Справа № 600/4418/24-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
14 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити ді,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України ''Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати'', компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 674 856,87 грн, за період з 01.02.2020 по 31.07.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України ''Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати'', компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 674 856,87 грн, за період з 01.02.2020 по 31.07.2021.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання рішення та окремої ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/36/24-а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснило перерахунок пенсії позивача починаючи з 01 лютого 2020 року. Перша виплата пенсії на виконання рішення суду була здійснена відповідачем у липні 2024 року. Проте частину донарахованої пенсії за період з 01 лютого 2020 року по червень 2024 року включно відповідачем не було виплачено. Вказано, що позивач звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, в чому відповідач відмовив. З указаним позивач не погоджується і вважає, що своїми діями відповідач допустив порушення його прав, оскільки він несвоєчасно отримував пенсію, натомість виплата такої відбувається наразі на виконання рішення суду.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням довідок Адміністрації Державної прикордонної служби станом на 29.01.2020 від 06.12.2023 №11/19260-суд, на 01.01.2021 від 06.12.2023 №11/19261-суд, станом на 01.01.2022 від 06.12.2023 №11/19262-суд та станом на 01.01.2023 від 06.12.2023 №11/19263-суд. у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, із перерахунком індексації пенсії на підставі постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118 із врахування щомісячної доплати, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 №713, без застосування обмежень максимальних розмірів пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби станом на 29.01.2020 від 06.12.2023 №11/19260-суд, з врахуванням проведених виплат у розмірі 80 % сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби станом на 01.01.2021 від 06.12.2023 №11/19261-суд, з врахуванням проведених виплат у розмірі 80 % сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії.
16 липня 2024 року Чернівецьким окружним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу у справі №600/36/24-а, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області щодо неналежного виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №600/36/24-а.
Як вбачається зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01 серпня 2024 року №2400-2606-8/31466, на виконання рішення та окремої ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/36/24-а ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням покладених зобов'язань. Розмір пенсії після перерахунку склав: з 01 лютого 2020 року - 19398,40 грн, з 01 лютого 2021 року - 20955,20 грн, з 01 лютого 2022 року - 24602,24 грн, з 01 березня 2022 року - 27766,55 грн, з 01 лютого 2023 року - 41022,20 грн, з 01 березня 2023 року - 42522,20 грн, з 01 лютого 2024 року - 43085,45 грн, з 01 березня 2024 року - 44652,45 грн. Разом з цим суми пенсії, донараховані на виконання ухвали суду, що виплачуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету, обліковуються в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Інформацію щодо наявності суми боргу за даним рішенням та окремою ухвалою зареєстровано в Реєстрі судових рішень.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання рішення суду було складено розрахунок на доплату (виплату, утримання пенсії), відповідно до якого загальна сума доплати пенсії позивача становить 674856,87 грн.
02 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з проханням здійснити нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 674856,87 грн.
Листом від 17 вересня 2024 року №4091-3887/Д-17/8-2400/24 відповідач повідомив позивача про те, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та окрема ухвала у справі №600/34/24-а виконані 10 червня 2024 року, без порушення термінів виконання рішення. Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не порушено терміни виплати доходів, нарахованих на виконання рішення суду, немає підстав для застосування положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" щодо проведення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактична виплата заборгованості по сумі доплати пенсії позивачу ще не здійснена, то у відповідача не виникло обов'язку нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, адже згідно з ст. 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Оскільки позивачу кошти у розмірі 674 856,87 грн фактично не виплачені у повному обсязі, то суд прийшов до висновку про безпідставність та передчасність заявлених позовних вимог. Тому, позов задоволенню не підлягає.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що має право на компенсацію втрати частини доходів згідно положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Також відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив відмовити в її задоволенні.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, стаття 2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту приведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
У даній справі встановлено та сторонами не оскаржується, що виплату позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії здійснено з 31 липня 2024 року.
Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії ГУ ПФУ в Чернівецькій області, що встановлено судовим рішенням у справі №600/35/24-а, тобто з вини органу, який призначає і виплачує пенсію. Тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Крім того, суд враховує, висновки в частині передчасності виплати компенсації викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 у справі №600/1941/22-а, де зазначив, що оскільки пенсія особи перерахована, тому компенсації підлягає саме втрата частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з моменту неправомірної виплати (за рішенням суду) по день, з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновків, що для ефективного та належного способу відновлення порушеного права позивача в даному випадку є визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернівецькій області, щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050 компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/36/24-а від 25.04.2024, та окремої ухвали від 16.07.2024, за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії) та зобов'язанням відповідача здійснити вказане нарахування.
Доводи апелянта про те, що нараховані позивачу, на виконання рішення суду, кошти були виплачені своєчасно, є неправомірними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №521/21718/16-а та від 21 вересня 2022 року по справі №816/1627/18.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує з огляду на те, що позивача було звільнено від сплати судового збору.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо відмови здійснити помісячний розрахунок ОСОБА_1 , нарахувати та виплатити на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024 за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати», компенсацію за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на виконання рішення суду у справі №600/35/24-а від 25.04.2024, з урахуванням окремої ухвали від 16.07.2024, за період з 01 лютого 2020 року по 31 липня 2024 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.