14.09.2023 року за вих. №03-03/241/23 Біляївським районним судом Одеської області було надано відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_5 , в якій повідомлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, надійшов до суду 07.09.2023 року.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні визначено ч.1 ст. 303 КПК України.
Частиною 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Адвокатом ОСОБА_6 подано скаргу в порядку ч.2 ст. 303 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 219 КПК України передбачено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: 1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; 2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; 3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу (ч.4 ст. 219 КПК України).
Пунктом 5 ч.1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання.
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру
Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Так, ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
В ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Отже, суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, для чого є необхідність встановлення невідповідності такого акту положенням цієї статті. При цьому, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Слід зазначити, що згідно п.3 ч.3 ст. 314 КПК України визначена можливість повернення обвинувального акту як право, а не обов'язок суду, тому підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акту вимогам КПК України.
Повернення обвинувального акта не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування. Діючий КПК України не містить процедури додаткового розслідування. Таким чином, повернення обвинувального акту не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог ст. 291 КПК України.
Суд вважає, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому відсутні підстави для його повернення прокурору.
Зазначена захисником обвинуваченої підстава для повернення обвинувального акта, як порушення строків досудового розслідування, не передбачена ст. 291 КПК України, тому скарга не підлягає задоволенню в цій частині.
Крім того, суд враховує висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 року по справі №753/25892/21, де зазначено, що сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
Саме такою є обмеженість обсягу компетенції сторони обвинувачення при отриманні повернутого судом обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цього Кодексу, при цьому КПК України не передбачає можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до ст. 282 КПК України ця обставина не є підставою для такого відновлення.
У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.
З наведеного слідує, що у разі повернення судом обвинувального акту прокурору, він наділений правом лише усунути певні недоліки обвинувального акта відповідно до вимог КПК України, натомість позбавлений права приймати будь-які процесуальні рішення, отже вимоги захисника обвинуваченої в частині зобов'язання процесуального керівника у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області або керівника зазначеної прокуратури вчинити певні дії не ґрунтуються на вимогах закону, відтак скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Окрім іншого, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
У прохальній частині поданої скарги адвокат ОСОБА_6 просить суд зобов'язати процесуального керівника у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області або керівника зазначеної прокуратури, відповідно до повноважень, встановлених КПК України, у п'ятнадцятиденний строк вчинити у кримінальному провадженні одну із дій, передбачених ч.1 ст. 283 КПК України: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Проте, суд зауважує, що вимоги ч.2 ст. 283 КПК України прокурором виконані, а саме він звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в частині повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року прокурору та зобов'язання процесуального керівника у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області або керівника зазначеної прокуратури вчинити певні дії, відсутні підстави для задоволення скарги в частині визнання протиправними дій старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7
та прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .
Отже, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на протиправні дії слідчого та прокурора, пов'язані зі складанням та направленням до суду обвинувального акту поза межами строків досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170250000603 від 05.04.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, слід відмовити у повному обсязі за вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст. 291, 303, 395 КПК України, суд -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про:
- визнання протиправними дій старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 , який в порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року на 10 місяців 4 доби, склав та підписав обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України;
- визнання протиправними дій прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , який в порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року на 10 місяців 4 доби, склав та підписав обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, затвердив його та направив до суду;
- повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що направлений до суду з порушенням строків досудового розслідування на 10 місяців 4 доби;
- зобов'язання процесуального керівника у кримінальному провадженні №12013170250000603 від 05.04.2013 року, прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області або керівника зазначеної прокуратури, відповідно до повноважень, встановлених КПК України, з урахуванням висновків суду щодо порушення строків звернення з обвинувальним актом, у п'ятнадцятиденний строк вчинити у кримінальному провадженні одну із дій, передбачених ч.1 ст. 283 КПК України: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2025 року.
Суддя ОСОБА_1