14 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9059/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Артоуз О.О.)
у справі № 280/9059/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР в період з 23.04.2022 по 19.05.2022, та в період з 24.01.2023 по 27.02.2023;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР в період з 23.04.2022 по 19.05.2022 та в період з 24.01.2023 по 27.02.2023 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем Національної гвардії України за контрактом з 13.09.2019 та на теперішній час проходить службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Позивач вказує, що він, як військовослужбовець Національної гвардії України, що отримав травмування під час безпосередньої участі у бойових діях та захисту Вітчизни, за час його перебування на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР в періоди з 23.04.2022 по 19.05.2022 та з 24.01.2023 по 27.02.2023 набув право на отримання збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Суд зазначив, що перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я має бути пов'язаним саме з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) військовослужбовця.
При цьому суд зауважив, що таке правове регулювання направлено на виплату додаткової винагороди тим військовослужбовцям, які лікують саме поранення (контузію, травму, каліцтво) пов'язане із захистом Батьківщини, що носить разовий характер отримання, а не захворювання пов'язане із захистом Батьківщини, яке є супутнім основному діагнозу або є наслідком (захворюванням) такого поранення (контузії, травми, каліцтва). Суд встановив, що перебування позивача у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР пов'язане з лікуванням наслідку (захворюванням) розладу психологічного та/або психоемоційного стану позивача внаслідок реакції його на подію обстрілу, а не у зв'язку з фактичним пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) військовослужбовця.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник вказує, що зміст судового рішення, яке набрало законної сили, констатує факт отримання позивачем травмування (контузії), що і стало причиною для його подальшої госпіталізації та стаціонарного лікування. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що лікування позивача пов'язано з розладом психологічного та/або психоемоційного стану позивача внаслідок суб'єктивної реакції на події обстрілу. Зазначає, що факт отримання поранення позивачем не є спірним та підтверджено матеріалами справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, є учасником бойових дій.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 13.09.2019 № 216 старшого солдата ОСОБА_1 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2019 № 40 о/с прийнятий на військову службу за контрактом на 3 роки з 13.09.2019 по 12.09.2022 та призначений на посаду командира машини бронетанкової техніки патрульної роти на автомобілях, зараховано в списки особового складу військової частини.
19 квітня 2022 року під час перебування у с. Нескучне, Донецької області, виконуючи завдання щодо захисту України, знаходячись безпосередньо на лінії зіткнення з ворогом, позивач потрапив під ворожий мінометний обстріл. Після евакуації до м. Запоріжжя позивач госпіталізований у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР.
У період з 23.04.2022 по 19.05.2022 (діагноз: розлад адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція) та з 24.01.2023 по 27.02.2023 (діагноз: посттравматичний стресовий розлад) позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР.
25 травня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України складений акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19.04.2022 о 07 год. 30 хв., форми Н-5, з висновком комісії: нещасний випадок (поранення) трапився в період проходження служби, пов'язаний з виконанням бойових завдань.
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України складений акт про нещасний випадок (в тому числі поранення) старшого солдата ОСОБА_1 від 25.05.2023 форма Н-1, який містить висновок: «нещасний випадок (поранення) трапився в період проходження служби та пов'язаний з виконанням бойових завдань».
Згідно довідки № 566/с від 11.08.2023 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 11.08.2023.
Відповідно до рішення медичної (військово-лікарської) комісії: СПО (26.09.2022): посттравматичний стресовий розлад помірно виражений, стан неповної компенсації. Вертеброгенна цервікоторакалгія, люмбалгія, помірно виражений больовий синдром, хронічний перебіг на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта у сегменті С4, остеохондрозу поперекового відділу хребта, спондильозу, протрузій міжхребцевих дисків L4-L5 до 3,4мм, L5- S1 до 2,7мм, гемангіоми тіла Th12, без порушення статико-динамічної функції хребта. Артеріальна гіпертензія 1 ст., ступінь 1, помірного ризику, СН0ст» - визначено як захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 280/5820/23, яке набрало законної сили 31.01.2024, скасовано висновок комісії, викладений в п. 6 «Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 квітня 2022 року о 07 годині 30 хвилині» від 25.05.2023 в частині визнання нещасного випадку (поранення) таким, що пов'язане з виконанням бойових завдань; скасовано висновок, викладений в п. 14 «Акту № 38/23 про нещасний випадок (в тому числі поранення) старшого солдата ОСОБА_1 », в частині визнання нещасного випадку (поранення) таким, що пов'язане з виконанням бойових завдань.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, внести зміни до висновків «Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 квітня 2022 року о 07 годині 30 хвилині» зазначивши про те, що нещасний випадок (поранення) солдата ОСОБА_1 , Так, пов'язано із захистом Батьківщини; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, внести зміни до висновків «Акту № 38/23 про нещасний випадок (в тому числі поранення) старшого солдата ОСОБА_1 » зазначивши про те, що нещасний випадок (поранення) солдата ОСОБА_1 , Так, пов'язано із захистом Батьківщини.
Відповідно до означеного рішення у справі № 280/5820/23 спір у цій справі стосувався висновку про подію, що сталася з ОСОБА_1 , як такої, що пов'язана чи не пов'язана з захистом Батьківщини.
13.02.2024 на виконання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 280/5820/23 відповідачем Акт № 38/23 про нещасний випадок (в тому числі поранення) форми Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 квітня 2022 року о 07 годині 30 хвилині, форми Н-5 викладено в новій редакції із зазначенням, що нещасний випадок (поранення) солдата ОСОБА_1 , Так, пов'язано із захистом Батьківщини.
29.04.2024 позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період стаціонарного лікування з 23.04.2022 по 19.05.2022 та з 24.01.2023 по 27.02.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
Рапорт позивача від 29.04.2024 направлений військовій частині засобами поштового зв'язку та отримано уповноваженою особою відповідача 01.05.2024, вимоги в рапорті не задоволені.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, за період з 23.04.2022 по 19.05.2022 та з 24.01.2023 по 27.02.2023, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Вказаною постановою Кабінету Міністрів України №168 передбачено виплату на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії та іншим особам, зазначеним у цій постанові, додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а також визначено підстави та умови виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 у редакції, що діяла до 08.07.2022, передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції з 21.01.2023) установлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, включаються, зокрема особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого).
Як правильно з'ясував суд першої інстанції, згідно виписного епікризу (медична карта стаціонарного хворого № 929/3) позивач з 23.04.2022 по 19.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з діагнозом розлад адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція, F43.22.
Згідно виписного епікризу (медична карта стаціонарного хворого № 380/3) позивач з 24.01.2023 по 27.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з діагнозом посттравматичний стресовий розлад, F43.1. До медичного закладу поступив повторно після перебування на стаціонарному лікуванні з 23.045.2022 по 19.05.2022.
В довідці медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» № 566/с від 11.08.2023 засвідчено визначений стан ОСОБА_1 як захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801-XII військово - лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС.
Відповідно до п.2 розділу І Положення № 285 в редакції на час виникнення спірних правовідносин основними завданнями М(ВЛ)К є, зокрема: визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.4 розділу І Положення № 285 при здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців НГУ, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у ВВНЗ М(ВЛ)К керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ).
Рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх поліцейських приймаються згідно з вимогами цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців НГУ приймаються згідно з вимогами Положення про ВЛЕ.
Згідно приписів п.4 розділу VII Положення № 285 встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) колишніх військовослужбовців НГУ чи перегляд постанови М(ВЛ)К здійснюються з урахуванням пункту 11 розділу V цього Положення та норм Положення про ВЛЕ.
Відповідно до п.1, 2 розділу VIII Положення № 285 за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.
У всіх випадках зазначення діагнозу в рішенні (постанові) М(ВЛ)К щодо поліцейських та військовослужбовців НГУ встановлюється причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) - п.8 розділу VIII Положення № 285.
Зазначеним вище Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 визначений порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України (глава 21 розділу ІІ Положення).
Згідно з п. 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктом 21.5 глави 21 Розділу 2 Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
пп. а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
пп. ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 - Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, містить статті «розклад хвороб» та, окремо, статті «травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин».
Як з'ясовано судом вище, згідно рішення медичної (військово-лікарської) комісії від 11.08.2023 № 566/с позивачу встановлений діагноз саме як «захворювання» (зокрема, посттравматичний стресовий розлад помірно виражений, стан неповної компенсації) та причинний зв'язок такого захворювання - «ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Втім, рішення медичної (військово-лікарської) комісії, яке б засвідчило саме поранення (контузію, травму, каліцтво) позивача, що пов'язане із захистом Батьківщини, не приймалось.
Посилання позивача на висновки, які містяться в Акті № 38/23 про нещасний випадок (в тому числі поранення) форми Н-1, що нещасний випадок (поранення) солдата ОСОБА_1 . Так, пов'язаний із захистом Батьківщини, суд апеляційної інстанції вважає помилковим.
Не заперечуючи проти факту нещасного випадку (поранення), який стався з позивачем 19.04.2022, суд апеляційної інстанції, в той же час зауважує, що для вирішення питання щодо наявності у позивача права на отримання передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, визначальним є факт перебування особи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я саме у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, що має підтверджуватися відповідними документами.
Документи, які б свідчили, що позивач у зазначених ним періодах перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я саме у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, матеріали справи не містять.
Акт № 38/23 про нещасний випадок (в тому числі поранення) форми Н-1, Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 19 квітня 2022 року о 07 годині 30 хвилині, форми Н-5, на які посилається позивач, в спірному випадку не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.73, 74 КАС України.
За змістом п.2.1, 2.2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404, акти за формою Н-1 складаються за результатами розслідування нещасних випадків, а саме: раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Типова форма акту форми Н-1 визначена Додатком 1 до п.2.2 вказаного Порядку №1346, згідно якому до пункту 9 акту форми Н-1 вноситься діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу (зазначається діагноз пошкодження здоров'я за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу).
В складеному стосовно позивача Акті № 38/23 про нещасний випадок (в тому числі поранення) форми Н-1 зазначено клінічні діагнози згідно виписних епікризів від 19.05.2022, 27.02.2023: розлад адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція, F43.22; посттравматичний стресовий розлад, F43.1, які за Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402) в жодному випадку не відносяться до травм, поранень, контузій.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за час перебування його на стаціонарному лікуванні в період з 23.04.2022 по 19.05.2022 та з 24.01.2023 по 27.02.2023.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 280/9059/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко