Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 1-кп/733/30/25
Єдиний унікальний №733/1401/24
14 квітня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 та
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня клопотання адвоката ОСОБА_4 про визнання недопустимим доказу у кримінальному провадженні № 12024275550000068 від 01 червня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України,
установив:
До суду із зазначеним клопотанням звернувся адвокат ОСОБА_4 , мотивуючи його тим, що до матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України приєднано висновок експерта № СЕ-19/125-24/7303-ФХЕД від 20.08.2024 року, який є недопустимим доказом, оскільки отриманий поза порядком встановленим КПК України, а саме після закінчення строку досудового розслідування.
У судовому засідання адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали вказане вище клопотання.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з посиланням на те, що експертиза по даному кримінальному провадженню була призначена у межах строку досудового розслідування, при цьому, незважаючи на те, що висновок по ній був складений вже поза межами такого строку, однак такий доказ був відкритий стороні захисту на підготовчому судовому засіданні відповідно до норм ст. 290 КПК України.
Заслухавши адвоката ОСОБА_4 , його підзахисного ОСОБА_3 , думку прокурора, та оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України).
Частиною 1 та 2 статті 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Статтею 101 КПК України визначено, зокрема, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.
Згідно ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1, 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Статтею 290 КПК України передбачено, зокрема, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Відкриття матеріалів дізнання сторонами кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтями 301 і 314 цього Кодексу.
Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12024275550000068 зареєстроване 01.06.2024 року за ч. 1 ст. 249 КК України.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України діяння, передбачені ч. 1 ст. 249 КК України, відносяться до категорії проступків.
Як убачається з матеріалів, повідомлення про підозру ОСОБА_3 вручено 26.06.2024 року.
Обвинувальний акт складено 27 червня 2024 року, який був зареєстрований Ічнянським районним судом Чернігівської області 28 червня 2024 року.
Із постанови про призначення судової інженерно-екологічної експертизи вбачається, що вона була призначена 07 червня 2024 року, тобто у межах досудового розслідування кримінального провадження за № 12024275550000068 від 01.06.2024 року.
Висновок експерта № СЕ-19/125-24/7303-ФХЕД був виготовлений 20 серпня 2024 року, який, як доказ, був відкритий стороні захисту під час підготовчого судового засідання, що підтверджується відповідним листом Прилуцької окружної прокуратури.
Таким чином, враховуючи, що судова інженерно-екологічна експертиза була призначена у межах досудового розслідування кримінального провадження № 12024275550000068 від 01.06.2024 року, висновок по якій був відкритий стороні захисту відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України, тому підстави для визнання недопустимим як доказу висновку експерта № СЕ-19/125-24/7303-ФХЕД від 20 серпня 2024 року відсутні, у зв'язку з чим відповідне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 84, 85, 86, 93, 101, 113, 214, 223, 290, 392 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання адвокатат ОСОБА_4 про визнання недопустимим доказу, а саме висновку експерта № СЕ-19/125-24/7303-ФХЕД від 20 серпня 2024 року, у кримінальному провадженні № 12024275550000068 від 01 червня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України, відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає негайно законної сили дня її оголошення.
Заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Голову ючий суддя ОСОБА_1