Справа № 120/14966/24
про залишення апеляційної скарги без руху
14 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору та встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
02 квітня 2025 ОСОБА_1 вже в друге подано апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у даній справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду, яку передано до Шостого апеляційного адміністративного суду 09 квітня 2025.
Однак, зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) України.
Так, разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження позивач посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали вона отримала 29.12.2024, що відповідно до п.2 ч.2 статті 295 КАС України є поважною підставою, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали, тобто до 13 січня 2025 року.
При цьому, інших підстав щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, за період з 14 січня 2025 по 02 квітня 2025 року позивачем не зазначено.
Однак, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В силу частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Водночас, відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З огляду на правові висновки Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
При цьому, апелянтом судовий збір у розмірі, визначений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, а саме у розмірі 3028, 00 грн, так сплачено й не було.
Таким чином, апелянту необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із ст.ст. 169, 296, 298 КАС зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення та сплати судового збору у розмірі, визначеному ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, а саме у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 169, ст. 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення та сплати судового збору у розмірі, визначеному ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, а саме у розмірі 3028,00 грн.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя О.В. Карпушова