П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28101/24
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
Дата і місце ухвалення 16.12.2024р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 р. у справі №420/28101/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
У вересні 2024 року Приватне підприємство "ГЕЛІОС-ВАН" звернулось до суду першої інстанції з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000439/2 від 22.08.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності.
З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити ПП "ГЕЛІОС-ВАН" у задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» зареєстровано 25.01.2011 року як юридична особа, основним видом діяльності за КВЕД є 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення.
07.09.2015 року між компанією «ARC INTERNATIONAL FRANCE» (Франція) (Продавець) та Приватним підприємством «ГЕЛІОС-ВАН» (Покупець) укладено контракт №09-15-148447, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, вироблений Продавцем на своїх заводах та філіях, далі іменований як «Товар».
Відповідно до п.1.2 Договору від 07.09.2015 року ціна, тип, кількість товару, умови передоплати та оплати, строки поставки визначаються сторонами для кожної партії та вказуються у проформі.
Згідно п.2.1 Договору від 07.09.2015 року поставка товару здійснюється на умовах FCA м.Арк, Франція згідно Інкотермс 2010. Пункт відправки - м.Арк, Франція. Кінцевий пункт призначення м. Одеса або м. Іллічівськ, Україна.
З метою митного оформлення ввезеного товару, 22.08.2024 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500500029156U6 на імпортовані товари, а саме: товар
№ 1 Посуд столовий із зміцненого скла: Салатники, тарілки, кухлі, сервізи столові, набори чайні - 26272 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Кухлі - 648 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Всього 26920 шт. Товар № 2 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни, креманки - 1086 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Графіни - 306 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Всього 1392 шт. Товар № 3 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 3528 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 4 Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Стакани, стопки - 4848 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Стакани - 2256 шт. Торгівельна марка "C&S". Всього 7104 шт. Товар № 5 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Келихи - 6600 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Келихи - 2016 шт. Торгівельна марка "C&S". Келихи - 768 шт. Торгівельна марка "Luminarc". Всього 9384 шт. Товар № 6 Посуд столовий скляний, механічного виготовлення: Графіни - 1152 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 7 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Чарки - 1440 шт. Торгівельна марка "C&S". Товар № 8 Посуд столовий скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла: Стакани - 1152 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Товар № 9 Посуд, прибори столові та кухонні з пластмаси: Келихи - 432 шт. Торгівельна марка "Arcoroc". Виробником всіх товарів є "ARC FRANCE". Країною виробництва товарів № 1 - 5 є Франція, товари № 6 вироблений в Словенії, товар № 7 вироблений в Словаччині, товар № 8 вироблений в Арабських Еміратах, товар № 9 вироблений в Китаї.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №81490823 від 14.08.2024р.; рахунок-проформа (Proforma invoice) №1104042944 від 30.07.2024р.; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №7001672356 від 14.08.2024р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №574677-01 від 14.08.2024р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) №7001672356 від 14.08.2024р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №61 від 12.08.2024р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №58 від 21.08.2024р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21.08.24-1 від 21.08.2024р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 01.10.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4/1 від 01.11.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 17.11.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 01.05.2018р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №9 від 18.08.2022р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №09-15-148447 від 07.09.2015р.; договір (контракт) про перевезення № 070723-1 від 07.07.2023р.; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №7001672356 від 14.08.2024р.; копія митної декларації країни відправлення №MRN24FRD5620083214211 від 14.08.2024р.; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA500500029156U6 від 22.08.2024р.
Митну вартість поставлених товарів позивач визначив за основним методом за ціною договору щодо товарів які імпортуються.
За результатами перевірки митної декларації та поданих до неї документів, митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів а саме:
1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в СМR № 574677-01 від 14.08.2024 зазначено перевізника PE Zabrotskyi O.V. але відсутні його печатки, а рахунок-фактура № 58 від 21.08.2024 та довідка про транспортні витрати №21.08.24-1 від 21.08.2024 на оплату транспортно-експедиційних послуг видана ФОП ОСОБА_1 ;
3) до митного оформлення надана копія митної декларації MRN24FRD5620083214211 від 14.08.24 країни відправлення (Франція) без перекладу на українську мову.
З огляду на вищевикладені розбіжності, митним органом запропоновано декларанту надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.
22.08.2024 декларантом "Геліос-ВАН" надіслані наступні документи: прайс-лист № 2024/07-1, виписку по рахунку, переклад стор.2 інвойсу №7001672356, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632, договір № 180923-2 від 18.09.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування та лист ПП "Геліос-ВАН" №226 , у якому перелічено усі надані документи для підтвердження митної вартості та повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надати не має можливості.
За результатами розгляду поданих документів, рішенням № UA500500/2024/000439/2 від 22.08.2024 року Одеська митниця здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, яким: митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 2,74 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 2,14, митну вартість товару № 3 скориговано до рівня 3,12 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 2,28, митну вартість товару № 6 скориговано до рівня 3,67 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 3,08.
Не погоджуючись із прийнятим рішення, ПП «ГЕЛІОС-ВАН» оскаржило його у судовому порядку.
Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.
За приписами ч. 1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем подано документи (за якими, відповідно до частини першої статті 53 МК України, має підтверджуватись заявлена митна вартість), а саме: пакувальний лист (Packing list) №81490823 від 14.08.2024р.; рахунок-проформа (Proforma invoice) №1104042944 від 30.07.2024р.; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №7001672356 від 14.08.2024р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №574677-01 від 14.08.2024р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) №7001672356 від 14.08.2024р.; банківський платіжний документ, що стосується товару №61 від 12.08.2024р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №58 від 21.08.2024р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21.08.24-1 від 21.08.2024р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 01.10.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4/1 від 01.11.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №5 від 17.11.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 01.05.2018р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №9 від 18.08.2022р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №09-15-148447 від 07.09.2015р.; договір (контракт) про перевезення № 070723-1 від 07.07.2023р.; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №7001672356 від 14.08.2024р.; копія митної декларації країни відправлення №MRN24FRD5620083214211 від 14.08.2024р.; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA500500029156U6 від 22.08.2024р.
Додатково декларантом було надано: прайс-лист № 2024/07-1, виписку по рахунку, переклад стор.2 інвойсу №7001672356, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632, договір №180923-2 від 18.09.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування та лист ПП "Геліос-ВАН" №226.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Колегія суддів зазначає, що згідно із п. 2.2 Контракту № 170207G від 07.02.2017, укладеного між ПП «ГЕЛІОС-ВАН» та RISESUN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD ціна товару включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправки, навантажувальних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країні вивезення.
Таким чином, оскільки згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, а тому, за приписами ч.10 ст. 58 МК України, ці складові не підлягають додаванню імпортером з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення імпортером та декларантом митної вартості товару.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.
Стосовно зауважень митного органу щодо документації у сфері транспортних послуг, суд зазначає, що відповідно до Договору № 070723-1 від 07.07.2023 про транспортно - експедиторське обслуговування укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Замовник (Позивач) доручає і надає для перевезення вантаж, а Експедитор зобов'язується здійснити організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному або внутрішньому сполученні.
Тобто, на виконання умов укладеного договору ФОП ОСОБА_1 організувала перевезення вантажу Позивача, шляхом залучення до цього перевезення PE Zabrotskyi O.V. Крім того до митного оформлення було надано копію договору №180923-2 про транспортно - експедиторське обслуговування від 18.09.2023 укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 яким і було здійснено перевезення.
Тобто, надані документи кореспондують між собою та надають вичерпну інформацію щодо такої складової митної вартості як вартість перевезення.
Що стосується доводів митного органу стосовно відсутності перекладу митної декларації на українську мову, то суд наголошує, що відповідно до положень Митного кодексу митна декларація країни відправлення є не основним документом який надається до митного оформлення, надається імпортером за його бажанням. При цьому переважна більшість відомостей які містяться в наданій експортній декларації викладені англійською загально прийнятою міжнародною мовою, що відповідно до положень ст. 254 МК України не передбачає обов'язкового перекладу документів під час митного оформлення.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містять інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на номери митних декларацій в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до бази даних ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ПП «ГЕЛІОС-ВАН» не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.Г. Федусик