Справа № 740/3265/24
Провадження № 2/740/80/25
14 квітня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (далі - ТОВ «НіжинТеплоМережі», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
установив:
У травні 2024 року позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за теплову енергію за період з 01.10.2019 по 31.03.2024 у розмірі 42 159,75 грн.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29 липня 2024 року 08-30 год., яке у подальшому відкладено на 25 вересня 2024 року 09-15 год.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2024 року зупинено провадження в указаній цивільній справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду цивільної справи № 740/4733/23 (провадження № 61-11118св24).
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2025 року поновлено провадження у вказаній цивільній справі, підготовче засідання призначено на 14 квітня 2025 року 10-30 год.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
У позовній заяві позивач просив розглянути справу без участі представника ТОВ «НіжинТеплоМережі».
Відповідач у судове засідання не з'явився, при цьому належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; відзиву на позов, жодних заяв/клопотань не подавав до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» с удові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-2 (провадження № 61-6892св23).
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі».
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 12 липня 2021 року у справі № 927/184/13-г визнано банкрутом ТОВ «НіжинТеплоМережі» і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2021 року постанову Господарського суду Чернігівської області від 12 липня 2021 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12 січня 2023 року продовжено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника.
Згідно з відомостями з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), щодо ТОВ «НіжинТеплоМережі» відкрито справу про банкрутство та триває процедура розпорядження майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 740/4733/23, судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Критеріями розмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
У п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частина 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
У постанові від 29 січня 2025 року у справі № 740/4733/23 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 червня 2024 року, погодився з висновками апеляційного суду про закриття провадження у справі з тих підстав, що Господарським судом Чернігівської області у межах справи № 927/184/13-г про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі» відповідно до ст. 7 КУзПБ розглядаються майнові спори за участю товариства та інших суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), в яких ТОВ «НіжинТеплоМережі» є як позивачем, так і відповідачем, зазначивши, що такий висновок апеляційного суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), відступати від яких правових підстав немає. Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Господарський суд Чернігівської області є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд майнового спору за позовом ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 187/442/15-ц (провадження № 61-10026св23), від 10 квітня 2024 року у справі № 187/1079/15 (провадження № 61-6125св23), від 11 грудня 2024 року у справі № 495/5193/18 (провадження № 61-6417св24).
Відповідно до ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно із ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Таким чином, оскільки стосовно позивача ТОВ «НіжинТеплоМережі» порушено справу про банкрутство, то розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є товариство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто Господарським судом Чернігівської області, у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
За таких обставин, справа за позовом ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися за правилами господарського судочинства судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі», тобто Господарським судом Чернігівської області.
Ураховуючи вищенаведене, провадження у вказаній цивільній справі слід закрити, роз'яснивши, що заявлені в справі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 200, 255, 256, 259 - 261, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - закрити.
Роз'яснити, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя І. М. Шевченко