Постанова від 14.04.2025 по справі 560/9863/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9863/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

14 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 80% суми грошового забезпечення.

Рішенням від 20.12.2021 у справі №560/11434/21 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.07.2021 №ХС45937, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №560/11434/21, відповідач здійснив з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, в результаті якого розмір пенсії збільшився з 7272,00 грн до 13935,26 грн.

У червні 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої Постановою КМУ №713.

Листом від 25.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для встановлення позивачу зазначеної доплати, оскільки основний розмір його пенсії після перерахунку на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №560/11434/21 збільшився з 7272,00 грн до 13935,26 грн, тобто на 6663,26 грн.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо встановлення доплати та дії щодо зниження відсоткового розміру пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-ХІІ.

Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки розмір призначеної пенсії (80% суми грошового забезпечення) не перевищує 90%, то підстав для його зменшення у відповідача не було.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про необхідність застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII для визначення розміру пенсії після перерахунку, з огляду на наступне.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону №2262-XII.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

У постанові від 03.04.2018 по справі №175/1665/17 (2-а175/41/17) Верховний Суд зазначив, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір має обраховуватись із вказаного у довідці грошового утримання, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

З матеріалів справи встановлено, що пенсія призначена позивачу в розмірі 80% грошового забезпечення, зазначене підтверджується рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі 560/7875/20.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки у розмірі 70% грошового забезпечення є протиправними.

А тому, правильним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2024 в розмірі 80% суми грошового забезпечення, зазначеного в довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.07.2021 №ХС45937, з урахуванням раніше виплачених сум.

Даючи оцінку доводам апелянта в частині відсутності у позивача права на отримання щомісячної доплати, колегія суддів зазначає слідуюче.

Правовідносини щодо встановлення особам, які отримують пенсію відповідно до №2262-ХІІ, щомісячної доплати до пенсії урегульовані Постановою КМУ №713.

Пунктом 1 Постанови КМУ №713 в редакції, чинній на дату її прийняття, з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), установлена щомісячна доплата в сумі 2000 гривень, до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13,21і36 Закону станом на 01 березня 2018 року, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Цією нормою також передбачено, що особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13,21і36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Таким чином, внаслідок ухвалення Постанови КМУ №713 з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018, установлена щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн, виплата якої припиняється у разі перегляду (перерахунку) пенсії особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, після 01.03.2018.

При цьому, умовою для виплати зазначеної доплати до пенсії, незалежно від дати перерахунку пенсії (до чи після 01.03.2018) є збільшення розміру пенсії після такого перегляду (перерахунку) менше ніж на 2000,00 грн.

Підстави перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, передбачені статтями 43 і 63 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За змістом статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Правовий аналіз вказаних правових норм свідчить, що перерахунком (переглядом) пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, для цілей, визначених Постановою КМУ №713, є перерахунок у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Тому, перерахунок пенсії, здійснений на виконання рішення суду з метою відновлення порушеного права особи на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у зв'язку з зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а.

Оскільки підставою для перерахунку пенсії позивача слугувало рішення суду, а не відповідна постанова Кабінету Міністрів України, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний був встановити позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, незалежно від розміру збільшення пенсії після такого перерахунку з 01.03.2018.

При цьому, відповідач не довів правомірність відмови щодо нарахування та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої постановою КМУ №713.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.

Попередній документ
126589766
Наступний документ
126589768
Інформація про рішення:
№ рішення: 126589767
№ справи: 560/9863/24
Дата рішення: 14.04.2025
Дата публікації: 16.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (14.04.2025)
Дата надходження: 05.07.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії