14 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17391/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі №160/17391/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" 1-Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, 2- Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН №10682493/36962487 від 07.03.2024 року Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.03.2024 №17285/36962487/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1650012 від 12.01.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі №160/17391/24 позов задоволено.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» (код ЄДРПОУ 36962487) перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків і є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності підприємства за кодом КВЕД є:
47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний);
46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;
47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах;
68.20.Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки;
47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах;
53.20 Інша поштова та кур'єрська діяльність;
46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами;
47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах;
47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах;
47.61 Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах;
47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах;
47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах;
47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;
47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах;
47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах;
47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах;
58.11Видання книг;
58.19 Інші види видавничої діяльності;
80.10 Діяльність приватних охоронних служб;
80.20 Обслуговування систем безпеки.
11.01.2024 з метою придбання товару до територіального підрозділу магазину «COMFY» звернувся представник ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009».
За рахунком-фактури №СФPLA-0004708225 від 11.01.2024 ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» оплатило товар на загальну суму 186127,00 грн. з ПДВ.
Оплата товару підтверджується платіжною інструкцією №12547 від 12.01.2024.
Передача товару відбулася відповідно до видаткової накладної №РНРLA-000000010 від 12.01.2024 та за актом здачі-прийняття робіт АСП-10-1 від 12.01.2024.
На виконання вимог п. 201.10 с т. 201 Податкового кодексу України позивачем за фактом виконання вказаної господарської операції було складено і направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1650012 від 12.01.2024.
Вказана податкова накладна була прийнята податковим органом, проте як вбачається з квитанції №9015255699 від 01.02.2024 її реєстрацію відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було зупинено з посиланням на те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Товариству запропоновано надати пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
15.02.2024 позивачем до Державної податкової служби України за №291-12/03-00/24 були направлені пояснення щодо рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отримання пояснень і документів не заперечується відповідачем-2.
Повідомленням №10609338/36962487 від 22.02.2024 податковим органом позивачу було запропоновано надати додаткові пояснення і документи для розгляду питання реєстрації податкової накладної.
Натомість після отримання додаткових документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податковових накладних Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 07.03.2024 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1650012 від 12.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних №10682493/36962487.
Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В додатковій інформації також зазначено, що на видатковій накладній відсутня печатка зі сторони Покупця, у рахунку-фактурі ТОВ «Комфі Трейд» відсутня ідентифікація (ПІБ) особи, що його виписала, відсутній договір та акт прийому-передачі товару.
Вказане рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України.
За результатом розгляду скарги і наданих документів Державною податковою службою України 22.03.2024 прийнято рішення за №17285/36962487/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
В якості підстав зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись із рішеннями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відмову в реєстрації податкової накладної і Державної податкової служби України за результатом розгляду скарги, з метою скасування рішень та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, позивач з відповідним позовом звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165
Зокрема, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, надіслані позивачу квитанції містить вимоги щодо надання пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216; далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно із пунктами 6, 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Виходячи з обставин цієї справи, відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивача віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не містить інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірного розрахунку коригування, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 зазначено, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати розрахунок коригування.
Кім того, суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенню відповідача, що оскаржується, суд першої інстанції вірно зазначив, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачами не надано та матеріали справи не містять доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Вживання податковим органом загального посилання на пункти Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
У постанові від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Так, на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» позивачем були надані, наступні документи: аналіз рахунку №6816 від січня 2024, договір поставки №73856 від 22.06.2020 з постачальником «ТОВ «МОБАЙЛ КЕЙС ТРЕЙДИНГ», видаткова накладна №1067 від 20.12.2023, ТТН №20450836774733 від 21.12.2023, податкова накладна №16 від 20.12.2023, договір поставки №501 від 11.05.2011 з постачальником ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна», видаткова накладна №966 від 10.01.2024, ТТН №7760 від 10.01.2024, податкова накладна №904 від 10.01.2024, договір комісії №3110-17 від 31.10.2017 з комітентом ТОВ «Екта-Сервіс», звіт комісіонера від 31.01.2024, реєстр №4, укладених договорів про надання послуг негарантійного ремонту обладнання згідно договору комісії №3110-17 від 31.10.2017 за період з 01 січня 2024 по 10 січня 2024, реєстр №5, укладених договорів про надання послуг негарантійного ремонту обладнання згідно договору комісії №3110-17 від 31.10.2017 за період з 11 січня 2024 по 20 січня 2024, реєстр №6, укладених договорів про надання послуг негарантійного ремонту обладнання згідно договору комісії №3110-17 від 31.10.2017 за період з 21 січня 2024 по 31 січня 2024, аналіз рахунку №631 за грудень 2023 з постачальником ТОВ «МОБАЙЛ КЕЙС ТРЕЙДИНГ» , аналіз рахунку №631 за січень 2024 з постачальником ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна», аналіз рахунку №6851 за січень 2024 з комітентом ТОВ «Екта-Сервіс», договір оренди складу №01-12/2022 від 01.12.2022, укладений з орендодавцем ТОВ «Рабен», реєстр переміщень товару, придбаного у ТОВ ПІІ «АСБІС Україна» до місць торгівлі (магазину), реєстр переміщень товару, придбаного у ТОВ «МОБАЙЛ КЕЙС ТРЕЙДИНГ» до місць торгівлі (магазину), договір перевезення вантажів №01/06 від 01.06.2021 з перевізником ТОВ «Анкар Транс», договір перевезення вантажів №19/03 від 31.03.2022 з перевізником ТОВ «Вега Логістика», договір перевезення вантажів №03/11 від 01.11.2021 з перевізником ТОВ «Дженерал Транс», договір перевеження вантажів №37716 від 01.02.2011 з перевізником ТОВ «Корса», договір перевезення вантажів №62430 від 01.03.2017 з перевізником ТОВ «Космос». Договір перевезення вантажів №682001 від 01.09.2020 з перевізником ТОВ «Нова пошта», договір перевезення вантажів №02/11 від 01.11,2021 з перевізником ТОВ «Прайм Тракс», договір перевезення вантажів №01/09/19А від 20.08.2019 з перевізником ТОВ «Харківське АТП», договір перевезення вантажів №04/04 від 13.04.2022 з перевізником ПП Богдановська, договір перевезення вантажів №87112 від 01.11.2023 з перевізником ФОП Долінський, договір перевезення вантажів №02/12 від 21.12.2021 з перевізником ФОП Колеснікова, договір перевезення вантажів №01/03 від 10.03.2022 з перевізником ФОП ОСОБА_1 , договір перевезення вантажів №01/04 від 01.04.2022 з перевізником ФОП, договір перевезення вантажів №20/03 від 31.03.2022 з перевізником ФОП, договір перевезення вантажів №85144 від 30.05.2023 з перевізником ФОП, договір перевезення вантажів №01/06 від 03.06.2022 з перевізником ТОВ «Шевченко Логістік Ентерпрайз», договір перевезення вантажів №01.12 від 20.12.2023 з перевізником ФОП ОСОБА_2 , витяг із штатного розкладу Департаменту зі складської логістики станом на 22.01.2024, наказ на проведення інвентаризації №11/03-00/24 від 03.01.2024, інвентаризація залишків складу інвентаризаційний опис №1042000402 від 15.01.2024, аналізи рахунків 31, 37, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №12.2-18-3/10013 від 31.07.2023, сертифікат відповідності №1О094.010194-23 від 13.09.2023, декларація про відповідність від 12.09.2023.
Щодо зазначених зауважень відповідачем-1 у Додатковій інформації оспорюваного рішення, слід зазначити наступне.
Стосовно відсутності договору, то суд зазначає, що ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», як юридична особа, що займається роздрібною торгівлею, не з усіма своїми покупцями укладає договори поставки або купівлі-продажу товарів. В таких випадках, продаж відбувається шляхом укладення публічного договору на підставі статті 633 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
У випадку з вищевказаною операцією з ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» продаж відбувався саме з урахуванням положень статті 633 ЦК України. Діючим законодавством України не встановлено обов'язкової письмової форми у разі укладання подібних договорів, тому у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» та ТОВ «АГРОПАРТНЕРИ-2009» був відсутній такий обов'язок під час продажу товару.
Безпідставними є посилання і на відсутність у рахунку -фактурі зі сторони ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» ПІБ особи, яка їх виписала. Те, що у документі не зазначено вказаного реквізиту не змінює факту оплати його контрагентом, останнім не були заявлені претензії щодо оформлення рахунку.
Рахунок-фактура не є первинним документом. За своєю природою він є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. На це вказав Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі №915/641/19.
Посилання відповідача-1 на відсутність печатки у видатковій накладній зі сторони покупця є безпідставним, оскільки із вступом в дію 19.07.2017 Закону України №1982-VІІІ від 23.03.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичним особами підприємцями», використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим та наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Відповідно до видаткової накладної №PHPLA-00000010 від 12.01.2024 р ТОВ "АГРОПАРТНЕРИ-2009" було придбано у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» наступний товар: смартфон Apple iPhone 15 Pro Max 512Gb Natural Titanium у кількості однієї одиниці товару на суму (без ПДВ) 61 249,17 грн., захисне скло для смартфону ILera Deluxe Frosted Glass for iPhone 15 Pro Max (iLFrDl15PrMx) у кількості однієї одиниці товару на суму (без ПДВ) 757,50 грн., смарт захист 12 міс. у кількості однієї одиниці на суму (без ПДВ) 708,33 гривень. Сума без ПДВ: 62 715,00 грн. ПДВ: 12 543,00 грн. Загальна сума з ПДВ: 75 258,00 грн.
Після оплати товар було передано директору підприємства ТОВ "АГРОПАРТНЕРИ-2009" Жамардій Сергію Миколайовичу. Враховуючи зазначене, складання та подальше надання відповідачу 1 акту керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції не було обов'язковим.
В даному випадку складання акту приймання-передачі не є обов'язковим, оскільки підписана видаткова накладна сама по собі є достатнім документом для підтвердження факту передачі товару.
На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення, документи, Комісією було прийняте спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення суб'єкта владних повноважень№10682493/36962487 від 07.03.2024 року про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.03.2024 №17285/36962487/2, - є необґрунтованими та такими, що прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу на стадії вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних не може бути підставою для відмови в реєстрації таких податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують можливість їх реєстрації.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що платник податків належним чином виконав свій обов'язок щодо надання належних пояснень та документів на підтвердження необхідності реєстрації податкових накладних, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: №1650012 від 12.01.2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, та не вважає повноваження ДПС України, як дискреційними, оскільки даний суб'єкта владних повноважень не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
У цьому випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту201.16 статті201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну: №1650012 від 12.01.2024 року, що складена позивачем, датою її подання.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі №160/17391/24, - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі №160/17391/24, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак